Відрізнити псевдогрузинський алкоголь допоможе ціна

Українцям під видом грузинських алкогольних напоїв продають суто вітчизняний продукт. Одним з елементів, що свідчить про таку маркетингову підробку, є ціна, пише юрист Микола Бойчук в авторській колонці.

Український продукт з іноземною назвою цілком може вам сподобатися, не виключає він.

“Та краще знати, що саме купуєш, аніж потім почуватися ошуканим. Індикатор “місцевого іноземного” продукту — суттєво нижча ціна”, – каже Бойчук і додає, що такі назви алкогольних напоїв, як “Азнаурі”, “Аджарі” чи “Шереулі” — звучить, як меню грузинського ресторану.

Але ні, ця продукція – українського виробництва, хоч на етикетках трапляються грузинські букви, а в рекламних роликах — грузинські мелодії і танці.

І проблема у тому, що грузинські напої мають власну міцну репутацію.

“Багато українських також її мають, однак деякі місцеві винороби продають свій продукт, користуючись перевагами репутації грузинського. За цінами українського, звісно. Це не означає, що в Україні не можна робити нічого грузинського. Інакше слід було б заборонити ресторани грузинської кухні, в які борошно для хачапурі не імпортується з Грузії. Проте ситуація з винами (іншим алкоголем – ред) зовсім інша. Коли споживач бачить грузинські слова на етикетці, то думає, що вино вироблене у Грузії або принаймні з грузинського виноматеріалу”, – пояснює експерт.

На думку Бойчука, для гравців ринку подібні ситуації – тест на спостережливість та проактивну позицію.

“Якщо ви виявили конкурента, чий продукт мімікрує під фірмовий продукт іншої країни і при цьому явно не використовує сировину з тієї країни, можна сміливо звертатися до Антимонопольного комітету… Якщо АМКУ дійде висновку, що позиціонування продукту завдало шкоди конкуренції, то на порушників чекають суворі штрафи. Вони можуть становити десятки відсотків від вартості реалізованої продукції”, – радить експерт.

Разом з тим, навіть використання “грузинської” сировини не є достатньою підставою для того, щоб мати право обманювати споживача і видавати продукт за іноземний. Адже окрім спиртів справжній грузинський коньяк чи вино вимагають дотримання технологічного процесу, суворих правил і тривалих строків витримки, тощо. І загалом, продукт розлитий в Україні, він вже апріорі – має українське походження. Так, принаймні, говорить закон.

“…відповідно до закону України “Про виноград та виноградне вино”, забороняється видавати за іноземні коньяки України і суміші (купажі) з іноземними коньяками, коньячними спиртами”, – наголосили в АМКУ.

Нещодавно АМКУ виніс суворе попередження виробникам коньяку “Азнурі”, “Аджарі” та ін. за обман споживача, а, власне, за те, що ці українські коньячні напої позиціонуються як нібито грузинські.

Прибрати з цих товарів ознаки грузинського позиціонування їх виробники зобов’язано у 10-денний термін.