Землі під багаторічними насадженнями: в очікуванні нового закону
15.08.2016

Законодавче забезпечення та особливості використання земель під багаторічними насадженнями, проблема оцінки земель для садівництва, терміни користування земельною ділянкою та витрати на користування землею до початку плодоношення саду, – це лише декілька питань з тих, які нині хвилюють садоводів усієї України і які чекають свого вирішення.

Для обговорення найгостріших проблем галузі сільгоспвиробники Вінниччини зібралися 17 травня в приміщенні Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, де відбувся регіональний форум «Розвиток садівництва та ягідництва на Вінниччині». Організаторами заходу стали асоціація «Укрсадпром» та Вінницька обласна державна адміністрація.

Одне з найважливіших питань, яке обговорювали учасники форуму, стосувалося законодавчого забезпечення використання земель під багаторічними насадженнями. Начальник юридичного відділу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Сергій РЯБЦУН зазначив, що земельне законодавство не виділяє особливої уваги правовому регулюванню земельних питань і відносин під багаторічними насадженнями. З одного боку, у земельному кодексі передбачена можливість отримання земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва площею до 0,12 га, проте, з другого боку, зміна законодавства не грає на руку будь-яким учасникам земельних відносин.

За словами спеціаліста, на початку травня цього року набрав чинності закон, який передбачає, що надання вільних земельних ділянок, крім городництва і сінокосіння, може відбуватися лише на земельних торгах. Тобто після прийняття цього закону отримати в оренду від держави чи комунальної громади земельну ділянку для сільськогосподарського використання можна лише шляхом проведення аукціону.

Питання, чи можна прирівнювати багаторічні насадження до об’єктів нерухомого майна, виникало у багатьох садоводів. Адже якщо на земельній ділянці наявний об’єкт нерухомого майна (будівля чи споруда), то в такому випадку земельні торги не проводяться. За визначенням, багаторічні насадження є тим самим нерухомим майном, але право на нього ніде не реєструється, тому таким чином обходити земельний аукціон немає можливості, переконаний фахівець Держгеокадастру.

Коли розпочалася приватизація радгоспів, то відразу ж виникли проблеми з земельними ділянками, зазначив голова наглядової ради ПАТ «Сад Поділля» Віталій ХМЕЛЬОВСЬКИЙ. За словами фахівця, починаючи з 2000 року, товариство «Сад Поділля» замінило всі старі сади на молоді, які вступили в плодоношення в момент одержання державних актів права власності на землю у 2009 р. А зараз товариство залишилося практично без саду: 300 з 390 пайовиків вийшли зі складу радгоспів і приватизували свої паї, мотивуючи це тим, що держава не забороняє цього робити. І таким чином вони практично користуються садами ПАТ «Сад Поділля».

– Два роки тому держава врахувала наші побажання і не зменшила вартість земель під садами, а збільшила коефіцієнт індексації і цим самим ніби вирівняла ситуацію, – говорить Віталій Хмельовський. – Але, починаючи з часу приватизації, виникли проблеми зі статусом садів. Верховна Рада України внесла зміни до законодавства, якими визначила: все, що знаходиться на земельній ділянці, є власністю господаря ділянки, якщо це не порушує права інших осіб.

За словами Віталія Хмельовського, зараз одна надія на закон про обіг земель, яким визначиться доля садівничих земель: рух землі, де розміщені багаторічні насадження, посаджені попередніми власниками (тобто радгоспами), буде можливий після повної компенсації вартості садів власникам. «Ті, хто є правонаступниками колишніх радгоспів, можуть розраховувати лише на дію цього закону», – переконаний голова наглядової Ради ПАТ «Сад Поділля».

Закон про обіг земель, за словами представника Держгеокадастру, буде передбачати поняття консолідації: якщо в центрі масиву є одна земельна ділянка (пай), на яку не укладений договір, то буде можлива процедура її виокремлення на край, щоб земельний масив міг раціонально використовуватися. «Зараз це питання врегульовується договорами оренди та суборенди. Однак повинен бути договір між власником земельної ділянки та землекористувачем», – переконаний начальник юридичного відділу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Сергій Рябцун.

Свою позицію висловив і Президент асоціації «Земельна Спілка України» Андрій КОШИЛЬ: «Земельним кодексом України передбачена можливість обміну земельними ділянками за згодою власників. Але іноді досягти домовленості досить важко і все зводиться до банального рекету: люди хочуть отримати якнайбільше коштів. Справді, в новому проекті закону про обіг земель передбачається можливість консолідації земельних ділянок, але не факт, що запропонований механізм буде працювати на практиці». 

Щодо терміну дії договорів оренди земель, зокрема, під багаторічним насадженнями, то представник Держгеокадастру зазначає, що Міністерство аграрноїполітики та продовольства визначило мінімальний термін передачі землі в оренду – 7 років. Його підтримав Парламент, прийнявши відповідний закон. Таким чином Вінницьким обласним управлінням Держгеокадастру продаються на аукціонах права оренди земельних ділянок на мінімальні 7 років, а вже після виграшу в аукціоні сільгоспвиробник може надати документи, які підтверджують закладку багаторічних насаджень, з пропозицією внести зміни в договір і подовжити термін оренди.

Натомість позиція Земельного союзу України, за словами Андрія Кошиля, така: є сумніви, що після закінчення семирічного терміну оренди його можна буде без проблем продовжити хоча б на якийсь додатковий термін, а тим паче до 49 років. Принаймні законом обов’язковість подовження не передбачена, а чиновник, який приймає рішення, може не захотіти ставити свій підпис. Тому Земельний союз України спільно з народними депутатами став ініціатором розробки законопроекту №4355, який, зокрема, передбачає передачу права розпорядження землями за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування. Зараз цими землями розпоряджаються управління Держгеокадастру. «Ми розуміємо, що це не ідеальний варіант, але мені здається, що у садоводів є більше важелів впливу на місцеві громади, ніж на чиновників Держгеокадастру», – зазначає Андрій Кошиль.

Результатом обговорення «земельних питань», які наразі є одними з найгостріших для сільгоспвиробників України, а для садоводів і виноградарів особливо, тому що йдеться про багаторічні насадження, стало доручення керівництву галузевої Асоціації «Укрсадпром» ініціювати на вищому рівні держави перегляд терміну користування земельною ділянкою, компенсації витрат на користування до початку плодоношення саду та необхідності рекультивації земель.

7152

КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх