Юрій ВАХЕЛЬ, новий голова «Укрсадпрому»: «Україна має шанс неминучого успіху у виробництві яблук і ягід»
19.07.2019

Юрій ВАХЕЛЬ – новообраний голова асоціації«Укрсадпром» – людина з бізнесу. Ще зовсім недавно він готував презентацію «Укрсадпром»: камо грядеши?», а тепер сам відповідає на запитання: «Куди йдеш?» Про плани та реалії Юрій Вахель розповів читачам журналу «Садівництво і Виноградарство. Т.І.».

НАШЕ САДІВНИЦТВО – В КЛАСНОМУ ТРЕНДІ

«Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації»: Юрію Володимировичу, на які перспективи можуть розраховувати садівники в 2019 році?

Юрій Вахель: Коли я минулого року почав займатися питаннями переробки плодово-ягідної продукції та поїхав навчатись у США, зрозумів, що Україна має шанс неминучого успіху у виробництві цих культур. Цього року я спеціально відвідав органічну виставку в Нюрнберзі, бо виробники органіки є драйверами і в маржі, і в нових технологіях. Те «безумство» та спектр інноваційних технологій і нових продуктів, які я побачив, свідчить, що Україна – в дуже класному тренді, який не можна пропустити. На виставці на українців дуже уважно та ввічливо дивилися сербські ягідники: вони розуміють, які в нас землі. Так само і поляки, бо, як кажуть трейдери, українські яблука вже конкурують у Білорусі з польськими, і подібна ситуація спостерігається у багатьох країнах. Але треба просувати Україну на зовнішніх ринках. Треба додавати вартість до того продукту, який робимо. Нам потрібен експорт, валюта. Для цього необхідні нові технології, ознайомчі тури, активне представництво України за кордоном, участь у міжнародних асоціаціях. Про це можна довго говорити, але наголошу загальний принцип: треба різними інструментами підвищувати додану вартість продукції, яка піде з України. Ми повинні продавати не сировину, а готові продукти. Я мав за честь працювати на зорі розвитку бізнесу зерновиків та олійників, і бачу, що загалом українські виробники яблук і ягід будуть повторювати той самий шлях.

З КОЖНОЇ КОНКРЕТНОЇ ЯБЛУНІ ТРЕБА ВИТЯГНУТИ ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

«Т.І.»: Які кроки збираєтеся зробити, щоб поліпшити ситуацію?

Ю.В.: По-перше, необхідні регуляторні зміни, по-друге, потрібні гроші під аграрні розписки та інші
інструменти від міжнародних банків. Поки що я знаю тільки одного члена нашої Асоціації, який використовує цей інноваційний та ефективний інструмент, і то, мабуть, через те, що він займається не тільки садівництвом, але й виробництвом зернових. Українським аграріям треба страхувати свої погодні ризики. Наразі так роблять всього кілька господарств. Треба розглядати питання про внесення до державної програми часткової компенсації за страхування погодних ризиків. Не хочу загальними фразами розповідати, що треба робити: є конкретна проблема – потрібно її вирішити. Необхідно рятувати галузь – шукати інструменти для її підтримки. Бо у нас є дві проблеми: поганий врожай і дуже хороший врожай. Для мене це свідчення того, що потрібно також міняти світогляд.

«Т.І.»: В Україні сьогодні вирощується всього 4-5 сортів яблук, затребуваних для експорту. А що робити з іншими старими садами, в яких 80-90% сортів цікаві тільки на ринку, з яким Україна вже не працює?

Ю.В.: Я дивлюся на цю проблему свіжими очима: для мене особисто немає значення, чи посадять аграрії ще більше садів, чи зупинять їх садити і всі сили спрямують на переробку врожаїв. Якщо з кожної конкретної яблуні врешті-решт витягнути додану вартість, у будь-якій формі, функція буде виконана. Яблучники визнають: щоб продати фрукти, наприклад, на Близькому Сході, потрібна висока якість продукції, належна упаковка та термін виконання логістичних витрат, бо кожна втрачена година – це мінус один день на полиці.
На Вінниччині, наприклад, росте 550 гектарів садів, але тільки у двох виробників є потужності для сортування яблук. Це «пляшкове горло»: якщо не можеш відсортувати, яка вартість цих яблук?  Цю проблему не можна вирішити єдиним регуляторним питанням. Якщо будемо садити менше садів, а яблуко буде поганої якості – який сенс скорочувати площі? Хочеш більше садити – саджай, але це на твій ризик. Може, варто змінити умови надання держфінансування на саджанці? На цю тему зараз ведуться дискусії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ тезисов нового главы Укрсадпрома Юрия Вахеля о садоводстве

«Т.І.»: Бачите в Україні тенденцію до активного створення органічних садів?

Ю.В.: Для мене це аксіома: чим вища якість продукції – тим вища ціна на неї. Органіка – це якість, яка потребує інвестицій. Це вибір бізнесу. Я особисто вважаю, що вибір – за органікою. Ми будемо пропагувати
цей напрямок. Середній клас сьогодні зростає в Китаї та Індії – люди хочуть якісно їсти, спостерігається великий попит на органіку.

ЖОДНІ ЗМОВИ ПЕРЕРОБНИКІВ НЕДОПУСТИМІ

«Т.І.»: Минулого сезону садівники віддавали свою продукцію переробним підприємствам за мізерні гроші. Ця історія буде продовжуватися, бо в Україні небагато переробників?

Ю.В.: Це ринок, але будь-які картельні змови, бажання демпінгувати неприйнятні, і з цим я буду жорстко боротися всіма доступними методами, адже жодні змови переробників недопустимі! В мене був хороший досвід роботи з Антимонопольним комітетом у минулому, і я ним скористаюся. В Україні, здається, є п’ять великих виробників концентрату і три міжнародних. А для міжнародних компаній звинувачення, що вони беруть участь в антиконкурентних змовах, можуть мати негативні наслідки. Мені дуже подобається термін «економічний націоналізм», коли економічні інтереси нашої країни та вітчизняних виробників повинні домінувати. І завдання «Укрсадпрому» – відстоювати ці інтереси.

НАГЛЯДОВА РАДА АСОЦІАЦІЇ ОБРАНА ЗА НОВИМ ПРИНЦИПОМ – КВОТНИМ

«Т.І.»: Чи буде змінюватися статут «Укрсадпрому»?

Ю.В.: Мета, завдання і принципи Асоціації, які закріплені в статуті, не змінились. Але наглядову раду було обрано за новим принципом – квотним. Половина її представників – це виробники яблук, четвертина – ягідники, по одному представнику від науки, горішників, виробників садивного матеріалу. Якщо раніше казали, що «Укрсадпром» – це тільки яблучники, то зараз так питання стояти не повинно.

«Т.І.»: Хто сьогодні представляє наглядову раду Асоціації?

Ю.В.: Від виробників фруктів – Богдан Білик, Сергій Токан, Василь Козак, Максим Литвиненко, Петро Гадз; від ягідних господарств – Олег Науменко, Іван Гречківський і Віктор Дитинко; представник від науки – Іван Мостов’як; від виробників розсади – Ліліана Дмитрієва; від горіхівництва – Олександр Самойленко.

«Т.І.»: А чому вирішили обирати наглядову раду за квотним принципом?

Ю.В.: Усе дуже просто: «Укрсадпром» – це Асоціація рівноправних членів, яких висунули колеги, вони є представниками різних бізнесів, і я з ними раджуся. Вони знають, що я роблю. Це буде командна робота: я так працював, працюю і буду працювати.

ДОСЬЄ: Юрій Вахель, чиї предки мінімум з середини XVIII століття були аграріями на Галичині, народився у Львові. За фахом Юрій Володимирович – інженер та юрист. В аграрній галузі працює з 2001 року, почавши трудовий шлях з компанії «АТ Каргілл», де очолював юридичну службу. Був заступником генерального директора з юридичних питань та розвитку бізнесу COFCO Agri Ukraine. У 2016 році працював в агрохолдингу «Астарта». Є членом дорадчої ради групи компаній Fruktona. Має досвід роботи у галузевих об’єднаннях та асоціаціях, зокрема в Українській зерновій асоціації, Українській аграрній конфедерації, Європейській Бізнес Асоціації та Американській торговельній палаті в Україні.

ДОВІДКА: Асоціація «Укрсадпром» була створена в 2016 році і є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок членських внесків. Спочатку засновниками цього галузевого самоврядного об’єднання стали десять професійних садівничих господарств з п’яти областей України. Сьогодні організація об’єднує більше ста членів з усієї країни: садівників, виробників продукції з плодів і ягід, виробників і постачальників садивного матеріалу, інших господарських та громадських об’єднань у галузі садівництва та переробки плодово-ягідної сировини. Асоціація «Укрсадпром» має свій академічний науковий заклад у м. Умань.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх