XI Форум пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв: у полі зору – технологічне вдосконалення, підвищення якості та вдалі продажі

7–8 вересня 2023 року відбувся неймовірно успішний ХI Благодійний Форум пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв. Це був перший масштабний захід такого тематичного спрямування від початку повномасштабної війни в Україні. Гостей приймав львівський ресторан-пивоварня «Старгород». Загалом, зібралося понад 140 учасників з різних куточків України. Форум став майданчиком для знайомств, зустрічей і налагодження діалогу між усіма ланками пивоварного бізнесу та бізнесу із виготовлення напоїв. Під час Форуму відбувся Благодійний аукціон, на якому зібрали 81950 грн на підтримку підрозділу ЗСУ, де служить колишній пивовар Сергій КОВТУНЕНКО. Традиційно, організаторами події стала медіагрупа «Технології та Інновації», Головним Інформаційним партнером – журнал «Пиво. Технології та Інновації».

Відкрили захід співзасновниці медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА та Надія ЯЩУК.

– Наш Форум планувався в квітні 2022 року у Дніпрі, але не відбувся через війну. І ми щасливі нарешті зустрітися тут із пивоварами й виробниками напоїв з усієї України. У цій просторій залі ресторану-пивоварні «Старгород» нас сьогодні зібралося понад 140 людей. Це потужна цифра як на нинішні важкі часи. Будемо говорити про бізнес, про те, як вдалося втриматися на плаву у воєнний час, про нові технології і актуальний досвід. А щоб розширити тематичну палітру можливостей виробників на шляху до успіху в бізнесі, ми вирішили об’єднати на цьому форумі теми пивоваріння та виробництва дистилятів. Загалом, ми проводимо форуми з 2016 року. За цей час українське пивоваріння зробило якісний крок уперед, розширився асортимент пива, географія продажів, наше пиво знають у світі. І нині, попри воєнний стан, українські пивоварні працюють і розвиваються. А ідея нашого Форуму незмінна – впровадження інновацій у технологічні аспекти пивоваріння, – зазначили засновниці медіагрупи «Технології та Інновації», побажавши всім присутнім продуктивного та насиченого дня.

Привітав учасників також директор пивоварні «Кумпель» Тарас ФАЛИК, партнер бізнес-туру форуму, який запросив присутніх на свою пивоварню на наступний день форуму.

Українське пивоваріння в умовах воєнного часу: нові виклики та перспективи розвитку

Нині українське пивоваріння, як і інші галузі економіки, переживає складні часи. Саме про роботу пивоварень в умовах воєнного стану говорили під час дискусії, модератором якої був виконавчий директор Асоціації «Незалежні Броварні України» Дмитро НЕКРАСОВ. За словами Дмитра Некрасова, розвиток пивоварень зараз, в умовах воєнного часу, досить повільний, і всі націлені на те, щоб зберегти свої виробництва, професійні кадри, стабілізувати виробничі процеси. Минулий сезон для First Dnipro Brewery був, звісно, дуже складним. Адже Дніпро постійно перебуває під обстрілами окупантів. Як розповів Дмитро Некрасов, ситуація на пивоварні почала потроху покращуватися, а продажі – рости завдяки клієнтам, які самі приїжджають закупити пива.

Про роботу пивоварні в умовах окупації і після звільнення розповів представник херсонської пивоварні «Дрофа» (на той час) Сергій РАДЧЕНКО:

– Одразу з початком повномасштабної війни в Херсоні нам, як і більшості українцям, було трохи не зрозуміло, що робити та куди бігти. Магазини зачинили хоч до якогось прояснення ситуації. Побоюючись мародерства, вирішили для початку евакуювати з магазинів матеріальні цінності. Якраз 8 березня ми в тестовому режимі спробували відновити роботу одного магазину. Виник неймовірний ажіотаж. Трохи згодом, коли відновили роботу й інші магазини мережі, довелось навіть встановлювати ліміти на об’єм пива «в одні руки». Ще один цікавий та, без зайвої скромності, унікальний на теренах України кейс – надати херсонцям доступ для молока. Сам Молокозавод працював, але пунктів для реалізації по місту катастрофічно не вистачало. Тож виникло рішення розлити молоко в кеги та реалізувати через потужності нашої мережі. Це був абсолютно некомерційний, я б навіть сказав соціальний проєкт з мінімальною маржею, яка покривала тільки вартість логістики. А черги біля магазинів поділилися на пивну та молочну, з пріоритетом молочної. Звісно, через дуже короткий час після окупації міста постала ще одна проблема для населення. Особливо це стосується працівників бюджетної сфери, пенсіонерів, яким кошти від держави надходили на картку. Готівка в банкоматах закінчилася доволі швидко. Для розуміння ситуації, комісія під час зняття коштів з карти безпосередньо через термінал в окремих «бізнесменів» інколи доходила до 25 %. Через додаток було трохи менше. Як тільки ми реалізували технічну можливість зняття готівки через термінали нашої торговельної мережі, то почали це робити без будь-яких відсотків.

Керівник пивоварні MALLE (м. Обухів, Київська область) Світлана ДУБИНЮК розповіла про пережите під час наступу ворога, про те, як вдалося вберегтися самим і зберегти виробництво:

– Наша пивоварня брала участь у благодійних ініціативах з перших днів війни. Зокрема, ми готували їжу для військових в ресторані при пивоварні та закуповували медикаменти, збирали теплий одяг, каремати та спальники. А десь через тиждень знову почали варити пиво. Це було як ковток свіжого повітря. Коли ж у нас закінчився солод, військові допомогли нам, вони допомогли з супроводжуванням і надали машину, на якій ми оперативно з’їздили в Канів та закупили необхідну кількість солоду. Зараз ми проводимо благодійні аукціони. Так, уже придбали 3 автомобілі для військових та один реанімобіль. А на останньому аукціоні зібрали 165 тис. грн на потреби ЗСУ.

Так, попри всі труднощі, більшість українських пивоварень працює, дбає про якість пива і його різноманітність. За дуже приблизними розрахунками, нині в Україні є 240 крафтових броварень, – і навіть в умовах війни відкриваються нові виробництва!.. Прикладом успішного мінівиробництва власним практичним досвідом створення і розвитку мікропивоварні поділився засновник Козівської ремісничої броварні (Тернопільська область) Володимир ЯРЕМА.

Головний пивовар одеського ресторану-броварні «Люстдорф» Лілія КОЛЕСНИК розповіла, що між варіантом сидіти й чекати чи працювати далі вони обрали другий – і закупили ще більше сировини, ніж зазвичай закуповували до повномасштабного вторгнення:

– До початку повномасштабного вторгнення пива наварили вдосталь, але не встигли закупити солод. Як базову сировину ми використовуємо канівський солод – підтримуємо вітчизняного виробника. Незважаючи на складну ситуацію, в травні вдалося відновити варки. До речі, якраз на початку березня планували дати на кран пиво в стилі West Coast IPA, яке ми зварили в колаборації з відомою одеською пивоварнею «Нізащо, мила». Тож після відновлення роботи ресторану порадували відвідувачів новинкою. Скажу відверто, що після прильоту ракети неподалік від «Люстдорфу» опустились руки. Але ненадовго, бо маємо працювати на Перемогу. Стабільності й досі немає, проте це не заважає очам горіти і творити. Експериментуємо з новинками та, звичайно, найпопулярнішими сортами в асортименті є класичний світлий лагер і пшеничне пиво в стилі Weissbier.

Вперше Форум відвідали представники компанії «Полтавпиво», де варять близько 30 сортів пива, а також безалкогольні та енергетичні напої. Пиво експортують у Німеччину, Сполучені Штати Америки, Канаду, Польщу тощо. В Україні найбільш популярний сорт – світлий лагер, який минулого року становив половину від усього продажу підприємства.

Дніпровський виробник сидрів APPLE SUN на Форумі презентував широку лінійку сидрів. Попри те, що компанія почала продавати напої тільки в 2021 році, зараз у постійній лінійці – 12–13 сортів, поділився власник бізнесу Віталій САЗОНОВ. Це такі смаки, як яблука, лісова ягода, смородина, м’ята, кавун тощо. За словами виробника, з початком повномасштабної війни ринок збуту скоротився. Попри це, сидри Upple sun нещодавно почали постачати в Івано-Франківську область, а також вони є в Дніпровській, Полтавській, Черкаській областях.

Співзасновник львівської невеликої компанії «Шкварка. Лєґуміни до пива» Михайло ГУЗАРЕВИЧ, який уже багато років поспіль виготовляє м’ясні делікатеси та закуски до пива, розповів, що з початком війни почали робити простішу лінійку продукції – пивні снеки з конини, яловичини, курятини, свинини тощо. На Форумі виробник презентував ексклюзивні джерки зі спеціями, які додають до хліба, та зі смаженим солодом. На початку війни компанія весь свій склад віддала на потреби армії, а потім кілька місяців працювала на потреби фронту – збирали донати й робили снеки для військових. Зараз виробник, як і всі інші, прилаштовується до потреб ринку та шукає шляхи розвитку для бізнесу.

А ще один відвідувач форуму, засновник львівського магазину «Пивовар і винокур» Володимир ШАПРАН, переїхав у Львів із сім’єю з Дніпра, коли розпочалася повномасштабна війна. У Дніпрі був інший бізнес. У Львові Володимир відкрив свій магазин, у якому зараз є обладнання для пивоваріння та виробництва дистилятів, сировина, сувенірна продукція тощо, адже вважає, що виробництво пива та дистилятів нині – перспективний напрямок роботи.

Тому, попри виклики воєнного часу, українські виробники не тільки не опускають руки, а й розширюються, засновують новий бізнес, працюють на благо держави.

Крафт – це постійні експерименти та інноваційні технології

Професійне вдосконалення пивоварів, вершини їх майстерності, нові й традиційні стилі пива – все це було темою жвавої дискусії, яку вів відомий український пивовар, володар Гран-прі дегустаційних конкурсів (насамперед, Міжнародного Дегустаційного конкурсу East European Beer Award, що його впродовж 5 років проводила медіагрупа «Технології та Інновації» спільно з Київською Пивною лігою) Віктор ВАЩУК. За його словами, пивовари варять сьогодні багато цікавих сортів пива, зокрема загальновизнаних у світі. І якість українського пива за останні 3 роки відчутно зросла. А такі спеціалізовані форуми, наголосив модератор дискусії, суттєво сприяють технологічному і якісному вдосконаленню продукції виробників.

Пивовари – учасники дискусії, а це були Валерій ВИНОГРАДОВ, головний пивовар обухівської броварні Malle, Юрій ЗАБОЛОТНІЙ з харківської пивоварні Red Cat і директор пивоварні «Волинський бровар» Микола ІВАЩИШИН, – поділилися власним досвідом виготовлення пива найрізноманітніших стилів – з фруктовими і ягідними добавками, з прянощами і травами, навіть таких унікальних, як томатне пиво і пиво-борщ. Головна ідея полягає в тому, щоб створювати оригінальні, автентичні напої зі складників, що виросли на рідній українській землі. Лише цей шлях приведе до успіху на внутрішньому ринку і за кордоном.

На порядку денному в пивоварів, як і раніше, – технологічне вдосконалення виробництв. Тому багато виступів на форумі були присвячені саме цій темі. Так, у виступі директора компанії «Донау Лаб Україна», Головного Технологічного партнера Форуму, Володимира ПАШКА, йшлося про те, навіщо потрібен контроль навіть на мікропивоварні, які інструменти контролю і для яких об’ємів виробництва існують. Зокрема, спікер презентував вимірювач густини й екстракту EasyDens, який визначає вміст екстракту в суслі, цукру в домашніх фруктових соках, вміст алкоголю в дистилятах. Він розраховує спирт, що утворюється під час ферментації та формує графік ферментації, допомагаючи контролювати процес забезпечивши його сталість.

– Цей прилад показує результат менше ніж за 5 секунд, тобто він працює значно швидше, ніж традиційний ареометр. EasyDens допоможе кожному крафтовому чи домашньому пивовару досягти того, щоб напій став саме таким, як його задумано. Адже прилад чітко відстежує процес ферментації у пиві. Що важливо, EasyDens можна використовувати не лише у крафтовому, але й у домашньому пивоварінні. Завдяки застосуванню цього приладу пивовар краще зрозуміє процес пивоваріння і вдосконалить свої виробничі навички, фіксуючи й аналізуючи вплив сировини та перебігу виробничого процесу на виміряні результати, – розповів Володимир Пашко.

Також спікер презентував системи АЛКОЛАЙЗЕР та PBA-B, які раніше вважали придатними лише для великих заводів, бо їхня вартість була майже неокупною для малих підприємств. Проте нова серія АЛКОЛАЙЗЕР та PBA-B на базі Алколайзер 1001 дає можливість великим крафтовим виробникам розглядати такі системи. Вони мають незначне зменшення точності, проте більш гнучкі, якщо порівнювати з АЛЕКС 500. Нові конфігурації BEER MONITOR дають можливість швидко та економно перенести вимірювання прямо в потік та забезпечити визначення спирту й екстракту 24/7, додаткові датчики СО2 та О2 роблять контроль безкомпромісним за всіма важливими показниками.

Комплексні рішення для пивоваріння проаналізував представник компанії «ГЕА ВЕСТФАЛІЯ СЕПАРАТОР Україна» Юрій ВОЙТЮК. GEA є одним з найбільших у світі виробників обладнання та технологій для харчової та переробної промисловості, а також широкого спектра обладнання для інших промислових галузей. Юрій Войтюк презентував систему CRAFT-STAR™. Це заздалегідь змонтований варильний порядок продуктивністю до 40 Гл по гарячому суслу. Створений він для задоволення потреб майстрів-пивоварів. Є декілька варіантів варниці з продуктивністю від 3 до 7 варок на день.

Також спікер презентував інтегровану систему вбудованої карбонізації:

– У нашій системі ми додаємо CO2 у вхідний отвір сепаратора. Циркуляційний контур можливий з вимірювальним пристроєм Anton Paar на виході для контролю необхідного рівня вуглекислого газу в пиві. CO2 розчиняється в пиві завдяки постійному тиску та закритій системі сепаратора. Масовий витратомір використовується для того, щоб бути незалежним від тиску та для вимірювання потоку вуглекислого газу. Можливе поєднання з вимірюванням CO2 на виході сепаратора для автоматичного регулювання. Для функції дозування вуглекислого газу обов’язковим є забезпечення тиску подачі щонайменше 3 бар протягом усього циклу процесу. Сепаратор може додатково комплектуватись: охолоджувачем пива та солоду, карбонізатором.

Не оминули й тему сировини для пивоваріння. Так, представник компанії «Солод України», ТМ Fermentis, Богдан ДЕМЧЕНКО розповів про унікальні рецепти, які можна створювати за допомогою дріжджів SafBrew™ BR-8 – перший сухий Brett для вторинного бродіння в пляшках або бочках. Також темою промови спікера став новий вимір новоанглійського IPA з дріжджами Fermentis® SafAle™ K-97.

Про розкриття потенціалу базових і спеціальних солодів, нові технічні рішення для крафтових пивоварів під час онлайн-виступу розповів експерт відділу R&D (Research and Development) компанії Castle Malting Жиль ЛЕКЛЕРК. А старший науковий співробітник Інституту Продовольчих ресурсів УААН Костянтин КОРОЛЮК проаналізував особливості використання копченого солоду в пиві та дистилятах.

Castle Malting – найстаріша солодовня Бельгії та одна з найстаріших сімейних солодовень у світі. Понад 2100 пивоварень із 122 країн світу обирають солод, вироблений у Castle Malting. Компанія виробляє повний асортимент базових і спеціальних типів солоду для будь-якого пива: від пільзенського і пшеничного – до найтемніших абатський і траппістських сортів, а також для органічного пива. Castle Malting славиться тим, що може задовольнити вимоги всіх клієнтів: від домашніх пивоварів – до крафтових і великих пивоварних компаній. Castle Malting застосовує революційні технології у виробництві обсмаженого і карамельного солоду, пропонує широкий асортимент спеціальних типів із винятковими смаковими й ароматичними властивостями. В Україні компанію Castle Malting представляє ТОВ «Монукр».

Спікери розкрили також тему тари і технологій розливу пива. Так, керівник напрямку ПЕТ-кег компанії PET Technologies Юрій ГОРБЕНКО охарактеризував ПЕТ-кег як оптимальне й економне пакування для пива та інших напоїв.

– Ми привезли на форум зразок нашого ПЕТ-кега – 30-літровий Classic, який використовують для транспортування та зберігання різних напоїв: пива, сидру, вина. Його знають пивовари в Україні, також є запити з європейських країн. Попит на ПЕТ-кег зростає, адже він легкий та дозволяє економити на логістиці. Зараз працюємо над розширенням лінійки форматів – скоро її презентуємо! Крім того, PET Technologies продовжує гідно представляти Україну і на світових ринках видувного обладнання та прес-форм. Лише цього року відвантажили високотехнологічні рішення для виготовлення ПЕТ-пляшок у країни Європи, Америки та Близького Сходу. Серед них – Гавайські острови та Канарські острови, Ємен та Саудівська Аравія!

Чи варто робити POS-матеріали в сучасних умовах, – розповіла керівник і співзасновник компанії Concept Glass Юлія ВАСИЛЬЧУК. Заснована 1999 року і відома першими постачаннями пивних бокалів в Україні, компанія Concept Glass сьогодні реалізує креативні рішення в склі. Партнерство з європейськими виробниками скла та фарб, власні потужності з декорування, професійні сомельє в склі дозволяють щодня наповнювати життя фарбами і розвивати пивну культуру. У своїй роботі Concept Glass використовує найсучасніші методи нанесення малюнка. Завдяки багатому досвіду і правильному розумінню сучасних тенденцій, компанія також допомагає клієнту знаходити індивідуальний вид скла для напою і торговельної марки.

– Нам 18 років, свого часу ми привезли пивну культуру в Україну. З 2015 року співпрацюємо з крафтовим ринком, розвиваємо його. Те, що роблять крафтовики, – це емоція смаку, аромату. І мені дуже хочеться, щоб якомога більше населення України знали про це. Адже люди повинні пити якісні напої. Різноманіття бокалів у нас стало більше. Йдеться не просто про культуру споживання напою, а про арткультуру, – розповіла Юлія Васильчук.

Однією з надважливих стадій пивоваріння є розлив пива, адже від правильності його проведення буде залежати стійкість продукту і строк зберігання. Комплексні рішення розливу для збереження якості пива та підвищення ефективності бізнесу учасникам Форуму презентував прогресивний український виробник обладнання для розливу, етикетування, пакування та конвеєрних систем – «Завод пакувального обладнання «ТермоПак»». Представник компанії Вадим УСЕНКО розповів, що зараз більшість клієнтів компанії – це українські компанії, які переїхали або відновлюють втрачене майно. А загалом, обладнання «Термо-Пак» успішно працює на таких підприємствах України, як «Перша приватна броварня», NEMIROFF, Coca-Cola, «Оболонь» тощо, а також за кордоном.

Колекцію пробок «Крафт» для дистилятів та пива презентував на форумі представник італійської компанії TAPI В’ячеслав ШИШ. Цього року компанія запустила кілька продуктів, а деякі з наявних в асортименті позицій оновила. Зокрема, одним з продуктів Tapì, який цьогоріч удосконалила компанія, стала пробка Starlight. Starlight – це перша Т-видна пробка, виготовлена з використанням технології ультразвукового зварювання. Завдяки тому, що для з’єднання елементів головки та ніжки, з яких складається пробка, не застосовується клей, ризик, що ці частини відокремляться одна від одної, взагалі відсутній. Abor – пробка, виготовлена на основі повторного використання залишкового матеріалу з процесу дистиляції. Також спікер презентував пробки Neos, T-cask, Varnishless, Vintage effect. Кожен учасник конференції міг ознайомитися з ними на стенді компанії, адже В’ячеслав Шиш презентував їх на виставці технології, що тривала під час форуму.

Також у програмі першого дня Форуму була екскурсія на виробництво ресторану-пивоварні «Старгород», який приймав учасників заходу. Представник закладу продемонстрував виробництво та розповів про технологічні аспекти виробництва пива, яке стало візитівкою «Старгороду».

Благодійний аукціон для підтримки пивовара Сергія Ковтуненка

Наприкінці Форуму відбувся Благодійний аукціон, зібрані на якому кошти спрямували на підтримку військового підрозділу, в якому служить пивовар Сергій Ковтуненко. Щоб придбати автомобіль для підрозділу, потрібно 200 000 грн. Збір коштів з цією метою тривав упродовж усього дня. Ведучими благодійного аукціону були пивовари Віктор Ващук та Дмитро Некрасов, які неодноразово наголошували на важливості підтримки ЗСУ.

Лоти для аукціону надали партнери та учасники форуму: «100 сервіс», «Донау Лаб Україна», GEA Україна, «ПЕТ Технолоджіз», Castle Malting, «Семенівська броварня», «Хотянівська пивоварня», Concept Glass, «Микулинецький бровар», «Імпресс ЛКБ», Castlehill Brewery, «Шкварка. Лєґуміни до пива», «Теплі моря», Strong Distillery, «Рогатий заєць». Серед лотів, які надали компанії, – брендовані футболки, жилетки, чашки, годинники, ручки, сухі дріжджі, солод, аерометр для пива, органайзер для пива в машину, пиво, міцні напої, сидри, снеки до пива тощо.

Загальна сума, зібрана на аукціоні, сягнула майже 82 тис. грн – це рекордна сума за всі 5 благодійних аукціонів, що їх проводила на своїх заходах медіагрупа «Технології та Інновації».

– Дуже дякуємо всім учасникам за активну участь в аукціоні, за боротьбу за бажані лоти. Дякуємо всім, хто надав свої лоти. Працюємо разом для наближення Перемоги та підтримуємо ЗСУ далі, – зазначила засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина Конєва.

Форум маркетингу і продажів

Тематика конференц-дня охопила всі ланки пивоварного бізнесу – від ідеї варити пиво до створення власної броварні та дистилерії. Та все ж номер один при створенні будь-якого виробництва є тема майбутніх продажів. Саме про це йшлося під час дискусії, яку організатори назвали Форум маркетингу і продажів. Провели її засновник Театру пива «Правда» Юрій ЗАСТАВНИЙ та засновник пивоварні «Волинський бровар» Микола ІВАЩИШИН. Учасники поділились унікальним досвідом виходу на український та іноземні ринки й розповіли про розвиток власних торговельних мереж.

Виступ Юрія Заставного був присвячений експорту пива. За словами фахівця, не зовсім правильно, коли пивоварня сприймає експорт так само як стандартний відділ продажів, спрямований на український ринок. Адже експорт передбачає інші правила, умови, стилі пива, знання та вміння продажів, інші стилі комунікації тощо. Тому експорт варто розвивати окремо. Як розповів Юрій Заставний зі свого досвіду, специфіка експорту полягає в тому, що, на відміну від менш зрілих ринків крафтового пива, в Європі спеціалістом у цьому напрямку є кожен 20-річний бармен. Тобто більшість людей, дотичних до крафтового пива, вміють розрізнити зіпсоване пиво від нормального, а також вони розрізняють базові дефекти пива.

– Експорт – тривалий процес, у якому, здавалося б, просто відправлення за кордон зразків пива займає багато часу. Відрізняються й регіони. Наприклад, такі країни, як Норвегія, Швеція, Фінляндія беруть наше пиво набагато більше, якщо порівнювати з іншими країнами. Бельгійці мають дуже багато знань у темі пива, там є дуже багато стилів, і тому в Бельгію зайти зі своїм пивом важко. Зі свого досвіду скажу, що варто остерігатися дистриб’юторів, які працюють з масовим пивом і не повністю осягають сутність крафтового пива, а також мікромагазинчиків або непрофесійних баєрів-ентузіастів. Часто вони не розуміють, що таке сертифікати, документи, що стосуються імпорту, скільки коштує логістика… Вони займуть купу вашого часу, а потім відмовляться працювати з вами, – розповів Юрій Заставний.

Також засновник Театру пива «Правда» розповів, що під час експорту велику частину фінансів поглинає логістика. Зокрема, він навів приклад, що 40 % вартості пляшки, яка стоїть на полиці в Португалії, може коштувати логістика.

– Є 2 нюанси, які впливають на ціну: регіон та розмір транспорту. Вплив регіону на ціну менший. А от розмір транспорту значно впливає на ціну. Так, у мініавтобус поміщається 2 палети, а фуру на 20 тонн – 33 палети. Тому різниця в ціні за одну пляшку чи банку пива може становити від 8 до 55 євроцентів за одну пляшку.

Юрій Заставний порекомендував купувати якісну сировину для пива, слідкувати за чистотою на виробництві, зокрема в залі ферментації, де найчастіше в пиві виникають дефекти, а також за чистотою кег, пляшок для розливу тощо.

Думку про те, що вихід на експорт – дуже тривалий процес, який потребує багато зусиль, підтримав і Микола Іващишин:

– Процес виходу на експорт потребує багато терпіння та відчуття ринку. Адже охочих потрапити на полиці торговельних мереж за кордоном дуже багато. Притому кожна країна має свої улюблені бренди пива чи інших напоїв. Хочеш, щоб тебе помітили, – працюй над якістю продукту, над привабливим дизайном. Не маючи досвіду продажу пива на українському ринку, особливо в мережевих магазинах, зрозуміти вимоги іноземців вдвічі складніше. Та головне – бажання знайти нового поціновувача. Ми самі вчимося йти цим шляхом і не націлені зупинятись. Тож єдина порада – шукати свого поціновувача в Україні та світі. Хай нагородою кожному будуть усміхнені очі тих, хто смакує продукт саме вашого бренду.

Виробництво дистилятів: курс на розвиток та легалізацію малих виробників

Важливим тематичним блоком під час роботи Форуму було виробництво крафтових спиртових дистилятів. Нещодавно в Україні прийнято закон, який легалізує роботу малих виробників міцних напоїв. Цій темі було присвячена дискусія на чолі з головою ГС Ukrainian Craft Distillers Association Катериною КАМИШЕВОЮ. Так, зокрема, у форматі онлайн виступила заступник директора департаменту продовольства – начальник відділу підакцизної продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Людмила Хомічак. Вона розповіла про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва і подальші кроки виробників. Учасники форму отримали покрокову інструкцію, як малому виробнику дистилятів легалізувати своє виробництво, які труднощі можуть спіткати малого виробника під час цього та як їх вирішити.

Катерина Камишева проаналізувала перспективи та можливості розвитку галузі крафтових міцних напоїв після прийняття Законопроєкту № 5762. Йшлося також про шляхи популяризації крафтових дистилятів в Україні і за її межами. Зокрема, це тематичні дегустаційні конкурси, тематичні дегустаційні заходи, спрямовані на розвиток культури споживання крафтових міцних напоїв, співпраця з торговельними мережами, постійне представництво стенда міцного крафту UKRAINIAN CRAFT SPIRITS SPACE на виставці Wine&Spirits Ukraine, збільшення присутності в інформаційному просторі країни тощо.

– Ми йшли до прийняття цього закону цілих 4 роки, від заснування Ukrainian Craft Distillers Association. І надалі будемо сприяти розвитку галузі всіма доступними нам методами. Зокрема, ми допомагатимемо дистилерам організувати виробництво та отримати ліцензії. Для цього будемо, наприклад, проводити практичні вебінари. Також плануємо співпрацювати з податковою, профільними міністерствами й за необхідності готувати проєкти змін до нормативних документів, – зазначила Катерина Камишева.

Наприкінці форуму в неформальній атмосфері відбулася дегустація пива і сидрів, яке надали учасники форуму: пивоварня «Кант», пивзавод «Рівень», «Волинський бровар», RED CAT brewery, ресторан-пивоварня «Люстдорф», John Barleycorn, «Канівське пиво», LUCHAN BROTHER’S BREWERY, Brew ELIT, ALE POINT, ASCANIA BEVERAGES, APPLE SUN, Strong Distillery, Plandzhiyev Craft spirits, Верховинка, «Рогатий заєць», «Файна Фляшка», «Бахус», SEMBREW, Malle Brewery, Хотянівська Броварня HOTT’S, «Микулинецький бровар», «ЯГЕР ІФ», CASTLEHILL Brewery, «Три Слона», «Бузецький бровар», First Dnipro Brewery, «Полтавпиво», «Подільський Бровар», Козівська Реміснича Броварня. Практично, на Форумі було представлена продукція з усіх куточків України – і найрізноманітніших стилів. Організатори Форуму медіагрупа «Технології та Інновації» висловлюють величезну подяку партнерам і спонсорам дегустації. Наприкінці Форуму відбулася святкова церемонія нагородження партнерів дегустації пам’ятними дипломами.

В обговоренні за круглим столом взяли участь і виробники дистилятів – засновник компанії Strong Distillery Роман МЕДВЕДЧУК, ресторатор Ігор ПАРІЙ, засновник Plandzhiyev Craft spirits Віктор ПЛАНДЖІЄВ.

