Коронавірус та технології: як сучасному фермеру адаптуватись до нових вимог ринків і споживачів

Спалах коронавіруса – це той випадок, коли стурбованість країн з приводу продовольчої безпеки призвела до збільшення кількості особистих присадибних ділянок та розвитку міського фермерства.

Також у світі збільшився інтерес до технологій вертикальних ферм в містах, індивідуального вирощування салатів, ягід і овочів на балконах та встановлення урбаністичних міні-ферм прямо в квартирах.

Наскільки ефективно використовується земля в містах? Як можуть виглядати сучасні житлові та офісні будівлі, де люди зможуть власноруч вирощувати здорові салати, овочі та фрукти?

Через вплив коронакризи все більше городян по всьому світу починають вирощувати салати і овочі у себе вдома, що може стати довгостроковим стимулом для розвитку міського фермерства.

Як відомо, паніка в деяких країнах під час кризи призвела до порушення логістичних поставок продуктів, подорожчання певних продуктів харчування, до порожніх полиць супермаркетів і зростання закупівлі насіння. Також у багатьох країнах світу закрилися фермерські ринки.

Все більше людей почали замислюватися над тим, звідки береться їхня їжа, як вона постачається і що робити, якщо поставки будуть порушені.

Як прогнозує Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО),

до 2050 року в містах буде проживати більше 2/3 населення світу. Таким чином, розвиток технологій урбаністичного фермерства набуває більшого значення.

Сама тема особистих ферм у міських джунглях привертає увагу людей не перший рік. З`явилося досить багато стартапів і людей, готових в них інвестувати, а також з кожним роком зростає кількість коворкінгів і офісів, де застосовують екотехнології.

У 2018 році ринок закритих міських ферм оцінювався в $ 27 млрд. За прогнозами, до 2026 року він досягне позначки $ 49,6 млрд.

Все ж варто відзначити, що незважаючи на зростання популярності міського сільського господарства, воно навряд чи зробить революцію в наших продовольчих системах в глобальному масштабі у найближчі роки. На даний час єдиними культурами, які наближаються до отримання прибутку у міських фермах є салатна зелень, мікрогрін і трави. Незабаром можуть з`явитися деякі фрукти і овочі з високим вмістом води і калорій, такі як помідори і полуниця (суниця садова). Ці культури не становлять основу повноцінного раціону харчування людини, скоріше є додатковим джерелом вітамінів. Умовно кажучи, одним салатом світ не нагодуєш.

На сьогоднішній день сучасні технології урбан фармінг – справа дорога як з економічної, так і з екологічної точки зору. Пандемія коронавіруса показала, що перебої з поставками продовольства можуть відбутися будь-де і в будь-який час. Це безперечно викликає підвищений інтерес до місцевої продукції.

Коли міські жителі вирощують власноруч продукти харчування, люди автоматично стають не просто спостерігачами, а активними учасниками продовольчої системи і відіграють вже свою роль в підтримці екології і здоров`я планети.

Потрібно спільними зусиллями створювати такі сучасні екопростори для містян. Плоскі дахи і пустирі заповнити системами озеленення. У багатьох країнах Європи на дахах будинків активно озеленюють території. У Цюріху в Швейцарії бачила досить багато будинків з цікавими лоджіями і балконами, де люди вирощую справжні сади. У сучасних будівлях вони виглядають дуже органічно.

Автор: Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації, міжнародний консультант ФАО ООН