Імідж українського виноробства треба створювати з чистої сторінки, – так вважає Євгенія Ніколайчук, завдяки зусиллям якої про наше вино дізнаються у світі

Попри те, що в нашій країні існують давні традиції виноробства, наразі про українських гуру цієї справи у світі, на жаль, знають дуже мало. Бо навіть іменитим виноробам з України важко конкурувати з колегами з Італії, Іспанії, Португалії чи Франції, де ця галузь є однією з візитівок країн. Утім, варто констатувати, що останнім часом промоція вітчизняного виноробства відбувається значно активніше й ефективніше, ніж раніше. І маємо це передусім завдяки невтомним ентузіастам – таким, як Євгенія Ніколайчук, одна з кількох українців, котрі мають кваліфікацію Level 4 лондонської школи Wine & Spirit Education Trust. З огляду на її фаховість та природну активність, Євгенія вже встигла зробити для просування українського виноробства надзвичайно багато: від його популяризації у винних барах Like a Local’s, які вона заснувала разом із партнерами, до поширення інформації про наше виноробство через проведення дегустацій у різних країнах світу.

«Поки що імідж України як виноробної держави – це чиста сторінка. І в нас сьогодні є цілком унікальна можливість написати на ній все, що завгодно», – переконана фахівчиня, яка вважає, що попри всі негаразди розпочинати робити це потрібно вже зараз.

З абсолютною любов’ю до локального вина

Передумови до захоплення тією діяльністю, якій Євгенія Ніколайчук присвятила себе нині, з’явилися одразу ж, як дівчина розпочала працювати: найперша її робота вже була пов’язана з вином. Зараз ця професія називається модним словом «кавіст», а тоді все було значно простіше – Женя працювала консультантом у магазині.

– Згодом я потрапила до крутої компанії «Долмарт Україна», спадкоємницею якої нині є компанія Winemart. Очолювала її Кристина Ксиніас. Її талант до мотивації був настільки потужним, що шансу не закохатися у вино не було жодного. Тож згодом я перейшла працювати до офісу цієї компанії та розпочала навчання в лондонській школі WSET (Wine & Spirit Education Trust). У 2011 році отримала третій рівень, а вже у 2014-му почала навчатися, щоб здобути четвертий рівень. І вже згодом, з 2016-го, розпочалася моя історія з Like a Local’s wine bar та абсолютна любов до локального вина, – розповідає Євгенія Ніколайчук.

Головну місію барів Like a Local’s їхні співзасновники, серед яких була й наша співрозмовниця, визначили як промоцію локальних вин. У 2016-му це був перший винний бар, де презентували лише українські вина. Проєкт став доволі успішним, однак нині, з огляду на події в країні, його довелося закрити. Зрозуміло, що ситуація з винними барами в Києві зараз не найкраща. Однак працювати з локальними винами Євгенія Ніколайчук має намір продовжувати й надалі, утім, вже дещо в іншому форматі.

• 

• 

Наразі ж фахівчиня перебуває в Португалії, куди переїхала після початку повномасштабного вторгнення. У цій країні продовжує працювати в улюбленій сфері. Однак вже дещо в іншій площині: Євгенія працює на винарні в Алентежу, займається енотуризмом та сприймає таку можливість як своєрідне міжнародне стажування.

Читайте також:
Щасливий вибір… без вибору, або Шлях до мрії винороба в четвертому поколінні Едуарда Городецького

Брати приклад із Португалії

У Португалії, країні з міцними традиціями виноробства, масштаби цієї сфери куди потужніші, аніж в Україні. Варто порівняти хоча б площі виноградників: нині в Португалії, територія якої менша, ніж українська, приблизно в шість разів, близько 190 тисяч гектарів виноградників, тоді як у нашій країні станом на 2021 рік виноградники займали лише 36,6 тисячі гектара, з яких технічні сорти росли на 20 тисячах гектарів.

– У Португалії виноробство розвинене куди краще. Власне, там ця галузь підтримується на державному рівні. В країні діє асоціація Wines of Portugal, метою якої є розвиток та промоція португальського виноробства. І це діє. Скажімо, зараз я перебуваю у регіоні, де туристична сфера не надто розвинена. Проте наша винарня популярна, бо в тому числі потенційні туристи можуть знайти інформацію про тури, що ми пропонуємо, на стійці асоціації, що розміщена в аеропорту. Взагалі ж асоціація проводить багато івентів задля популяризації португальського вина. Навіть в Україні до повномасштабної війни відбулося кілька таких масових івентів. На жаль, в нашій країні немає всеукраїнської асоціації, яка б діяла від імені усіх виноробів держави та фокусувалася б виключно на промоушені. Та все ж я дуже сподіваюся, що національна асоціація, яка забезпечуватиме виключно закордонну промоцію українського вина і сприяння його виходу на інші ринки, в нас таки з’явиться, – зазначає Євгенія Ніколайчук.

Ще одна суттєва відмінність розвитку виноробної галузі в Португалії – це активний розвиток та популяризація власних сортів винограду. Нині в цій країні зареєстровано близько 260 локальних сортів, на які у промокампаніях роблять відчутний акцент.

Цікавою традицією регіону Португалії, де нині перебуває наша землячка, є виробництво вин в амфорах.

З огляду на те, що амфорні вина – сучасний світовий тренд, і їх пропонують виробники з різних країн, це також є своєрідною туристичною фішкою. Зрештою, для португальського виноробства характерна чітко окреслена айдентика: винороби та промоутери знають, про що розповідати і чим приваблювати. Ось над цим і потрібно працювати українцям, переконана Євгенія Ніколайчук, необхідно знайти власні меседжі та айдентику.

Читайте також:
Незабаром споживачі зможуть спробувати вина Leleka Wines нового вінтажу

Є ким пишатися і в Україні

Прагнення популяризувати локальні українські вина Євгенія вважає своєрідною волонтерською діяльністю. Навіть перебуваючи поза межами рідної країни, організовує та проводить презентації українського вина для зацікавлених осіб. Декілька місяців тому такі івенти відбулися в Польщі, Угорщині, Німеччині в рамках виставки ProWein. В жовтні Євгенія має намір ознайомити з українською продукцією ірландців: дегустацію заплановано провести у Дубліні у колаборації з асоціацією Drinks Ireland. А в листопаді заплановано презентувати українські амфорні вина в рамках Amphora Wine Day, що пройде в Португалії.

– Презентую вина від виробників, які, на мій погляд, варті уваги та визнання. Це вина, що гідно презентують нашу країну – Beykush, Biologist, Shabo, Father’s Wine, Stakhovsky wine, Chateau Chizay, 46 Parallel Wine, Kolonist та інші. Важлива умова – наявність можливості працювати на експорт, адже представленою продукцією можуть зацікавитися іноземні партнери під час таких презентацій. У нас є чимало маленьких винарень, продукцію яких я обожнюю. Але, на жаль, вони не виробляють достатньої для експорту кількості вина. Взагалі ж просування українському виноробству дуже потрібне. Зазвичай учасники тематичних міжнародних виставок не мають жодного поняття про вино з України. Тому зараз ми – чистий лист, і на ньому потрібно чітко виписати імідж країни-винороба. А для цього варто заявляти про себе, проводити дегустації, зустрічі. Потрібно, щоб це була злагоджена робота виробників, в ідеалі – в межах асоціації, яка могла б представляти всю галузь загалом. І що більше ми будемо говорити про те, що у нас є класне вино та хороші виробники, і ми рухаємося від кількості до якості, то краще, – переконана фахівчиня.

Поки що ж позитивного іміджу українському виноробству додають ініціативи ентузіастів, які влаштовують дегустації, презентації, проводять конкурси. У цьому середовищі Євгенія Ніколайчук – справжній професіонал, а її четвертий рівень WSET – одна з найпрестижніших кваліфікацій у галузі. Навіть у Португалії Євгенія швидко знайшла роботу саме завдяки отриманій свого часу міжнародній освіті.

Читайте також:
ВКП «ОЛІМП»: надійне обладнання як запорука виготовлення якісних вин, соків, сидрів та інших напоїв

– Я здобула цей рівень, коли ми відкривали перший бар. І це стало важливим кроком, оскільки на той час над іміджем локальних вин потрібно було працювати фактично з нуля. Тоді ми поступово вибудовували імідж українського вина, гуртували тих, кого цікавив розвиток вітчизняного виноробства. І престижна міжнародна кваліфікація додавала певної експертності цій діяльності, – пригадує Євгенія.

Великі перспективи маленьких виноробень

Утім, завдяки натхненникам популяризації українського виноробства, поступ у цій справі таки відчувається. Нині на продукцію українських винарень звернули увагу в багатьох ресторанах, розширився асортимент такої продукції і в магазинах та маркетах. Щоб більше дізнатися про локальні українські вина, фахівчиня радить читати рекомендації визнаних сомельє й обов’язково відвідувати невеликі винарні та крамниці крафтових вин. Адже саме крафтове українське виноробство нині – дуже цікавий та перспективний сегмент. Така продукція не є масовою, але заслуговує на увагу та популяризацію.

– Найкращі враження від знайомства з вином можна отримати, коли його тобі наливає сам винороб, водночас розповідаючи про пропонований напій та його особливості. Класні вина зараз пропонує багато виробників: Богдан Павлій, Руслан Ковалевський, Віталій Маланчук, Wine Idea, Biologist, Сергій Стаховський… Деякі невеликі винарні ще не отримали ліцензію, тому зустріти їхнє представництво можна хіба що на фестивалях. Сподіваюся, що тенденція до зростання кількості таких виноробень буде й надалі. І не лише в тих регіонах, які вважаються в Україні найбільш перспективними для виноробства, як Закарпаття, Одеса чи Крим, де багато різних мікрокліматів, і можна робити вина з різноманітною палітрою смаків. Думаю, що згодом перспективними стануть і північні регіони. Виноробство зміщуватиметься, бо у мирні часи разом з ним повинен розвиватися й винний туризм. Тому винороби тяжітимуть до великих міст, і згодом навіть Київщина може стати виноробним регіоном, – вважає наша співрозмовниця.

Дуже тішиться Євгенія Ніколайчук і тому, що в Україні поступово розвивається культура споживання вина. Це засвідчує поведінка відвідувачів дегустацій, які, зазвичай, мають досвід відвідування таких заходів та чимало знають про вино. Зрештою, у вина стає щоразу більше шанувальників, і вони надають перевагу саме йому, а не міцним напоям. Середньостатистичний споживач у великих містах стає освіченішим і більше цікавиться тим, що саме обирає. Тож важливо, аби ця тенденція зберігалася і поступово ставала актуальною щоразу для ширшого кола наших співвітчизників.

Більше матеріалів читайте у друкованому номері журналу “Напої. Технології та Інновації”. Безкоштовно завантажити нове число журналу можна тут.

Щоб придбати друковані випуски журналів, оформити передплату на рік або придбати видання, видані впродовж минулих років, звертайтеся:

Надія Ящук, директор проєкту, тел. +38 (068) 568-58-22, rnadia@ukr.net
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Все буде Україна!

Читайте також:
Українське вино світові: до Данії експортували рекордну партію продукції SHABO
Використання дубової альтернативи у виробництві червоних та білих вин