«Винний простір «СироВина» – це як стиль життя», – Ольга ТОІЧКІНА, організатор фестивалю Sakura Wine
29.08.2019

Розвивати культуру споживання вина в Україні та популяризувати виноробство Закарпатського краю – таку амбітну мету ставить перед собою винний експерт Ольга ТОІЧКІНА. Тендітна, але заповзята, вона успішно реалізує свої наміри та відкриває і початківцям, і поціновувачам винної теми нові горизонти й барви сонячного напою. На варті якості вин та розвитку українського виноробства стоять унікальні проекти – фестиваль рожевого вина Sakura Wine, який щорічно збирає тисячі гостей в Ужгороді, та винний простір «СироВина». Про захоплення вином, саморозвиток, ситуацію у виноробстві Закарпаття, концепцію винного простору, тенденції галузі та розвиток винного туризму читайте у відвертому інтерв’ю.

«Напої. Технології та Інновації»: Нещодавно в Ужгороді з успіхом пройшов уже третій фестиваль Sakura Wine. Якщо порівнювати з першим фестивалем, наскільки змінився захід, які висновки зроблено?

Ольга ТОІЧКІНА: Фестиваль змінився кардинально. У 2017 році був пробний захід, тоді ми мали велике бажання, але не було таких можливостей і досвіду. Звісно, з кожним роком все покращується – і організація, і якість вин. До наступного Sakura Wine відбір вин буде ще більш жорстким. Я дотримуюся принципу, обираючи для фестивалю та винного бутику ті вина, які сама п’ю і люблю. Ті позиції, які однозначно «ні» для мене, не з’являться ні на Sakura Wine, ні в «СироВині». Щодо концепції фестивалю, то вона не змінилася. Центральною темою залишається рожеве вино. Акцент ставимо саме на Закарпатті як виноградному краї. Тому 80% представлених виноробень були закарпатськими, і вони теж проходили відбір. Окрім того, на Sakura Wine приїхали винороби з Києва, Львова, Одеси. Ми організували один стенд, який об’єднував виробників зі всього світу, представивши, наприклад, італійські, іспанські та французькі вина, здебільшого сорту розе. Чому саме спільний стенд? Щоб акцентувати окремо на Закарпатті як винному регіоні.

«Т.І.»: Цікаво дізнатися, з чого почалося ваше захоплення вином. Як народилися власні винні проекти?

О.Т.: Можу сказати, що це не захоплення. У 2001 році, випадково потрапивши у цю сферу, я взагалі нічого не знала про вино. За спеціальністю я – викладач малювання та креслення. Все розпочалося з роботи менеджера з продажів, причому, що продуктом буде саме вино, дізналася не відразу. Звісно, я почала вивчати тему, адже це дуже важливо для будь-якої роботи. А потім винний напрям захопив мене. А далі – ще більше: я здобула другу вищу освіту за напрямом «Маркетинг і дизайн». Цілих 17 років я пропрацювала у компанії COTNAR (одна з найбільших закарпатських виноробень – ред.). Дуже вдячна за цей унікальний досвід, адже мала можливість бачити практичну сторону винної сфери: бувала на заводі, спостерігала за
всіма процесами, часто спілкувалася з виноробом, брала участь у дегустаціях та відборі вин. Потім уже була теорія – навчання в київському філіалі Лондонської школи виноробства (WSET), де систематизувала свої знання, а також проходила постійні освітні курси. З нового – курс вивчення технологій виробництва вина. Нещодавно їздила до Німеччинина тиждень навчання, присвяченого темі рислінгів. Це був тур винними заводами – від наймасштабніших і до маленьких виноробень. Нам демонстрували виробничий процес від самого початку і до вина в бокалі, пояснювали, на що варто звертати увагу. А плід роботи в компанії COTNAR та отриманих протягом цих років знань – винний клуб «СироВина», який нещодавно з’явився в Ужгороді. 

ЧИТАТИТ ТАКОЖ: Ольга Тоичкина, винный бутик Wine Story: «Мы создали место, где главенствует Вино»

ВИННИЙ ФОРМАТ 3 В 1: МАГАЗИН, БАР, ДЕГУСТАЦІЙНИЙ ЗАЛ

«Т.І.»: Розкажіть детальніше про цей проект, адже такий формат – достатньо новий для України.

О.Т.: До Закарпаття я переїхала жити 4 роки тому, коли ще працювала в компанії COTNAR. І звернула увагу, що в Ужгороді – столиці краю – немає такого місця, де можна випити хороші якісні вина, насолодитися їхнім різноманіттям, обрати улюблені сорти та виробників. Тому виникла ідея зробити для людей такий простір з широким вибором різного вина. Звісно, пріоритет «СироВини» – закарпатські вина, однак в асортименті є ще 360 видів вин з будь-якої точки світу. Думаю, це не межа! Хочеться зробити ще більше, коли є вибір – це цікаво. Багато хто з наших гостей відкриває для себе такі вина, які не пробували ніколи в житті. Винний клуб «СироВина» складається з магазину, де можна просто придбати вино додому, а також зони розливу вина у бокали – це вже винний бар. Вам не обов’язково купляти пляшку, можете просто прийти та замовити келих будь-якого вина. І третя складова – другий поверх винного простору, створений спеціально для дегустацій, презентацій та інших тематичних івентів. Тут проходять зустрічі з виноробами, лекції, а також дні Закарпаття, Іспанії, Угорщини тощо. Я надаю можливість виноробам бути ближчим до покупця: в «СироВині» часто проходять дегустації саме закарпатського вина, коли винороб особисто розповідає про нього. Це великий плюс для виноробні: такої реклами ти ніколи не купиш, це безцінне. Для споживачів дізнаватися інформацію з перших уст – також дуже важливо. Все це стимулює винороба до покращення та розвитку. Він бачить об’єктивно, як споживачі оцінюють його вино. Такий фідбек потрібен будь-якому виробникові.

«Т.І.»: З першого погляду на винний простір, створений у «СироВині», зрозуміло: це не тривіальний комерційний проект. Яким ви бачите його головне завдання?

О.Т.: Винний клуб я бачу більше в якості освітнього майданчика. Тому що наразі Закарпаття – туристичний регіон. Люди приїздять з різних міст України, і для декого з них вино – настільки незвіданий продукт, що асоціюють його з міцним десертним напоєм. Цей стереотип у головах треба змінювати: вчити людей розуміти вина, розбиратися в них. Чим я, власне, і займаюся кожного дня. Намагаюся бути якомога ближче до наших гостей та покупців, спілкуватися, пояснювати і, відповідно, самовдосконалюватися.

ПОВНИЙ ЦИКЛ ВИНОРОБСТВА: ВІД ЛОЗИ – ДО БОКАЛУ

«Т.І.»: Напевне, ви часто відвідуєте закарпатські виноробні, коли обираєте вина. Чи змінюється галузь, які тенденції помічаєте?

О.Т.: За останні два роки спостерігаю розвиток та позитивну динаміку. Не скажу, що вітчизняне виноробство рухається вперед швидко, але у правильному напрямі. Вже багато виноробів починають вчитися, а згодом висаджувати власні виноградники. Адже виноробень багато, а виноградників – на пальцях перерахувати. Винороби замислюються, тому що дуже важливо мати власну сировинну базу. Не купувати-докуповувати – це комерційний підхід та зовсім інша якість. Повний цикл виноробства – дуже важливо. Навіть відомі європейські винороби кажуть, що, звісно, вчаться та шліфують технології, але залежать від лози та винограду на 95%. Те, що посадили та виростили, – ось запорука хорошого вина. А майстерність винороба – всього 5% результату.

«Т.І.»: Які сорти винограду наразі культивують та розвивають на Закарпатті, саме у винній сфері?

О.Т.: Закарпаття – територія здебільшого білих сортів, які займають 80% площ. Дуже гарно в нас ростуть Трамінер, Мускат, Рислінг, Черсегі. Це наші сорти, які треба розвивати в регіоні, досаджувати та робити на них ставку. З червоних це Мерло, Каберне, угорський сорт Кейкфранкош, які в нас ростуть, але не настільки визрівають, щоб дати необхідну насиченість, як в іспанських та італійських винах. Все ж таки на Закарпатті помірний клімат. Але для виготовлення розе це прекрасна місцевість. Адже для цього сорту вина не потрібен великий вміст цукру. Розе може стати родзинкою Закарпатської області.

«Т.І.»: Чи помітні зміни, відчувається прогрес виноробень у технологічному плані?
О.Т.:
Звісно, технологічний рівень поліпшується. Винороби купують професійне обладнання, бочки для витримки. Якості продукту приділяється багато уваги. Знаєте, що стало рушієм? Думаю, покупець стає більш обізнаним. Я завжди прошу гостей «СироВини»: обирайте та будьте більш прискіпливими, трохи снобами. Якщо ми почнемо обирати хороше вино, то неякісне відпаде само собою, просто не буде продаватися.

«Т.І.»: Які проблеми наразі виникають в українських виноробів?
О.Т.:
Найбільш глобальною є проблема збуту – куди продавати вино. Тому що маленькі виноробні поки що не мають документів і ліцензій, для них лишається тільки формат фестивалів. Тому й виник проект «СироВина», щоб фестиваль тут був кожного дня – на поличках з прекрасними винами. А для того, щоб у виноробів не виникало проблем, потрібно мати власні виноградники та приміщення. Краще мати повноцінне виробництво, нехай маленьке, але оснащене всім необхідним, де ти робиш вино якісно, під лабораторним контролем. І головне – в тебе є хороший напій, з документами, з усіма необхідними для продажів сертифікатами. Так, лише за останні півроку, наскільки мені відомо, вже три маленькі виноробні на Закарпатті отримали ліцензії.

ВИННИЙ ТУРИЗМ ЯК ОКРЕМИЙ «ПРОДУКТ» ГАЛУЗІ

«Т.І.»: У Європі одним з ефективних інструментів продажу вина, а також окремим джерелом прибутків є винний туризм. Чи перспективний цей напрям для Закарпаття? Які маршрути можете порадити?
О.Т.:
Це дуже перспективний напрям, тим паче Закарпаття загалом – це туристичне місце. Тому організація винного туризму і таких маршрутів – це перше, про що варто потурбуватися й організувати. Я бачу це як комплекс, куди входять виноградники і виноробні, сироварні, де варять оригінальні натуральні сири, а також якісь м’ясні виробництва. У всьому світі такі туристичні маршрути є дуже популярними. Щодо порад, то готового маршруту наразі немає. Є місця, які вже себе зарекомендували якістю, тому коли до мене звертаються, я раджу, що подивитися, де зупинитися, що спробувати. Наприклад, завжди раджу відвідати закарпатські сироварні, однією з яких є «Перечинська мануфактура», що має і витримані сири, і дегустаційні зали. Ще одна цікава локація – сироварня «Бараново» з повною інфраструктурою та навіть музеєм сиру. Якщо говорити про виноробню для візиту, зазначу Čopak Winery. Вважаю, що її засновник Владислав Чопак – один з тих виноробів, хто все робить правильно, його команда навчалася у Словаччині, звідти привезли і лозу. Винограднику вже шостий рік. Вина Čopak Winery зарекомендували себе як високоякісний продукт.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх