Вистояти та відновитися, щоб стати кращими – філософія виноробні Stoic Winery

Коли 24 лютого 2022-го Україна зустріла ранок у стані повномасштабної війни, до виноробні «Prince Trubetskoi winery», що на Херсонщині, вже через кілька годин після перших вибухів наблизилися колони окупантської техніки. Далі – багатомісячна окупація, а від часу звільнення і досі – перебування практично на лінії фронту, під щоденними нещадними обстрілами. «Доля нашого підприємства найсумніша серед усіх українських виноробень», – зауважує директор із маркетингу підприємства Сергій ПАРХОМЧУК, розповідаючи про розграбоване виробництво, знищену унікальну колекцію вина та заміновані виноградники. Позатим цілеспрямовані винороби продовжують діяти – з оновленою назвою Stoic Winery й у співпраці з новими партнерами. І водночас – щиро вірять у те, що обов’язково повернуться до своєї легендарної виноробні й відновлять її роботу.

Від російського князя – до війни з росією

Початок історії виноробні датований 1889 роком, у якому її заснував князь Петро Трубецькой. Тоді на щедрій на тепло та сонце землі заклали перші виноградники з сортами Каберне Совіньйон та Рислінг. Згодом збудували шато у французькому стилі та підвали. А вже через кілька років, у 1900-му, вино Трубецького отримало Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі. Потому продукція виноробні навіть поповнювала винні підвали королівського палацу у Британії й здобувала визнання серед поціновувачів якісного та особливого.

У 1917-му виробництво націоналізували, що згодом і призвело до його занепаду. Наступний етап розвитку винарні почався вже після Другої Світової війни – підприємство відродилося як радгосп імені Леніна. Саме в цей період там почали виготовляти тихі сухі марочні вина. Тоді заклали й велику колекцію вин, яку щороку поповняли сотнями унікальних екземплярів.

Черговий спад припав уже на вісімдесяті роки двадцятого століття. Тоді, у запалі всесоюзної антиалкогольної кампанії, близько 70 % виноградників було винищено. І на виноробні вкотре розпочався період занепаду. Аж до початку двотисячних, коли нові власники викупили шато, розпочавши його чергове відродження, яке тривало аж до лютого 2024-го…

Грабунок, руйнування та занепад

Окупація виноробні розпочалася першого дня повномасштабного вторгнення. Практично напередодні на підприємстві затвердили план десятирічного розвитку: виробили чітку стратегію, напрацювали нові ідеї. Але близько десятої ранку 24 лютого на виноградники вже заїхали колони техніки…

– Оскільки все трапилося блискавично, ми не встигли вивезти взагалі нічого. Винарня перебувала в окупації до 11 листопада 2022 року. За цей час вона зазнала просто неймовірної шкоди. На відео є кадри, як окупанти розграбовували нашу колекцію – найбільшу в Україні, якщо не рахувати масандрівської. Цю колекцію на виноробні збирали з 1958 року, і в ній було навіть 7 пляшок, зроблених ще за часів князя – у 1900-х роках. Те, що відбувалося, це просто дикість, не інакше. Колекційні зразки – то вино для гурманів. А загарбники відкривали пляшки, не розуміючи, що то за вино, і просто його знищували, – з болем розповідає Сергій Пархомчук.

Окупанти знищили не лише унікальну колекцію. За своїм усталеним звичаєм розграбували ресторан, готель та іншу інфраструктуру, забравши все, що змогли винести. На підприємстві залишилося лише громіздке обладнання, проте й воно нині посічене снарядами та істотно попсоване.

Про те, що відбулося на підприємстві, колективу виноробні відомо з фото- та відеосвідчень, а також із розповідей земляків. Попри деокупацію, потрапити ні на підприємство, ні на виноградники вони досі не мають змоги. Адже нині ця територія перебуває практично на лінії вогню: десь за 2 кілометри – вже ворожі позиції. Виробничі потужності розташовані на березі Дніпра, приблизно за 800 метрів від Каховської ГЕС. Щоправда, стоять вони вище за течією, тож під час катастрофи на гідроелектростанції територію не затопило. Та попри це понад 150 гектарів виноградників підприємства зараз потерпають від відсутності догляду.

– Протягом всього періоду від 24 лютого наші виноградники не обробляли. Напередодні вторгнення ми розпочали проводити зимове обрізування, однак завершити його не встигли. Зараз на території багато мін, нерозірваних снарядів, тож доступу туди немає. Тому оцінити втрати важко. Проте ми свідомі того, що вони дуже великі. І розуміємо, що починати доведеться практично з нуля. Однак все одно маємо намір відновити і виноробню, й виноградники, – каже фахівець.

Утім, внаслідок війни постраждали не лише інфраструктура та виноградинки підприємства на Херсонщині. На початку березня 2022-го авіабомба потрапила до складу з продукцією виноробні у Гостомелі. Внаслідок вибуху було знищено понад 30 тисяч пляшок вина, а склад – повністю зруйновано. Кілька десятків екземплярів, що дивом вціліли, стали справжнім ексклюзивом. Тож частину з них передали для продажу на аукціонах.

Продовження про те, як команда Stoic Winery розвиває новий бренд Dnipro Hills у співпраці з Chateau Pinot, читайте в новому номері журналу «Напої. Технології та Інновації», який можна завантажити безкоштовно на сайті. 

Щоб придбати друкований випуск нового журналу або передплатити видання на 2024 рік, звертайтеся за контактами:
Лариса Товкач, менеджер, +38 097 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com