На думку Романа Медведчука, перспективи галузі виробництва крафтових дистилятів величезні. Держава зацікавлена у крафтових дистилеріях, тому що вони виготовляють якісний конкурентоспроможний продукт та утверджують розвиток європейської культури. На думку Романа Медведчука, ще років 7 тому багато людей не знали, що таке джин чи віскі. А зараз в Україні є виробники, які виготовляють дуже якісні напої, які не поступаються європейським. Як можна допомагати державі розвиватися за допомогою виробництва крафтових міцних напоїв – спікер розповів під час своєї промови:

– Упродовж літа я закупив у місцевих фермерів приблизно 3–4 тонни різних ягід. Тому завдяки своєму виробництву я допомагаю фермерам, створюю робочі місця, сплачую податки. Відпрацьований матеріал ми спрямовуємо в галузь тваринництва – на ферми для годівлі худоби. Я працюю в туристичному містечку Кам’янці-Подільському. Кожен, хто приїжджає туди, хоче придбати якийсь сувенір на згадку. Магнітики, чашки з символікою міста – це дуже банально. Я ж у рамках проєкту «Створено в Кам’янці» виготовляю напої з етикетками, на яких зображена фортеця – візитівка міста. Люди з задоволенням купують. Головне – працювати законно. А найкраще – вступити в спілку і працювати разом. Так, разом ми досягнули того, що здавалося недосяжним ще 3 роки тому. І наша галузь рухається вперед.

Як зазначила Катерина Камишева, на виробництво дистилятів варто звернути увагу пивоварам, адже вони мають приміщення та обладнання, а це – 50–70 % виробничої бази для створення дистилерії. За словами фахівчині, поле розвитку в цьому напрямку дуже широке, адже дистиляти є пивні, медові, зернові, фруктові тощо.

– В Україні практично немає історії виробництва крафтових міцних напоїв, і нам випала відповідальність писати цю історію. Тому діймо та розвиваймося, – закликала Катерина Камишева.

Про значення дистиляції у виготовленні крафтових бальзамів та настоянок розповів виробник крафтових алкогольних напоїв, засновник компанії «Верховинка» Михайло Стовпюк.

Перспективи перероблення фруктів та ягід на дистиляти на сучасному високотехнологічному обладнанні від європейського виробника продемонстрував на Форумі офіційний представник в Україні компанії KOVODĚL JANČA Олександр КОВАЧ.

– KOVODĚL JANČA – відомий виробник дистиляційного обладнання. Компанія має успішні проєкти в Україні. Це відома «Перша Закарпатська Палинчарня», яка працює на нашому обладнанні вже 5 років. Ще один проєкт ми запустили цього року. Це «Уманська гуральня». Десятки таких котлів бездоганно працює в Україні вже 15 років. Це високоякісне обладнання з міді-нержавійки, тому продукт контактує виключно з міддю. Завдяки водяній сорочці нічого не перегорає. Є електромішалка для рівномірного випаровування. Тобто це обладнання – класична технологія аламбіка, але в люксовій версії, з мішалкою, з сорочкою, з великим випускним краном. Головна перевага цього обладнання полягає в тому, що тут можна дистилювати мезгу, і шкірка не буде пригорати, тому що сорочка гріється до 100 градусів, а електромішалка постійно мішає. Для наповнення не треба розбирати всю систему. Загалом, вважаю ринок виготовлення дистилятів дуже перспективним, адже зайнятися цим може кожен, хто вирощує сади та має надлишки фруктів та ягід. У цьому є своя перевага, адже фруктові спирти під час зберігання стають тільки кращі, вони не псуються, – розповів Олександр Ковач.

Варто зазначити, що XI Благодійний Форум пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв продемонстрував: українські виробники пива, дистилятів, сидрів, квасу та інших міцних, слабо- та безалкогольних напоїв пристосовуються до непростих умов, які висуває сьогодення, і працюють задля розвитку галузі та Перемоги. Наша сила – у згуртованості та незламності!

Запрошуємо вас взяти участь у XII Форумі пивоварів, дистиляторів та виробників напоїв, що відбудеться 18–19 квітня в Києві, в готельно-ресторанному комплексі «Верховина».

Більше інформації про Форум читайте на сайті.

Для реєстрації учасників і партнерів звертайтеся:
Анна Панкратенкова, тел: +38 097 759 25 83
Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516
Ірина Петронюк, тел: +38 096 49 166 92