Кохання з присмаком вина В Івано-Франківську відбувся Дегустаційний з’їзд виноробів та виноградарів

 Кохання з присмаком вина В Івано-Франківську відбувся Дегустаційний з’їзд виноробів та виноградарів

У лютому, з нагоди Дня закоханих, в Івано-Франківську відбувся VII Дегустаційний з’їзд виноробів
Клубу «Виноградарі Прикарпаття». Його діяльність розпочалася сім років тому саме з такої дегустації.

Як зазначив заступник голови Клубу Василь ЗВАРИЧ, у коханні завжди присутнє вино, а щоб приготувати прекрасний напій, винороба повинне сповнювати це почуття. Тож тепер щороку, вже традиційно у неділю, яка передує 14-му лютому, у Клубі відбуваються дегустації вин.

На цьогорічному з’їзді було представлено 38 різновидів вин від 32-х виноробів-конкурсантів. Саме на цій дегустації перевага надавалася винам, виготовленим з прикарпатського винограду. Так винороби Івано-Франківщини популяризують сорти винограду, які ростуть на їхній землі. На конкурс свої вина подавали
представники практично усіх районів Івано-Франківської області: Коломийщини, Городенківщини, а також
Тлумацького, Рогатинського, Галицького та Долинського районів.

Захід відвідали близько 100 осіб, кожен з яких став дегустатором вин. Серед присутніх були й гості з Києва,
Львівщини, Хмельниччини, Чернівців та Тернопільщини.Кращі вина визначалися методом сліпої дегустації
у 4-х лігах: сухі виноградні вина (11 конкурсантів), напівсолодкі виноградні вина (11 конкурсантів), десертні
виноградні вина (7 конкурсантів) та плодово-ягідні вина (9 конкурсантів). Кожен дегустатор виставляв оцінку за 10-бальною шкалою на власний розсуд, при цьому оцінювався колір (чистота) вина, ароматика і смакові якості напою. А вже наприкінці дегустації комісія підсумовувала усі бали і виводила середній, за яким і визначали переможців.

До слова, не всі винороби погоджуються з тим, що плодово-ягідні напої – це справді вина. Хоча, як зазначив Василь Зварич, цього року прикарпатські плодово-ягідні вина дуже якісні і на них варто звернути увагу. Та й якщо проаналізувати історію, то на Прикарпатті плодово-ягідні вина мають кращу репутацію, аніж виноградні. А все тому, що у гірських районах росте більше садів, аніж виноградників.

– На Прикарпатті досить унікальний клімат: значно менше сонячних днів, аніж на Закарпатті чи в тих же
Чернівцях. Тому у випадку винограду для нашого регіону більше підходять надранні, ранні та ранньо-середні сорти. Тобто ті, яким потрібно небагато сонця, – розповідає винороб Василь Зварич. – Дуже цікавим є Косівський район Івано-Франківської області. Там унікальний мікроклімат, який відрізняється від клімату більшості районів Прикарпаття, там все інакше. На Косівщині навіть можна садити середні сорти винограду і вони будуть дозрівати. Цей район для Івано-Франківської області – як Закарпаття для України.

Проте вирощують виноград навіть у самому Івано-Франківську. Наприклад, голова Клубу «Виноградарі Прикарпаття» Дмитро Семенів – науковець, який полюбляє досліджувати різні сорти винограду. Йому не
настільки важливі урожай і його обсяг, як дослідження сорту винограду і з’ясування, чи дозріватиме він у тих
чи інших умовах, а також чи не хворітиме. Ті сорти винограду, які добре себе проявляють, їх науковець рекомендує вирощувати прикарпатським виноградарям. Є й виноград, який за терміном дозрівання мав би підходити для прикарпатського регіону, але вологість і дощове літо його знищують. Тому такі сорти відкидаються.

