УКРАЇНА ПІДПИСАЛА ДЕКЛАРАЦІЮ МІНІСТРІВ 37 КРАЇН НА ПІДТРИМКУ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОЇ ГАЛУЗІ
З історії появи та вдосконалення дистилятів
Яку історію мають дистиляти? Хто першим їх винайшов? Як технологія виготовлення дистилятів змінювалася з часом? Про це розповів викладач історії Університету Шевченка, дослідник та знавець історії напоїв Олексій Сокирко. Стаття про це опублікована у блозі компанії FaineZillia.
Процес нагрівання рідини, конденсат від якого охолоджували й використовували в парфумерії та медицині був відомий уже в ІІ тисячолітті до н.е. в цивілізаціях Межиріччя й Стародавнього Сходу. Секрет технології через єгиптян став відомим грекам та римлянам, але на деякий час втрачений. Він знову повернувся в Європу вже за арабського посередництва. В ХІ столітті вчені аліхміки вже вміли отримувати шляхом перегонки етанол, більш відомий нам зараз як етиловий спирт (C2H5OH). У середньовічній Європі вперше перегонку виноградного сусла та інших цукристих бродильних рідин здійснив італійський чернець-алхімік Валентіус. Скуштувавши рідину (типовий для тих часів прийом ученого – усе випробовувати на собі), Валентіус був здивований її властивостями, які він оголосив чудодійними й здатними «зробити старого молодим, втомленого бадьорим, а сумного веселим». Європейські колеги Валентіуса вдосконалили винайдений тими самими арабами перегінний куб для перетворення виноградного сусла на спирт. Отримуваний у результаті перегонки еліксир вважали внутрішньою силою, концентратом, «духом» вина, який мовою тодішньої науки – латиною – почали називати spiritus vini. Від цього терміна походить і його нинішній відповідник – спирт.
Технологія перегонки вже в епоху Ренесансу впевнено ширилася Європою, в різних куточках якої як сировину використовували неоднакові відправні продукти: виноградне сусло, пиво, зернові браги тощо. На Заході Європи – у традиційних регіонах виноробства – поширенішими були саме виноградні спирти, що містили половину або ж менше об’єму води – аквавіта (від лат. aqua vitae – вода життя), звідки пішли французьке о-де-ві (eau-de-vie), англійське віскі (whisky), польська та українська оковита (okowita).
Вважається, що технологія перегонки, яку відшліфували італійці, потрапила до німецьких лицарів-хрестоносців у Прибалтиці та вже наприкінці XV століття поширилася в Польщі та на Заході України, а далі й на решті українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського. Практично до початку XVII століття дистиляти були переважно ліками. Їх вживання в чистому вигляді вважали екстремальною звичкою. Міцні трунки полюбляли військові, моряки та мисливці, люди інших специфічних професій. Втім, з часом технології дистиляції вдосконалювалися і, за рахунок ретельного добору сировини, фільтарції та очистки уже в XVIII – XIX століттях перетворилися на гастрономічні напої.
Більше про технології виготовлення дистилятів говоритимуть учасники XI Форуму пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв, що відбудеться 7 вересня у Львові, у ресторані-пивоварні «Старгород».
Більше інформації про Форум читайте на сайті: https://forum.techdrinks.info/ua/event/36
Для реєстрації учасників і партнерів звертайтеся:
Анна Панкратенкова, тел: +38 097 759 25 83
Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516
Ірина Петронюк, тел: +38 096 49 166 92
Читайте також:
Національна ресторанна премія «Сіль» повертається в оновленому вигляді