Винороби закликали Уряд затвердити до кінця року національний бренд українського вина
06.12.2017

Українські винороби, представники галузевих організацій, держслужбовці та міжнародні експерти галузі зібралися на ІІІ Національному виноробному форумі, щоб чітко окреслити подальші спільні дії та необхідні рішення для розвитку галузі. Цього року форум тривав два дні та зібрав загалом понад 500 гостей. 14 листопада відбувся практичний семінар для технологів, власників і керівників виноробних підприємств та майстер-клас-дегустація, який провів міжнародний консультант з питань виробництва та маркетингу вина з Німеччини Людвіг Венгенмаєр. 15 листопада відбулося урочисте відкриття форуму та пленарна частина, під час якої представники малих і середніх підприємств та лідерів ринку обговорили шляхи підвищення конкурентоспроможності української виноробної галузі, вдосконалення чинного законодавства і його дерегуляцію, адаптацію до європейських вимог, державну підтримку, розширення ринків збуту та інші актуальні питання.

На пленарній частині форуму у приміщенні Торгово-промислової палати зібралася чимала аудиторія профільних науковців та студентів, народних депутатів, представників виноробних підприємств, виноробів-аматорів, зацікавлених осіб і журналістів. Модераторами стали голова комітету агропромислового комплексу при ТПП Олег Юхновський та голова корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко.

Під час панельної дискусії  нардеп Андрій ВАДАТУРСЬКИЙ представив законопроект №6693, який вводить поняття «Малі виробництва виноробної продукції» та спрощує процедуру отримання ними ліцензії на виробництво. Документ уже підтриманий профільними комітетами Верховної Ради України і планується до винесення на голосування.

– Законопроект №6693 є черговим кроком до вирішення актуальних проблем і потреб виноробства. У 2016 році ми скасували ліцензію на оптову торгівлю вином – економічну перепону розвитку галузі, сьогодні пропонуємо скасувати бюрократичну перепону  – замінити 140 дозвільних документів для ліцензії на виробництво на декларацію матеріально-технічної бази (про наявність землі, насаджень, обладнання для обробки і контролю якості). Законопроект визначає мале виробництво як виробництво до 10 тис. декалітрів вина на рік (вимога ЄС), без додавання спирту, виготовлення своєї продукції лише з власних виноматеріалів, отриманих з власних плодів, ягід, винограду і меду. Малий виробник, як і великий, зобов’язаний постійно здійснювати нагляд за якістю продукції, однак йому дозволено використовувати як власну акредитовану лабораторію, утримання якої є дуже дорогим, так і залучати її на договірних засадах. Також спрощена процедура затвердження нових марок, що неодмінно збільшить кількість місцевих вин. Верховна Рада ще цього року може прийняти цей важливий законопроект, а наша команда вже приступила до розробки проектів законів із подальшої дерегуляції в галузі виноробства, а це і правовий режим землі, і перекваліфікація вина в харчовий продукт, і дешеве кредитування економіки. Працюємо.

Начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства і виноробства департаменту землеробства і технічної політики в АПК при Мінагрополітики Віктор КОСТЕНКО зазначив про поновлення підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства. Так, у 2017 році держава виділила майже 300 млн грн, які мають погасити заборгованість перед підприємцями (йдеться про 1,5%-й збір, що існував раніше).

За даними офіційної статистики, виноградники України займають площу 45 тис. га, при цьому країна виробляє майже 1 млн гектолітрів вин та коньяків. Виробництвом займаються майже 150 таких компаній, а виноробень налічується всього 61. В Україні виробляється і споживається значно менше вина, ніж в країнах ЄС. Французи, наприклад, сьогодні споживають 45,5 л вина на людину на рік, і це загальноєвропейська тенденція, а от українці – всього 5,5 літра.

– Якщо ми говоримо про приєднання України до зони вільної торгівлі, то не варто забувати той факт, що в ЄС виноградно-виноробна галузь є не лише локомотивом економіки, а й показником рівня розвитку та благополуччя будь-якої нації та країни,  – висловив думку на Форумі  Жан-Марі ОРАН, генеральний директор Міжнародної Організації винограду та вина.

Він озвучив інформацію про призначення та важливість МОВВ для світового виноробства, зазначивши, що Україна отримала б значні переваги, приєднавшись на офіційному рівні до МОВВ.

Зі свого боку міжнародний консультант з енології та винного маркетингу Людвіг ВЕНГЕНМАЄР наголосив на тому, що українські вина мають бути найвищої якості, щоб конкурувати на міжнародних ринках, зокрема, у Німеччині.

Власник сімейної виноробні «Колоніст» Іван ПЛАЧКОВ звернув увагу на питання земельних відносин. Для виноградників потрібно орендувати землю на термін не менше 50-60 років, що неможливо зробити в діючому правовому полі:

– Найкращі вина роблять з виноградників, яким понад 60-70 років, тому питання землі саме для багаторічних культур наразі, мені здається, є найважливішим. Як його вирішувати – теж серйозне питання.

Також Іван Плачков наголосив на важливості розробки системи географічних зазначень для української виноробної галузі. Це дозволить створити додаткову цінність для українських вин та міцних алкогольних напоїв.

Закордонні експерти Фредерік ЖУЛІА  і Рудольф ШМІДТ, які працюють над уже започаткованим проектом «Підтримка розвитку системи географічних значень в Україні» розповіли про маркетингові кроки для розвитку національного виноробства, що дадуть змогу цій галузі розвиватися та посісти гідні експортні позиції.

– В Україні є дуже давня унікальна традиція виробництва вина і вирощування винограду, а також величезна історія. Унікальний теруар і дуже багато інших характеристик роблять ці вина справді унікальними та єдиними у світі. І важливо, щоб ви показали це світові. Використовуючи географічні позначення, ви можете наголосити на цій особливості, а також надати гарантію якості своєму покупцеві. Так само географічне позначення додає статусу, репутації та цінності і винограду, який вирощують люди на місцях,  – пояснює Фредерік Жуліа.

У другій частині форуму, присвяченій темі «Підвищення конкурентного потенціалу виноробних підприємств»,  гендиректор Корпорації «Укрвинпром» Володимир КУЧЕРЕНКО розповів про нинішній стан вітчизняної виноградарсько-виноробної галузі та перспективи її реформування. Він наголосив на необхідності державного протекціонізму, перегляду акцизної політики, приведення законодавчих норм до міжнародних стандартів та повернення України до МОВВ:

– Вітчизняним виробникам складно конкурувати з європейськими, тому що ті мають підтримку на рівні 3,5 млрд євро на три роки. Однозначно, вино в Україні має бути як і в Європі  – офіційно визнане  продуктом харчування. Хочеться вірити, що акциз поки що підніматися не буде. Врахуймо, що в нас однаковий акцизний податок на горілчані вироби і коньяки, що є неправильним при кардинально різній технології виробництва. Треба також зробити нульовим податок на ігристі вина класичного циклу виробництва. Щодо позиціонування української виноградно-виноробної галузі, то ми закликаємо уряд затвердити національний бренд українського вина уже до кінця року. І визначити офіційне державне свято День виноградаря і винороба.

Винороб з Херсонщини Микола ХАЛУПЕНКО (винарня «Курінь») зауважив, що жорстку політику до місцевого виробника обрали і торгівельні мережі та супермаркети:

– Я вже працюю три роки на ринку вина, сплачую акциз, маю відповідне обладнання. За цей час спробував увійти у три магазини, але зараз на полицях жодного магазину, крім власного фірмового, мого вина немає. Аби виставити вино на продаж у магазин, потрібно заплатити продавцю, щоб його поставили, заплатити за кращу полицю. В результаті прибутку зовсім не залишається, тому ми не співпрацюємо з цими магазинами. Така ж дуже жорстка політика до місцевого товаровиробника і з боку супермаркетів  – туди просто неможливо зайти. Іван Плачков якось сказав: «Я роблю цікавий, дорогий і якісний продукт. Це мене повинні наші магазини просити, щоб моє вино у них продавалося. Я виготовляю невелику кількість продукції, але нікого просити не буду. Не хочуть  – я знайду де продати». І мені сподобалася така амбітна позиція. Буду розвиватись у напрямку власних спеціалізованих винних магазинів разом з асортиментом фермерського сиру.

Власник компанії ТОВ «Атлантіс» Фелікс ЧЕРТОК  окреслив коло проблемних питань, що стосуються маркування та податкової політики:

– Давайте говорити не про те, скільки у нас галузевих проблем, яких справді багато, а визначимо дві-три, які могли б полегшити життя усім виноробам і не вимагають від держави інвестицій. По-перше, потрібно вирівняти українські норми щодо маркування з європейськими. На вітчизняних винах нас змушують писати різноманітні незрозумілі та не дуже привабливі терміни, які лякають нашого споживача. У той же час поруч стоїть імпортний продукт, на якому нічого такого не написано. Друге питання, яке можна було б спростити на рівні міністерства, полягає в тому, що узгодження інструкції на кожне нове вино займає дуже багато часу, до того ж її повинен підписати заступник міністра аграрної політики. В інших країнах підприємства самі собі розробляють інструкцію, затверджують її та за нею працюють. Завдання держави в тому, щоб контролювати відповідність до стандартів. І найважче, але найважливіше питання стосується торгівлі. Як ми можемо конкурувати на зовнішньому ринку, коли нас не поважають навіть на внутрішньому? Все ще дуже рідко ми можемо знайти українське вино в меню ресторанів або барів, 95% там – це імпортні вина. Та ж політика й у торговельних мереж: там активно нарощують імпорт, витісняючи при цьому вітчизняне вино. У споживача повинен бути вибір, а наразі його немає.

Відповідно, за результатами форуму учасники напрацювали подальші спільні дії для підтримки виноградно-виноробної галузі.

 



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх