Захист плодів під час дозрівання: боротьба з плодовою гниллю
17.07.2019

Настає благодатна пора дозрівання врожаю плодових і ягідних культур, господарі з нетерпінням очікують на отримання великих і якісних урожаїв. Та, на жаль, сільське господарство залежне не лише від сортів, агротехніки чи системи вирощування культури, але і від розвитку шкодочинних організмів і
погодних умов, які трапляються під час вирощування продукції садівництва. Основною проблемою на початку та у період дозрівання плодів є пошкодження їх плодовими гнилями. Здавалося б, застосовувати хімічні засоби захисту рослин небезпечно, оскільки незабаром доведеться ці плоди вживати в їжу, але ж урожай рятувати якось потрібно. Наука не стоїть на місці. Розробляються нові біофунгіциди та біоінсектициди, які за своєю природою є безпечними для людей і здатні подолати збудників плодових гнилей та шкідників, що сприяють їх поширенню. Також виділяються нові штами мікроорганізмів, найбільш ефективні проти тієї чи іншої проблеми.

Але спочатку потрібно усвідомлювати, які ж саме причини є поштовхом для проникнення збудників хвороб у плід чи ягоду та подальшого їх зараження. Серед більшості культур плодова гниль значних збитків завдає ягідним – суниці, малині та ожині. Також масово проявляється і на плодових – черешні, вишні, сливі, абрикосі, персику, яблуні, груші та ін.

На ягідниках збудник сірої гнилі (Botritis cinerea) – одна з найбільш небезпечних хвороб. Здебільшого пошкоджує ягоди перед або під час дозрівання врожаю. Масового поширення та розвитку набуває у дощову погоду, на ділянках із поганим провітрюванням, у загущених насадженнях та за наявності бур’янів. Крім ягід, пошкоджує також плодоніжки, квіти, пелюстки та листки. Особливо небезпечне захворювання у період дощів під час цвітіння, оскільки уражуються квіти, які з часом засихають, та їхні органи, де захворювання зберігається і при сприятливій погоді поширюється і уражує нові плоди рослин.

Під час дозрівання ягід, а за дощової погоди і на зелених ягодах, утворюються бурі розм’яклі плями, які дуже швидко розростаються та охоплюють всю поверхню ягоди і вкривають її сірим нальотом – спороношенням гриба. Через повітряні течії, краплинною вологою та при контакті здорових плодів з ураженими спори спричиняють нові. Зазвичай ягода вразлива при дозріванні, а особливо якщо на ній є пошкодження або вм’ятини. Зимує патоген у вигляді плодових тіл склероцій та міцелієм у рослинних рештках. Весною на поверхні решток рослин утворюється безліч спор (конідій), які поширюються і уражують квіти та плоди.

На зерняткових культурах плодову гниль, яка поширена у насадженнях яблуні та груші, спричиняє збудник грибів роду Monilia. Зараження плодів відбувається через тріщини, утворені внаслідок граду, пошкодження паршею, гусеницями плодожерок, листокруток, п’ядунів та інших шкідників. Жуки казарки при відкладанні яєць навмисно заносять у надгризений отвір спори гриба, щоб спровокувати загнивання плодів. Хвороба спочатку проявляється на плодах у вигляді невеликої бурої плямки, яка з часом розростається і протягом декількох днів охоплює весь плід. На поверхні таких плодів утворюються світло-жовті подушечки – спороношення патогена. Вони складаються з великої кількості конідій, що легко розносяться вітром, змиваються дощем, переносяться комахами і спричиняють нові пошкодження плодів. Гнилі плоди через деякий час зморщуються, засихають і є джерелом інфекції. Навесні на цих плодах утворюється конідіальне спороношення, що розповсюджується садом і спричиняє первинну інфекцію.

На кісточкових культурах поширений збудник Monilia cinerea Bon, що проявляється у формі моніліального опіку та плодової гнилі. На плодах захворювання з’являється у період їхнього дозрівання. Поширенню хвороби та ураженню нею плодів сприяють пошкодження покривних тканин шкідниками та градом, при розтріскуванні плодів у період перезволоження рослин. Також хвороба поширюється при тісному контакті уражених плодів зі здоровими. Уражені плоди швидко буріють і загнивають, на них з’являються попелясто-сірі подушечки – спороношення гриба. Пошкоджені плоди поступово зморщуються і засихають, інколи залишаються на деревах до наступного року і є джерелами первинної інфекції збудника плодової гнилі. Для розвитку хвороби особливо сприяють часті дощі та підвищена вологість повітря під час збору врожаю.

При захисті плодових і ягідних культур від плодової гнилі, насамперед, потрібно звернути увагу на захист їх від плодопошкоджуючих шкідників, які при пошкодженні плодів відкривають ворота для патогена. Для захисту ягідних культур (особливо суниці) від плодової гнилі потрібно зазвичай розпочинати обробки
перед або в період цвітіння рослин. При захисті виділяти одну хворобу чи шкідника неефективно. До вирішення цієї проблеми потрібно підходити комплексно. Під час дозрівання ягід обробіток площі необхідно
провести баковою сумішшю препаратів від шкідників Бітоксибацилін-БТУ (7 л/га) та від хвороб Мікохелп (2 л/га). Також варто додати біодобриво, яке підвищує стійкість рослин до хвороб та стресових чинників, Органік баланс вегетація (2 л/га) і обов’язково біопрепарат Липосам (1 л/га), який, окрім властивостей прилипача, ще й захищає плоди від сонячних опіків та зайвої втрати вологи, утворюючи на них еластичну сіточку. При подальшому масовому дозріванні ягід небезпека спалаху поширення та розвитку плодової гнилі тільки збільшуватиметься, а тому для уникнення цієї ситуації потрібно працювати на запобігання розвитку захворювання. Ви не повинні чекати, допоки захворювання проявиться, потрібно працювати на випередження. Необхідно повторювати обробітки через кожні 7, а в разі необхідності і через 5 днів.

Біоінсектициди варто вносити у разі необхідності, а от проти хвороб можна чергувати Фітохелп (1-2 л/га), Фітоцид-р (2-3 л/га) та Мікохелп (2 л/га). У бакову суміш при цьому варто додавати Органік баланс вегетація та Липосам із вищезазначеними нормами.

На зерняткових культурах проти плодової гнилі захисні заходи необхідно розпочинати ще задовго до дозрівання плодів. Підхід також має бути системний. Насамперед, потрібно звернути увагу на захист плодів від плодопошкоджуючих шкідників (щитівок, плодожерок, казарки, букарки та інших шкідників), які при пошкодженні плодів створюють передумови для проникнення плодової гнилі до плоду. Проти шкідників варто використовувати біоінсектициди Бітоксибацилін-БТУ (7-10 л/га), Актоверм формула (5-6 л/га) або Лепідоцид-БТУ (5-7 л/га). У разі необхідності можливе сумісне застосування БітоксибацилінБТУ (5 л/га) + Лепідоцид-БТУ (4 л/ га). Захисні обробітки від хвороб варто проводити у ранні терміни, коли ще не видно плодової гнилі, але плоди можуть пошкоджуватися паршею та іншими хворобами. У цей період і до кінця збору врожаю варто почергово використовувати Фітоцид-р (3 л/га), Фітохелп (2 л/га) та Мікохелп (2 л/га).

При захисті кісточкових культур від плодової гнилі застосовують ті ж біофунгіциди, що і на зерняткових культурах, лише в період дозрівання плодів потрібно збільшити кількість обробок біофунгіцидом Мікохелп (2л/га). Крім використання біофунгіцидів, потрібно забезпечити захист і від плодопошкоджуючих шкідників. У період наростання та дозрівання плодів доцільно використовувати біоінсектициди Бітоксибацилін-БТУ (7- 10 л/га), Актоверм формула (5-6 л/га) або Лепідоцид-БТУ (5-7 л/га).

Важливо також розуміти, що стійкість до хвороб обумовлюється збалансованим живленням і підвищеним імунітетом рослин. Тому до бакової суміші біоінсектициду та біофунгіциду додається біодобриво, Органік баланс вегетація (2-3 л/га), яке збалансовує живлення рослин, підвищує їхній імунітет та покращує стійкість до хвороб.

Також обов’язково для кращого закріплення препаратів на поверхні рослин до бакової суміші додавати біоприлиплювачі Липосам чи Енпосам (1-2 л/га). Варто зазначити, що підвищені норми біоприлипачів запобігають розтріскуванню плодів черешні під час дозрівання, особливо у дощовий період.

Наостанок хочеться зазначити, що останнім часом в умовах усієї України випадають дощі з градом, і зазвичай після таких погодних умов відбувається значне поширення плодової гнилі та зниження товарності плодів ще й через пошкодження поверхні плодів зростає ризик зараження їх іншими патогенами. Тому неважливо, ягідні насадження, кісточкові чи зерняткові: після граду доцільно застосувати бакову суміш біо-препаратів Мікохелп (2 л/га) та Липосам (1,5-2 л/га), щоб запобігти можливості спалаху епіфітотії плодової гнилі та інших хвороб

Автори: Володимир СІЛЕНКО, агроном, канд. с.-г. наук, Іван МАКОВКІН, агроном із захисту рослин



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх