Володимир ПЕЧКО: «Українське виноградарство та виноробство, без сумніву, буде розвиватися!»

Українське виноградарство та виноробство має багату історію, великі можливості та беззаперечний потенціал. Але для подальшого розвитку треба активно працювати. Причому на кожному етапі: починаючи від вирощування винограду та закінчуючи просуванням вина на міжнародних ринках під спільною назвою Wines of Ukraine. Саме над цим працює громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» на чолі з Володимиром ПЕЧКОМ. Про те, яких результатів вдалося досягнути, які проблеми існують у виноградарській і виноробній галузі, а також про перспективи розвитку цього напрямку Володимир Печко розповів в інтерв’ю виданню «Напої. Технології та Інновації».

«Напої. Технології та Інновації»: Розкажіть про історію створення ГС «УКРСАДВИНПРОМ», а також про досягнення спілки загалом. Розкажіть, як ваші ініціативи вплинули на розвиток галузі.

Володимир Печко: ГС «УКРСАДВИНПРОМ» була створена 8 років тому – у березні 2016-го. Відтоді однез найважливіших наших досягнень – поновлення з 2017 бюджетного фінансування в галузі виноградарства та виноробства. І навіть зараз працює програма, яка не зупинила своєї роботи, – підтримка виноградарства, виноробства та садівництва.

Також ключовою нашою подією стало поновлення України в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (ОIV), членство в якій ми втратили понад 15 років тому. І ми фактично посадили Україну за стіл всієї виноробної світової спільноти, тих 50 країн, які виробляють 90 % світового вина. І завдяки цьому ми також можемо впливати на цю політику, на регламенти, на обмін інформацією, на спільне розв’язання світових питань у галузі виноградарства та виноробства.

«Н. Т. І.»: Як нам відомо, завдяки команді «УКРСАДВИНПРОМ» Україна не лише повернула членство в OIV, але й успішно представила бренд Wines of Ukraine на міжнародному рівні. Чи допомагає це об’єднати українських виноробів і просувати їхню продукцію за кордоном?

В. П.: Так, справді, на Міжнародному виноробному конгресі був представлений бренд Wines of Ukraine, який позитивно сприйняла вся міжнародна спільнота. Важливо, що зараз багато українських виноробних підприємств просуваються на міжнародному рівні під спільним брендом Wines of Ukraine, тобто «Вина України». Цю історію ми започаткували ще в 2019 році, коли проводили зустрічі з Export Promotion Office та обговорювали можливості експорту. Ми активно працювали в цьому напрямку й об’єднали виноробні підприємства під гаслом «Об’єднанні разом», яке підтверджує нашу силу та можливості, коли ми діємо спільно та просуваємо нашу продукцію на експорт.

«Н. Т. І.»: Ваша команда домоглася фінансування лабораторії ізотопного аналізу для боротьби з фальсифікацією виноробної продукції. Як ця ініціатива допоможе захистити український ринок та забезпечити якість українських вин?

В. П.: ГС «УКРСАДВИНПРОМ» спільно з ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова НААН України» домоглися виділення коштів на створення лабораторії ізотопного аналізу в виноробній промисловості. Зараз саме відбувається процес купівлі обладнання, яке дозволить навести лад і відстежувати ті підприємства, які виготовляють фальсифіковану виноробну продукцію. Йдеться як про українські підприємства, так і про іноземні компанії, які постачають в Україну таку продукцію.

2021 року був підписаний меморандум про співпрацю з Мінагрополітики, у межах якого буде створений Єдиний реєстр виноградників і виноградарських насаджень. Адже для ГС «УКРСАДВИНПРОМ» принципово важливо організувати процес відстежуванн виноробного процесу від грона до пляшки. Нам треба бачити, звідки береться виноград і в якій пляшці він потім буде, скільки в нас гектарів виноградників, яких сортів, тобто наша мета – провести свого роду аудит у виноробній галузі. Це також допоможе нам розв’язати питання з фальсифікованою продукцією.

• 

«Н. Т. І.»: Який, на вашу думку, курс останнім часом взяло українське виноробство за якістю вин?

В. П.: Українські крафтові виробники зараз орієнтуються на більш вибагливого споживача, який хоче отримати гарну якість і готовий за це платити. І ми сподіваємося, що кроки, спрямовані на розв’язання проблем із фальсифікованою продукцією на українському ринку та на покращення якості від крафтових підприємств, також призведуть до покращення якості виноробної продукції серед великих виноробних підприємств, які мають сотні чи навіть тисячі гектарів виноградників. Вони будуть вимушені робити лінійки якісного преміального сегмента виноробної продукції та орієнтуватися на різного споживача: як на того, хто не може собі дозволити дорогі вина, так і на того, хто хоче купувати середні та преміальні напої. Тому я думаю, що найближчим часом ми побачимо, як великі виноробні підприємства візьмуть курс на якість.

«Н. Т. І.»: А яка ситуація з технічним виноградарством? Які площі плодоносних виноградників розвиваються сьогодні, а що було зруйновано внаслідок війни?

В. П.: Площітехнічних виноградників в Україні сягають 25–26 тисяч гектарів. В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія, в нас переважно є зруйновані виноробні, натомість виноградники можуть бути заміновані чи окуповані. А порахувати, скільки насаджень ми втратили через війну, починаючи з окупації Криму в 2014-му, дуже складно. Тому що йдеться не тільки про виноградники, але й про вкрадені марочні спирти з виноробних підприємств «Таврія» та «Масандра». Йдеться і про колекції вин, які за правом належать Україні, але були викрадені і зараз цинічно продаються. Крім того, не можу не згадати «Виноробне господарство князя П. М. Трубецького» – підприємство, яке має більш ніж столітню історію. І воно також було зруйноване, а колекційні вина, деяким з яких аж по 100 років, також були викрадені.

Тому йдеться не про руйнування виноградників чи виноробних підприємств, а про руйнування чудової винної колекції, нашої історії та нашого надбання як нації.

«Н. Т. І.»: На які сорти варто звернути увагу українським виноробам? Які законодавчі ініціативи існують для підтримки виноградарів та виноробів сьогодні?

В. П.: Насамперед треба сказати, що зараз діють дві законодавчі ініціативи. Постанова № 738 надає компенсацію за посадку садів і виноградників, а постанова № 739 забезпечує компенсацію для переробних підприємств.

Є сподівання на відновлення постанови №567, яка працювала з 2005 року і може значно сприяти розвитку виноробства. Міжнародна підтримка відіграє важливу роль. Наприклад, проєкти ITC отримували значне фінансування, але посольство Швеції може припинити участь у цій програмі. Тим часом «УКРСАДВИНПРОМ» активно працює над продовженням програм підтримки. Спільно з ІТС ми розробили Ukrainian Berries Sector Development Roadmap (2019-2024), Стратегічну Дорожню карту розвитку виноградно-виноробної галузі України та Стратегічну Дорожню карту розвитку горіхової галузі України: Волоський горіх і фундук. Також було організовано робочі візити українських виноробів до Молдови, Вірменії, Грузії, Іспанії та Франції для міжнародного обміну досвідом у виноградно-виноробній галузі.

Щодо сортів, то я б звернув увагу українських виноробів саме на сорти української селекції, зокрема Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова, а також радив би їм співпрацювати з такими науковими установами, які можуть розмножити та надати садивний матеріал цих сортів. Франція, Італія тощо мають свої сорти, і вони їх просувають. А Україні треба зайняти постійне місце на виноробній мапі світу. І в нас є все для цього, зокрема й науковий центр – Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова зі своєю колекцією українських сортів. Навіщо ж нею нехтувати? Нам треба її піарити! Адже вони створили чудові сорти, серед яких – Ярило, Загрей, Сухолиманський білий, Одеський чорний, Ароматний та інші.

«Н. Т. І.»: Наразі українські сорти винограду, такі як Ярило, Одеський чорний і Сухолиманський білий, починають займати своє місце на міжнародній арені. Як вина з українських автентичних сортів сприймають на міжнародній арені?

В. П.: Україна зараз викликає зацікавленість усіх гравців міжнародного виноробного ринку. Тому що Україна не так давно почала показувати свої якісні вина, адже раніше ми були націлені на масмаркет, а преміальні лінійки вин робили тільки окремі компанії. Сьогодні ж на українському стенді може бути 10–20 компаній, і якість їхніх вин буде достатньою для того, щоб експортувати їх на європейський ринок і здивувати поціновувача вин. І з кожним роком кількість таких компаній буде збільшуватися, адже за останні 3–4 роки кількість нових виноробних підприємств в Україні збільшилася на 60 %! Ідеться про новостворені компанії, які отримали ліцензії за спрощеною формою і виготовляють справді якісні крафтові вина.

• 

До речі, ці виноробні підприємства створюються практично у всіх регіонах України: і в центральних, і в західних, і в навіть східних і північних областях. Всюди є невеличкі крафтові шато, які висаджують виноградники. І навіть деякі сорти краще себе почувають і дають якісніші вина на Житомирщині чи на Вінниччині, ніж на Одещині.

«Н. Т. І.»: В Україні започатковано День виноградаря та винороба, який сприяє популяризації культури споживання вина. Як такі заходи допомагають змінити ставлення українців до якісного вина? Як привертати увагу споживачів саме до українського вина?

В. П.: На жаль, культура споживання вина в Україні – це наш біль, тому що український споживач недостатньо ознайомлений із високоякісними винами. Але просування продукції – це суто маркетингова частина. І це актуальна проблема, яку ми намагаємося вирішувати, проводячи спільно з виноробами різні фестивалі, дні сортів, День виноградаря та винороба, який започаткувала ГС «УКРСАДВИНПРОМ» і який щорічно відзначають у другу неділю листопада. І саме на таких заходах ми можемо знайомити наших споживачів із винами, пояснювати їм різницю між якісними та неякісними винами.

«Н. Т. І.»: Якщо звернути увагу саме на виноробів, то які актуальні зараз проблеми у галузі заважають працювати виноробам?

В. П.: Одна з найбільших проблем полягає в тому, що з 2018 року в Україні не підвищують мінімальну роздрібну ціну на виноград. Це призводить до того, що виробники неякісної продукції демпінгують ціну на ринку та сприяють збільшенню кількості фальсифікованої продукції.

Крім того, з 2018 року Мінекономіки і Кабмін не підвищують мінімальну роздрібну ціну на вино. Хоча мінімальна роздрібна ціна – це інструмент, який трохи регулює ринок цін на виноробну продукцію. І сьогодні цей інструмент нам потрібен, адже в нас немає повного відстеження вина, але після того, коли в Україні можна буде прослідкувати вино від грона до пляшки, ми побачимо реальну ситуацію, скільки винограду вирощується і скільки вина розливається.

Також треба сказати, що ми чекаємо на прийняття закону про виноград і продукти виноградарства, чекаємо, щоб запрацювала лабораторія ізотопного аналізу, прагнемо розпочати паспортизацію виноградників, щоб кожен сорт мав свій паспорт, добиваємося системної підтримки посадки виноградників і догляду за ними для виноробів. Також звертаємо увагу на маркетингову частину, тобто на просування продукції на експорт, щоби держава все ж таки брала участь у нарощуванні експортного потенціалу, як це відбувається в інших країнах світу.

«Н. Т. І.»: Яке ваше бачення перспектив розвитку українського виноробства?

В. П.: Моєбачення перспектив розвитку незмінне. Україна має велику територію, зараз активно змінюється клімат і фактично в усіх регіонах висаджують виноградники та розвивають винний туризм. Тобто нові невеликі виноробні підприємства і винний туризм зараз активно об’єднуються. Через війну в Україні це, можливо, не дуже актуальне питання, але процес уже розпочався. Зараз створюються нові підприємства, і вони вкладають гроші в розвиток, тому нам треба орієнтуватися на закордонного туриста. Звісно, з часом буде нарощуватися й експортний потенціал. Проте, на мою думку, великі підприємства з насадженнями понад 300 гектарів найближчим часом створюватися не будуть.

Також я вважаю, що в університетах завдяки цьому виноробному буму будуть започатковувати нові напрямки професій, зокрема виноградар-винороб або енолог. І вже, до речі, є такі запити. Із Міносвіти ми обговорювали таку можливість.

Звісно, буде більш активно розвиватися і столове виноробство та переробка винограду. Я вважаю, що з часом виноробні підприємства будуть створювати іншу додану вартість і виготовлятимуть не тільки вино, а й соки, косметику, харчові продукти з винограду. Наприклад, «Колоніст» виготовляє олію з виноградних кісточок, бальзамічний оцет, а також косметичні продукти.

«Н. Т. І.»: Розкажіть про ваш досвід участі у ювілейному конгресі OIV. Які питання щодо України були озвучені на конгресі?

В. П.: 45-й Всесвітній конгрес виноградарства та вина й 22-га Генеральна асамблея OIV відбувалися цього року в м. Діжон. Захід був приурочений до 100-річчя створення Міжнародної організації винограду та вина (OIV), тому була рекордна кількість відвідувачів з усього світу. Традиційно, до складу української делегації ввійшов я як голова делегації та Наталія Бурлаченко як заступник голови ГС «УКРСАДВИНПРОМ». Були порушені питання щодо можливості користуватися європейською базою даних результатів аналізу вина методом мас-спектрометрії ізотопних співвідношень (IRMS), внесення сортів винограду, що входять до Реєстру сортів рослин України, до бази даних OIV та надання інформації про наявні насадження сорту Тельті Курук у країнах OIV.

«Н. Т. І.»: Кращі зразки Одеського чорного були презентовані на Всесвітньому конгресі виноградарства та вина та 22-й Генеральній асамблеї Міжнародної організації винограду та вина. Розкажіть, як проходив відбір кращих вин та хто здобув можливість бути презентованим на міжнародній арені? Як українське вино Одеський чорний сприйняли закордонні фахівці?

В. П.: Презентація відбулася 16 жовтня в Діжоні. Попередньо відбувся національний відбір. Результатом відбору стало визначення п’яти найкращих вин від таких виноробень: Mon Crafto Family Winery, ПП «Винний Дім Гігінеішвілі», ТОВ «БІГ ВАЙНС», а також від винороба Мар’яна Шевченка. Окремо було відібрано вино Одеський чорний спеціального типу (за технологією Кагору) від ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова НААН України».