Відтак, на цьогорічну дегустацію були відібрані вина лише з кращих сортів винограду, які вирощують на Івано-Франківщині. У підсумку в лізі сухих виноградних вин перемогу отримав напій під назвою «Августа» 2016
року винороба Василя Кукурудзяка з Буковини. У лізі напівсолодких вин першість отримало вино під назвою
«Бурлінгтон» від Івана Піта з Коломийщини. У лізі десертних виноградних вин найкращим визнали вино під
назвою «Мускат Станіслава» 2016 року винороба Сергія Ляшенка. А серед плодово-ягідних вин дегустаторам найбільше сподобалося вино під назвою «Малина» від Ігоря Мельниченка з Коломийщини, який вже неодноразово здобував переможні місця на попередніх з’їздах виноробів та виноградарів.

– У Клубі «Виноградарі Прикарпаття» я вже 5-й рік, – розповідає винороб Ігор МЕЛЬНИЧЕНКО, який зібрав
близько 10 дипломів з різних виставок та дегустацій. – Прийшов до друзів на дегустацію вин, зацікавився і
почав сам вирощувати виноград… на городі. Спочатку у мене було лише 4 кущі, а тепер їх вже 40. Серед сортів переважають Галбена ноу, Гарольд, Бако чорний, Аркадія, Гурзуфський рожевий, Мускат донський тощо. Також є деякі ламбрускові. З сортами я експериментую: деякі заберу, деякі перещеплю. Виноробство – це моє хобі, яким я займаюся під звуки класичної музики, яка позитивно впливає на вино. Найбільше мені подобається, що якість домашніх вин можна постійно покращувати. Все приходить з досвідом.

Про те, як покращити властивість вина і самої ягоди, розповів кандидат сільськогосподарських наук Ігор
ПЕЛЕХ – регіональний представник компанії «Долина», яка займається виробництвом мікродобрив та мікро-елементів. – Щоб покращити властивості вина і самої виноградної ягоди, у технологію вирощування лози варто зарахувати ряд мікроелементів. В основному це марганець, магній, залізо, мідь, сірка. Магній впливає на збільшення фотосинтезу, мідь покращує інтенсивність засвоювання поживних речовин, а сірка мобілізує азот, завдяки чому утворюються амінокислоти для синтезу білка. Зазвичай виноградарі мають два продукти. Вони спочатку вирощують виноградну ягоду, а потім перетворюють її у вино. Тому у виноградній лозі, ягоді, яка в подальшому може впливати на смак того чи іншого вина, обов’язково повинні бути властивості мікроелементів. Однак у технології вирощування винограду потрібно вносити не тільки мікроелементи, але й стимулятори росту, які впливають на антистресові стани.Адже, хочеш не хочеш, але виробники завжди використовують засоби проти шкідників чи хвороб. А антистресанти не дають рослині можливості довготривалий час адаптовуватися до хімії.

Окрім того, щоб ягода могла накопичити потрібну кількість цукрів, для виноградної лози потрібна сума оп-
тимальних температур. Але Прикарпаття – це регіон з високою вологістю і малою кількість тепла. Тож збільшити кількість цукрів у виноградній лозі можна завдяки використанню мікроелементів із застосуванням стимуляторів росту. Вони мобілізують накопичення поживних речовин і заставляють рослину швидше накопичувати вміст цукрів. Це саме може й допомогти лозі прижитися у тій чи іншій місцевості.

Окрім виноробів, на заході були присутні й виноградарі. Мирослава РОМАНІВ з міста Городенки розповіла,
що займається виноградарством близько 10 років, з них три останні роки були найактивнішими.

– Вийшовши на пенсію, я всю себе віддаю виноградній лозі. Це неймовірно, коли ти виходиш на виноградники і бачиш, як зав’язуються ягоди і грона, а потім смакуєш результат своєї роботи. Я починала вирощувати виноград лише трьох сортів, але з часом, коли побачила, які урожаї можна отримувати, я щороку поповнювала свою колекцію новинками відомих українських селекціонерів. Тож наразі у мене вже 85 кущів, кожен з яких – окремого сорту. Зараз я починаю перепрививати кущі, таким чином збільшуючи свою колекцію. А що стосується виноробства, то до цього щаблю я ще не дозріла, але у планах на майбутнє є і цей крок…

Журнал «Напої. Технології та Інновації»

Останні статті

Залишити коментар