Вирощування лохини в СВК «Ягідки» за органічною технологією
26.08.2019

Лохина – перспективна ягідна культура, яку в Україні почали вирощувати нещодавно. Вона набуває популярності у зв’язку з цінними властивостями плодів, високим рівнем рентабельності вирощування та сприятливими для неї ґрунтово-кліматичними умовами певних регіонів нашої місцевості.

В Україні ринок цієї культури ще ненасичений, тому створюються нові підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні лохини. Серед них – СВК «Ягідки», що знаходиться у с. Хмільна Києво-Святошинського
району Київської області. Підприємство засноване у 2016 році, має 55 га земельних угідь, з яких 33 га уже засаджено лохиною, а 10 га готується для висадження в 2019 році. Особливістю цього господарства є дотримання принципів органічного землеробства та вирощування екологічно чистої продукції.

Лохина вимагає кислотності ґрунту на рівні рН 4,5- 5,5. Тому найкраще вона росте на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, допускається оглеєний горизонт. Ця культура досить вологолюбна, але не виносить
затоплення ґрунту більше трьох діб. Тому для вирощування лохини формують гребні з торфу, тирси (краще
соснової) та ґрунту (30-40%). У господарстві для цієї мети використовують розкидач-кормороздавач. Підприємство розташоване у місці, захищеному від вітрів лісосмугами, площа розбита на 18 кварталів площею від 2 до 3 м2. Міжквартальні дороги шириною 6 м, об’їзні – 8 м. Господарський двір складається з адміністративного будинку, гуртожитку, їдальні, свердловини, накопичувача води, насосної станції, ангару для техніки та стоянки для машин.

Схема садіння рослин у СВК «Ягідки» – 3х1 м (3333 рослини/га). Посадка у рихлому субстраті проводиться вручну шляхом викопування ямок глибиною близько 30 см (на штик лопати). Досвід агрономів свідчить, що краще кореневу систему саджанців лохини при посадці розривати, інакше вона погано розростається в ґрунті. Цю культуру рекомендується висаджувати навесні, оскільки за вегетаційний період вона встигне добре розвинутись і підготуватися до перезимівлі. Сертифікований садивний матеріал із закритою кореневою системою, вирощений методом in vitro (безвірусний), підприємству постачає фірма «Долина-Агро» з Івано-Франківської області. Сорти обрані різних термінів достигання, щоб можна було збирати урожай протягом червня – вересня (Дюк – ранній, Блукроп – середній, Елліот – пізній).

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Голубика среди «суперфудов»: чудо или миф?

Обов’язковим для вирощування ягідних культур на легких ґрунтах є проектування системи крапельного поливу. Підземні комунікації виконуються згідно з проектом ще до формування гребнів, а прокладання трубок крапельного поливу – після висаджування саджанців лохини. Догляд за рослинами за органічною технологією передбачає механічні заходи та використання біологічних препаратів відповідно до міжнародного стандарту безпеки сільськогосподарської продукції GlobalG.A.P.

Найкращий захист від шкідників і хвороб, який застосовується протягом вегетаційного періоду в СВК «Ягідки», – це профілактика. З цією метою біологічні препарати вносяться шляхом фертигації та позакореневого внесення кожні 7-10 днів. Окрім цього, протягом року проводиться санітарна або формуюча обрізка, обов’язково дезінфікуються розчином перекису водню до початку роботи, в процесі обрізки (особливо при видаленні хворих гілок) і наприкінці. У перспективі для знезараження інструменту планується використання дезінфікуючого препарату Хуасан, до складу якого входить срібло та перекис водню. Дія препарату зберігається протягом 4 годин. Шкідники, які трапляються на плантації лохини, – Оленка волохата, личинки хруща, склівка, листокрутка. Проти Оленки волохатої навесні дієвим є використання феромонних пасток або ємностей з водою. З червня, коли шкідник відкладає яйця в ґрунт, застосовується фертигація через систему крапельного поливу з застосуванням препаратів Метеразин і Боверин. Для боротьби з іншими шкідниками використовується позакореневе внесення Бітоксибациліну-БТУ та Лепідоциду-БТУ. Ці препарати ефективно поєднуються з біопрепаратами проти грибкових хвороб (фомопсис, кореневі гнилі) Фітоцид, Мікохелп, Триходермін, Гаупсин, Мікофренд, тому боротьбу зі шкідниками і хворобами здійснюють одночасно.

Якщо дотримуватися принципів органічного землеробства, то складніше боротися з бур’янами, оскільки практично всі гербіциди заборонені, механічний обробіток ґрунту можливий лише у міжряддях, а в ряду, де знаходяться трубки крапельного поливу, навіть ручне виполювання сапою призводить до пошкодження системи поливу. У зв’язку з цим, враховуючи передовий досвід вирощування ягідних культур за кордоном, інженери господарства розробляють технологію застосування парогенератора, який би знищував бур’яни на початковому етапі їхнього розвитку шляхом випарювання у верхньому шарі ґрунту.

Міжряддя в СВК «Ягідки» утримують під задернінням, оскільки ґрунти легкого механічного складу при утриманні під чорним паром схильні до ерозії. Гребні щорічно підсипають сосновою тирсою протягом перших п’яти років після висаджування рослин, потім – раз у 2-3 роки. Смужка ґрунту між грядою та
міжряддям утримується за допомогою фрези під чорним паром, аби запобігти розростанню дикої рослинності.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Вітчизняну лохину стало вигідно продавати як в Україні, так і на експорт

Крапельний полив здійснюється за необхідності. Оптимальний рівень вологості для лохини – 70% повної вологоємності. Разом з поливною водою додають біологічні добрива, мікробіологічні препарати (квітень-червень), лимонну кислоту або сірку для підкислення ґрунту. До речі, рівень рН ґрунту і води необхідно вимірювати регулярно, бо лохина дуже чутлива до кислотності, й при недостатньому її рівні (більше 5,5) відразу ж реагує почервонінням листя. Також керівництво підприємства планує організувати лабораторію функціональної діагностики для аналізу рівня забезпечення рослин поживними речовинами з метою
швидкого реагування на потреби культури.

Для боротьби з бур’янами в умовах органічного землеробства інженери господарства розробляють технологію застосування парогенератора, який би знищував бур’яни на початковому етапі їхнього розвитку шляхом випарювання у верхньому шарі ґрунту

Під час цвітіння лохини (початок травня) у СВК «Ягідки» вивозять вулики з джмелями. Хоча лохина є самозапильною культурою, але комахи істотно збільшують зав’язування плодів. Джмелі мають переваги
порівняно з бджолами, адже запилюють рослини в прохолодну (вище 6 °С) і хмарну погоду, не відволікаються на нектар, здатні переносити більше пилку, літають на довші відстані, запилюють більше квіток за один літ. До того ж бджоли практично не запилюють лохину.

Важливим критерієм чистоти продукції є культура поведінки працівників. Так, у господарстві суворо заборонено палити у міжряддях рослин, викидати недопалки на землю, справляти свої потреби у невідведених для цього місцях, а також вживати алкоголь. Використане мастило підлягає утилізації спеціальними підприємствами. Збір урожаю лохини триває з середини червня (ранні сорти) до вересня (пізні сорти), таким чином, продукція реалізується свіжою протягом трьох місяців. Якщо запланувати висадження пізньостиглих сортів у плівкові тунелі, то період збору плодів можна продовжити ще на місяць. Зберігають ягоди в холодильниках до двох тижнів або заморожують.

Стандартна ягода повинна бути діаметром не менше 12 мм. Минулорічна ціна за органічні ягоди становила в середньому 200-250 грн/кг. Звичайно, виробники наголошують, що ринки реалізації продукції
повинні бути продумані ще до висаджування сільськогосподарських рослин. З супермаркетами працювати їм досить складно, тому акцент робиться на пошуку міжнародних ринків збуту ягід. Для невеликих
підприємств площею до 5 га оптимальною є доставка продукції безпосередньо замовнику.

Заплановану урожайність можна отримати на 7-10 рік після посадки кущів. СВК «Ягідки» має на меті отримувати близько 6 кг ягід з куща, а це майже 20 т/га. Взагалі продуктивний період лохини становить 30-40 років, що дозволяє експлуатувати насадження досить тривалий час. Починаючи з другого року після посадки, необхідно здійснювати формуючу обрізку лохини: видаляти підмерзлі, дрібні прирости менше 20 см, гілки, нахилені вбік. У господарстві дворічні насадження не допускаються до плодоношення для формування добре розвиненого куща. Дорослий кущ лохини високорослої (старше восьми років) повинен мати 10-12 гілок висотою 1,5-2 м, з яких 6-8 – від дворічних до п’ятирічних та 4 однорічних. Через 4-5 років після посадки виконується заміна плодоносних гілок. Протягом вегетаційного періоду необхідно постійно проводити санітарну обрізку для видалення уражених пагонів. Гілки після обрізування підлягають обов’язковому вивезенню з території господарства та спалюванню.

Зимостійкість більшості сортів лохини досить задовільна. Вона витримує морози до -28-30 °С. Гірше реагує на лютневі відлиги та повторні заморозки. Отже, для поліських регіонів з кислою реакцією ґрунтового середовища та його легким механічним складом (а це Волинь, Київщина та Житомирщина) лохина є досить перспективною та прибутковою культурою.

Автори: О. М. КУЗЬМІНЕЦЬ, асистент кафедри садівництва ім. В. Л. Симиренка, канд. с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України; І. В. ЛУЦЬКО, головний агроном СВК «Ягідки»



Читайте також:

КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх