Ігор ЛОШАК: «Ринок вимагає рожевих та червоних сортів винограду»

Завдяки підтримці Європейського Союзу в регіонах України утворюється все більше СОКів – сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Про переваги такого об’єднання та особливості столового виноградарства журналіст видавничого проекту «Т.І.» поговорив з Ігорем ЛОШАКОМ – головою СОК «Виноградарі» (Снігурівський район Миколаївської області).

«Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації»: Ігорю Ярославовичу, розкажіть, чому ви вирішили створити кооператив. Скільки учасників до нього увійшло?

Ігор Лошак: У Миколаївській області діє проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». І головною умовою для виділення коштів Європейським Союзом було об’єднання. Кооператив отримує на свій розвиток близько мільйона гривень на рік. У нашому кооперативі налічується п’ять господарств, у кожного з яких різні за розміром ділянки. Наприклад, в мене 2 га, є й по 50 га. Виноградники розрізнені, знаходяться в різних місцях. Але загалом всі біля міста Снігурів Миколаївської області.

«Т.І.»: На що витрачаєте виділені кошти? Та які ще переваги має таке об’єднання?
І.Л.: Для роботи ми придбали тепличний комплекс та сільськогосподарське обладнання. Гроші йдуть переважно на покриття витрат, а саме теплицю, плівку, крапельний полив та різні витратні матеріали. Головною перевагою об’єднання є спільний збут. Якщо виноград везти на оптовий ринок, то набагато вигідніше робити це разом, бо має бути як мінімум тонна продукції. Також вигідніше купляти засоби захисту не по одному, а спільно. Ми беремо якісні пестициди, фунгіциди каністрами по 25 літрів і ділимо на всіх. При таких обсягах менше шансів, що препарат виявиться підробкою. Кожен доглядає за виноградниками окремо, бо ґрунт і вода різняться. Виноградники висаджені в різних місцях, мають свої умови вирощування. Але, звісно, ми спілкуємося та ділимося досвідом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Капельное орошение и не только: актуальные проблемы создания плодовых садов и пути их решения

«Т.І.»: Чи є, за вашими спостереженнями, якісь ризики для господарств у кооперативі?
І.Л.: Нічого негативного немає, кожен працює, як вважає за потрібне. Ніхто не втручається, один одному не заважаємо. Тільки прислухаємося до порад.

«Т.І.»: Які особливості виноградарства в вашому регіоні? Які сорти вирощуєте?
І.Л.: У Миколаївській і Херсонській областях гарно росте все без винятку. Сума активних температур за вегетаційний період становить 3600 градусів. Особисто моїм найстарішим виноградникам 25 років. Вирощую понад 150 сортів, багато висаджую новинок – Павловського, Бурдака, Писанки. Цьогоріч закупив близько 50 нових сортів, які висаджуватиму навесні. Саджанці купляю у перевірених колекціонерів з Запоріжжя та Дніпра. Ми спілкуємося телефоном, передаємо один одному інформацію про новинки. Весь час експериментуємо, підбираємо ті сорти, які бажає ринок.

«Т.І.»: Розкажіть детальніше про ваші виноградники. Як висаджуєте, як доглядаєте? Які проблеми наразі найбільш актуальні?
І.Л.: Маю невелику площу виноградників, тому всі роботи виконую вручну. В кожного з учасників нашого кооперативу є теплиця, і ранню продукцію винограду ми отримуємо вже на початку липня. В мене вона маленька – всього 50 метрів довжиною та 10 метрів шириною. А основна частка виноградників росте
на відкритому ґрунті. Як висаджувати виноград, вже давно відомо, видумувати нічого не потрібно. Є рекомендації експертів, наукових інститутів. Відстань між рядами має бути три метри, між кущами – два метри. З кожного куща ми повинні взяти в середньому 20 кілограмів винограду. На одному гектарі росте приблизно 1500 кущів.  Що стосується догляду за рослинами, то упродовж року робимо три профілактичні обробки. Хвороби винограду з року в рік одні й ті ж самі. Це вже не проблема, ми навчилися з ними боротися. Головна проблема – це поворотні заморозки навесні. Наприклад, якось у травні температура опустилася до -4 оС. Вимерзло все, крім виноградників у теплицях. Тому в перспективі треба переходити на технологію закритого ґрунту.

«Т.І.»: Чи є якісь особливості виноградарства в теплицях?
І.Л.: Вегетація в теплицях починається раніше, ніж на відкритому ґрунті. Різниця приблизно в два місяці. Один і той самий сорт в теплицях дозріє в кінці червня, а у відкритому ґрунті – в кінці серпня. Тому є сенс вирощувати в теплицях ранні сорти, щоб раніше отримати продукцію. Це дає перевагу на ринку. В теплицях набагато простіше доглядати за виноградом. Потрібно менше обробок, оскільки немає таких зовнішніх факторів впливу, як вітер чи туман. Що стосується врожаю, то в теплицях виноградники дають приблизно стільки ж, як і на відкритому ґрунті.

«Т.І.»: Де ви реалізуєте вирощений виноград? Чи приносить виноградарство сьогодні стабільний прибуток?
І.Л.: Продукцію реалізуємо на оптовому ринку. На жаль, наразі ціни немає, і прибутку це, як правило, не приносить. Така ситуація пов’язана з низькою купівельною спроможністю – у людей просто немає грошей. Ціни на виноград не збільшуються вже давно. В масовий період, коли найбільше продукції, в кінці серпня-вересні, ціна взагалі знижується до 10-15 гривень за кілограм. Тому ми вирощуємо не тільки ягоди, а й саджанці. Продаємо їх, і це нам допомагає триматися на плаву, частково компенсує витрати.

«Т.І.»: Який виноград користується найбільшим попитом?
І.Л.: Наразі ринок вимагає сортів рожевих, червоних кольорів і пальчикоподібної форми. Звісно, ягоди мають бути крупноплідні, красиві. В основному споживачі люблять мускати, солодкі сорти. Але є такі, кому солодкий виноград не подобається. Тому на винограднику мають бути різні на смак різновиди. Ми продаємо тільки свіжий виноград, зранку знімаємо з куща грона і веземо на ринок, який знаходиться за годину їзди. Виноград має бути вищого ґатунку, з ягодами одного розміру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сортовые и технологические инновации – в основе производства «Голланд Плант Украина»

«Т.І.»: Які бачите перспективи розвитку?
І.Л.: Я вважаю, що наразі їх немає. При такій ціновій політиці та ставленні держави до дрібних підприємство немає сенсу розвиватися. Ніякої підтримки, лише контролюючі органи прибігають – а що ви за кооператив, чому не платите податки. Треба почекати. В планах поки що працювати в тих масштабах, які є. Змінювати асортимент винограду, підлаштовуватися під ринок, вирощувати те, що треба людям. Щоб якомога менше втрат було. Варто уникати такої ситуації, коли вирощують багато сортів винограду, а споживачі їх взагалі не купляють.