На дегустації в Діжоні взяли участь близько 40 експертів із понад 20 країн світу, таких як Франція, Японія, Бразилія, Чехія, Велика Британія, Аргентина, Італія, Південна Африка, Швейцарія, Іспанія, Молдова, Хорватія, Туреччина, Уругвай. Серед них була представниця титулу Master of Wine з Уругваю Titina Nilda Teresita Nunez Corazza, яка високо оцінила українські вина.

Світова спільнота оцінила сорт Одеський чорний як перспективний, із якого можна робити різні варіації вин та використовувати різноманітні технології. Незабаром запланований вихід матеріалу про відгуки виноробів із різних країн світу щодо сорту Одеський чорний. 

Особливим моментом стало те, що пляшки з українським вином були виставлені на тлі українського прапора позаду дегустаційної зали. Учасники заходу – винороби та експерти з усього світу – виявили ініціативу і підходили до прапора, щоб залишити слова підтримки. Вони написали побажання швидкої перемоги українському народу, воїнам і виноробам. 

Подібно до того, як популярними стали такі сорти, як Шардоне, Каберне, Мальбек, Аліготе, ми хочемо, щоб українські сорти, зокрема Одеський чорний, зайняли своє місце серед найкращих.

Слід зауважити, що презентація та дегустація вин України відбулися за підтримки доктора Рікардо Фернандеса Нуньєса, власника Vinos de la Luz, міжнародної виноробної групи, що має виноробні по всьому світу.

«Н. Т. І.»: Наведіть дані щодо розвитку виноробства за останні роки. Які регіони перспективні для виноробства?

В. П.: Україна має близько 15 тисяч гектарів виноградників, і ця площа поступово збільшується. Найбільш перспективні регіони для виноградарства – Київська, Житомирська, Вінницька області, Поділля, Причорномор’я та центральна частина України. Винороби є по всій території країни, проте значна частина винограду закуповується з традиційних виноробних регіонів: Одеської, Миколаївської, Херсонської та Закарпатської областей. У майбутньому, через 10–20 років, є мета засадити виноградниками всю територію України. 

ГС «УКРСАДВИНПРОМ» як член організації Wine in Moderation пропагує відповідальне споживання алкоголю та забезпечення високої якості продукції.

«Н. Т. І.»: Розкажіть про плани ГС «УКРСАДВИНПРОМ» щодо розвитку виноградарства та виноробства на наступний рік.

В. П.: У 2025 році «УКРСАДВИНПРОМ» продовжить активно працювати над удосконаленням державної підтримки для садівництва, ягідництва, горіхівництва, виноградарства та виноробства на 2025–2026 роки. Одним із ключових завдань стане підготовка до Генеральної асамблеї Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), яка відбудеться в Молдові. Участь у цьому заході дозволить не лише презентувати досягнення українського виноробства, але й сприятиме налагодженню співпраці з міжнародними партнерами та інтеграції України у світову винну спільноту. 

Крім того, спілка продовжить системну роботу над створенням виноградно-виноробного кадастру, що стане важливим інструментом для управління ресурсами галузі. Значну увагу приділятимуть популяризації українського вина, зокрема через проведення численних фестивалів. 

Також «УКРСАДВИНПРОМ» продовжить активну діяльність у комітетах OIV, просуваючи українські традиції виноробства на глобальному рівні. Одним із головних напрямів стане популяризація українського вина на внутрішньому і на міжнародному ринку через участь у виставках, дегустаціях і співпрацю з міжнародними організаціями. 

2025 рік має стати важливим етапом для виноробної галузі України, що наближає її до міжнародного визнання та підсилює позиції українського вина на світовій арені.

Читайте також: Новий журнал «Напої. Технології та Інновації» вийшов друком

А ще більше цікавих статей про виноробство, пивоваріння ви можете прочитати у наших журналах. Електронна версія доступна до завантаження безкоштовно на період війни: https://techdrinks.info/product-category/2023-2024/.

Журнал «Напої. Технології та Інновації» виходить друком у форматі «перевертайко» 2 в 1 з журналом «Пиво. Технології та Інновації». Адже з початку воєнного стану два видання «Напої. Т. І.» та «Пиво. Т. І.» об’єдналися і виходять одночасно. 

Детальніше про ціни та передплату читайте тут.

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2025 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com

Ціна одного примірника журналу «Напої & Пиво. Технології та Інновації» – 250 грн. Ціна одного примірника журналу «Ягідник» – 170 грн. Ціна одного примірника журналу «Садівництво та Овочівництво. Т.І. & Горішник» – 170 грн.

Передплата триває!