Мільйон із гектара – реальність чи недосяжна мрія?

Минулого тижня запорізька «Славутич-Арена» зібрала близько 200 провідних фермерів та учасників аграрного бізнесу в рамках третьої національної конференції «Мільйон із гектара».

Спонсором конференції виступив Український Проект Бізнес-Розвитку Плодоовочівництва. Подія відбулася за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, Департаменту агропромислового розвитку Запорізької та Львівської ОДА та Сумського національного аграрного університету. Генеральний медіа-партнер конференції – журнал «Пропозиція».

Як зауважують організатори події, представники проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», за досить недовгий час свого існування, ця конференція стала справжнім трендом, адже щороку спектр тем для обговорення значно розширюється.

«Цього разу ми обговорюємо ще більше тем, ще більше нішевих культур, ще більше можливостей отримати мільйон із гектара та навіть більше, – каже Олександр Хорев, керівник проекту. – Ми дуже раді, що українські виробники цікавляться потенціалом вирощування нішевих культур, або ж розглядають перспективи диверсифікації виробництва за їх допомогою. Ми віримо, що Україна – це країна невичерпних можливостей і нам є чим здивувати та зацікавити як українських, так і закордонних покупців!».

Доказом цього, за словами пана Хорева, є той факт, що, незважаючи на завірюху та погодні примхи, більша частина делегатів все ж таки дісталася зали.

«З одного боку, їхати через пів країни в таку погоду дуже ризиковано, але в той же час, де ще можна почути про такі культури, як трюфелі, кизил, чи мікрогрін?», – каже один із учасників.

Загалом під час заходу було обговорено більше 20 тем. Про перспективи експорту продукції для малих та середніх господарств розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного центру ФАО. За словами експерта, головною проблемою на сьогоднішній день для невеликих фермерів залишається невірний підхід до питання експорту в цілому.

«Нерозуміння поняття «експорт» так і залишається актуальним, – каже експерт. – Деякі фермери не усвідомлюють того факту, що експорт не може бути безкоштовним! Це – поступовий процес, який потребує значних інвестицій: у техніку, логістику, а головне – у людей! Тільки тоді, коли експорт стане ґрунтовним та системним – він стане прибутковим», – наголошує пан Ярмак.

При цьому, як зазначає Сергій Герман, директор ТОВ «Аврора», потенційними можуть бути не тільки нові малопоширені культури, але й ті, які добре відомі споживачам, особливо, якщо впровадити нестандартний підхід до виробництва.

«Так наразі наше господарство розвиває одразу три подібні напрямки: вирощування винограду та черешні в закритому ґрунті та виробництво чорносливу. Ми розуміли, що в Україні мало хто має практичний досвід у цій галузі, і справа може бути досить ризикованою. Проте вже зараз ми маємо певні успіхи і не плануємо зупинятися», – каже Сергій Герман.

Серед фруктових культур також не абиякий потенціал має груша, особливо якщо вирощувати її за органічними стандартами. За словами Валентини Лановенко з Академії органічного садівництва “Ekogarden”, ціна на органічну грушу як на внутрішньому ринку, так і на експорт, може бути в рази вищою за ціну на конвенційні фрукти.

Ще однією можливістю отримати більший прибуток при вирощуванні традиційних культур є кооперація дрібних та середніх фермерів. Як зазначили Василь Вега, керівник СОК «Файна Поляна», та Тарас Адрійчук, голова кооперативного об’єднання СОК «Файні Ґазди», кооперація дає можливість більш доцільно вкладати інвестиції та збільшує шанси знайти стабільний ринок збуту.

Варто зазначити, що цього року тематика нішевих культур суттєво розширилась за рахунок досить маловідомих, проте вельми перспективних напрямків. Зокрема, Тетяна Борушок, керівник відділу розвитку землеробства та тваринництва департаменту АПК Львівської ОДА, розповіла про потенціал вирощування квасолі «Яська», а Олександр Джига, агроном-консультант, привів аналіз ринку та економіки вирощування трюфелів.

Неабияку зацікавленість слухачів викликала доповідь Світлани Клименко, д-ра біол. наук, проф., та Сергія Ольшанського, керівника профільного господарства, про інвестиційну привабливість вирощування кизилу. За словами пані Клименко, кизил не можна назвати новинкою для України, адже сорти саме української селекції наразі вирощуються у багатьох країнах світу. У самій же країні фермери тільки починають цікавитись кизилом.

«Кизил та продукти переробки цієї ягоди містять в собі безліч вітамінів та корисних речовин. Щоправда, на даному етапі собівартість цієї продукції доволі висока. Тож, поки що досить непросто знайти покупців на внутрішньому ринку: роздрібні мережі вважають її ризикованою, адже в Україні, на жаль, немає культури споживання кизилу, чи варення або соусу з нього. Проте, попит з боку експортерів дуже високий», – зазначає Сергій Ольшанський.

В той же час, часник можна вважати справжнім трендом останніх років. Проте не дивлячись на це, Україна все ще залишається нетто-імпортером даної продукції.

«Головна проблема – в корені невірному підході до ведення часникового бізнесу, – наголошує Ганна Морозова, голова СОК «Часниковий кооператив «УКРАП». – Ми не можемо конкурувати з Китаєм, але ми й не повинні цього робити! Ми повинні зрозуміти, що мало просто посадити часник, необхідно виростити якісну продукцію, а не сировину! Ті ж китайці працюють майже цілодобово задля того, щоб їхній часник зрештою продавався по всьому світі! Тож, нам є чому у них повчитися, адже ми здатні не тільки опанувати власний ринок, але і заявити про себе на зовнішньому!»

Презентація Вадима Дудки, директора компанії «Агроаналіз», була представлена учасникам конференції у досить незвичному вигляді. На жаль, сам експерт не зміг дістатися Запоріжжя через складні погодні умови. Проте, він записав відеозвернення, в якому ознайомив делегатів з перспективами вирощування мікрогрін-культур на невеличких площах.

Крім того, за словами Євгена Шумейка, директора компанії «Добротрав», досить високий потенціал при невеликих площах має вирощування лікарських рослин, зокрема, кульбаби лікарської. Як зазначив експерт, Україна вже наразі активно нарощує експорт цієї продукції. Тільки минулого року Україна експортувала лікарських трав більш ніж на $7млн.

Але на цьому цікавинки не закінчилися. Упродовж дня мова також йшла про хурму, зізіфус, азимін, про перспективи розведення равликів та навіть про потенціал вирощування технічних конопель.

При цьому, всі спікери конференції підкреслювали, що в Україні є безліч можливостей, які можуть принести мільйон із гектара і більше! Для цього потрібні лише наполеглива праця, та трошки креативу.

Другий день конференції було присвячено культурно-діловій екскурсії до садиб «Аквазоо» та «Хутір Петерсона». Як підкреслив Борис Ігнатко, засновник садиб, зелений турим наразі демонструє дуже швидкий розвиток в Україні і є ще одним прикладом можливості успішного бізнесу на невеликій площі. Фотозвіт з екскурсії дивіться на нашій сторінці у Facebook.

Команда проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» висловлює велику вдячність всім експертам, а також кожному учаснику за те, що не злякалися погодних негараздів та зрештою завітали на нашу подію! Нас тішить, що ті теми, які озвучуються на конференції, викликають інтерес та бурхливі обговорення, у тому числі в соціальних мережах! Ми безмежно раді бачити на наших заходах людей, які дійсно люблять свою справу та вірять в неї! Ми впевнені, що саме ви є драйверами українського аграрного сектору! З нетерпінням чекаємо нових зустрічей!