В Україні з’явилися нові географічні зазначення – баранина та вино Фрумушика

IP офіс зареєстрував два ГЗ, які матиме продукція із Одеської області – баранина та вино Фрумушика. Про це повідомляє Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Назву Фрумушика для обох ГЗ взято від села Фрумушика-Нова, яке існувало до 1946 року в Тарутинському районі Одеської області, але було знищене радянською владою у зв’язку з облаштуванням військового полігону. До того ж заявником реєстрації географічних зазначень виступила місцева громадська спілка «Агро-еколого-рекреаційний кластер «Фрумушика-Нова»».

Які особливості вина Долина Фрумушика

Серед нових ГЗ – тихе вино Долина Фрумушика. Воно поєднує населені пункти південно-західної частини Одеської області. Територія знаходиться в межах північно-східної частини Болградського району та північної частини Білгород-Дністровського району.

Унікальні степові ландшафти, сприятливі кліматичні умови, ґрунтові особливості, традиції, а також сучасні технології та обладнання створюють такі характеристики цих вин:

• від середнього до помірно високого (з домінуючим помірно високим) вмісту алкоголю;
• від помірно підвищеного до високого (з домінуючим високим) вмісту кислот;
• від помірного до помірно високого (з переважаючим помірно високим) вмісту екстракту без цукру.

Виходячи з показника вмісту незбродженого цукру (залишкового цукру), усі види вина (білі, червоні, рожеві) є сухими.

Колір білих вин здебільшого світло-солом’яний та солом’яний із золотавими та іноді зеленуватими відтінками. Вони мають гармонійні сортові аромати (де спільними є аромати фруктів, ягід та квітів). Смак – переважно/звичайно повний, структурований, стійкий та гармонійний.

Червоні вина переважно мають рубіновий колір з відтінками та в більшості фруктовий аромат, в тому числі заспиртованих фруктів. Смак – переважно/звичайно повний, гармонійний, з освіжаючою кислотністю, збалансований.

Рожеві вина – це вина від рожевого до світло-червоного кольору з ароматами полуниці, малини, червоної смородини. Смак – переважно/звичайно делікатний м’який, структурований, збалансований.

Що варто знати про баранину Фрумушика.

Відтепер існує ГЗ М’ясо баранини Фрумушика/ Баранина Фрумушика. Її зона виробництва – на території Тарутинського степу, в межах північно-східної частини Болградського району та північної частини Білгород-Дністровського району на Одещині.

Протягом століть Буджак (Південна Бессарабія), який наразі відомий як Тарутинський степ, був відомим районом вівчарства. Овець тут розводили з давніх часів.

Зараз існує три основні визначальні фактори для отримання специфічних властивостей баранини Фрумушика:

• якість степової рослинності Тарутинського степу;
• три місцеві породи, що використовуються виробниками;
• практика скотарства.

Велика різноманітність видів на луках та пасовищах степу надає солодкого смаку м’ясу та специфічного смаку жиру, ніжну, але структуровану текстуру.

Мармурове забарвлення м’яса та білий колір жиру є результатом поєднання порід, що використовуються для виробництва цієї баранини та системи вирощування, основаної головним чином на вільному випасі худоби.

Що потрібно знати про географічні зазначення?

Систему географічних зазначень розробили у 20-х роках минулого століття, щоб уникнути негативних наслідків індустріалізації в Європі. Це був час, коли активно нарощували промислове виробництво харчів. Масовість і здешевлення технології виготовлення ставили під загрозу існування малих виробників, котрі створюють продукти за традиційною технологією і з автентичним смаком. Щоб захистити їх, розробили систему географічних зазначень.

Географічні зазначення мають 3 основні схеми якості:

Protected designations of origin (PDO) – назва місця походження. Продукти з PDO повинні бути тісно пов’язані з місцем їхнього виробництва. Всі етапи виробництва кінцевого продукту мають відбуватися в конкретному регіоні.

Protected geographical indications (PGI) — географічне зазначення. Щоб отримати сертифікації продукту з PGI у конкретному регіоні, має відбуватися хоча б один з етапів виробництва продукту.

Traditional speciality guaranteed (TSG) — традиційна гарантована особливість. Ця схема якості захищає традиційні аспекти виробництва продукту, наприклад, рецепт або склад, без прив’язки до конкретного географічного регіону.

Завдяки системі географічних зазначень споживачі сьогодні мають доступ до якісних традиційних продуктів, а їхні виробники — змогу вести господарську діяльність, розвиватися та захищати свої права.

Географічне зазначення (ГЗ) — це знак якості для традиційних продуктів, а також потужний поштовх до економічного, культурного та екологічного розвитку. З економічного погляду ГЗ дають змогу виготовляти продукцію з доданою вартістю, розвивати мале регіональне підприємництво і виходити на нові ринки збуту.

З екологічного погляду ГЗ дають змогу зберегти біорізноманіття. Розвиток системи ГЗ для України є важливою частиною економічного відновлення, євроінтеграційного процесу та розвитку громад.

Першим захищеним продуктом став французький сир Рокфор — його технологію запатентували у 1925 р. і прив’язали виробництво до конкретної території. Відтоді система географічних зазначень почала активно розвиватися і розповсюджуватися всію Європою.

Наприкінці 2019 р. першим українським продуктом, який отримав право на використання географічного зазначення, став сир «Гуцульська овеча бриндзя». Сьогодні, окрім нього, таке право мають також сир «Гуцульська коров’яча бриндза» і «Мелітопольська черешня».

Читайте також:
Виноробство Закарпаття виходить на новий етап розвитку, – професорка виноробства Оксана Ткаченко
Дубові чипси – альтернативний спосіб додавання деревних ароматів у вино