Василь Зварич, Клуб «Виноградарі Прикарпаття»: «Районовані сорти винограду та неповторний клімат – це секрети успіху прикарпатських виноградарів, збережені у нашому клубі»
28.03.2017

Кажуть, якщо хочеш бути щасливим один день, потрібно випити склянку вина, а якщо хочеш бути щасливим усе життя, треба посадити виноградну лозу. Давньоримський філософ Пліній, якого вважають батьком цього афоризму, залишив шість трактатів про виноградарство. У них він писав про користь вина і ягід. Учасники Клубу «Виноградарі Прикарпаття» не гірше за Плінія знаються на цьому. Тому присвячують мистецтву вирощування винограду та виноробству практично весь свій час. 

В Івано-Франківську сьомий рік діє Клуб «Виноградарі Прикарпаття». Серед інших подібних клубів України це один з наймолодших. За цей час він зібрав чимало місцевих любителів виноградної лози, адже тут чоловіки обмінюються досвідом та експериментують з новими сортами. Клуб має свій статут, а основне його правило – любов до винограду. Виноградарі на власному досвіді доводять, що виноробством можна займатися не лише у Криму чи Закарпатті. Багато сортів приживаються і в Івано-Франківській області: у Коломиї, Тлумачі, Надвірній, Богородчанах, інших містах і районах. А про те, як працює клуб та які сорти винограду вирощують на Прикарпатті, журналісту журналу «Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації» розповів Василь ЗВАРИЧ – заступник голови Клубу «Виноградарі Прикарпаття» з технічного забезпечення.

«Садівництво та Виноградарство. Технології та Інновації»: Пане Василю, розкажіть, чому та як виникла ідея створення Клубу «Виноградарі Прикарпаття»?

Василь Зварич: На Прикарпатті завжди працювали і працюють ентузіасти-виноградарі. Вони вирощують виноград, роблять вино, продають урожай, а разом з тим припускаються помилок при перших кроках, постійно вчаться та бажають обмінюватися досвідом і знаннями. Саме з цією метою у 2010 році ми вирішили створити Клуб «Виноградарі Прикарпаття», щоб об’єднати людей, які мають спільні інтереси у вирощуванні винограду. Що дає таке об’єднання? Перш за все, мож- ливість отримувати перевірені та якісні саджанці та безкоштовно вчитися виноградарству та виноробству безпосередньо в успішних колег і на семінарах, а також можливість започаткувати власну справу. Сьогодні Клуб виступає за підвищення культури вирощування винограду, виготовлення соків та вин, сприяє створенню районних клубів в інших містах та селах. Також ми постійно працюємо для популяризації та розвитку виноградарства та виноробства на Прикарпатті.

«Т.І.»: Як побудований устрій Клубу? Та як виноградарі можуть потрапити до його лав?
В.З.:
У Клубі є свій голова Дмитро Семенів, чотири заступники з різних напрямків, ревізійна комісія
та члени правління. Долучитися до навчань та дискусій, які відбуваються у Клубі, може кожен. Адже спілка
виноградарів працює передовсім для загалу. Нових членів Клубу ми просимо заповнити анкети, щоб дізнатись, яка інформація найбільше потрібна виноградарям, та щоб у майбутньому ми могли постійно тримати зв’язок з тими, хто хоче вчитися чомусь новому.

«Т.І.»: Клуб існує вже сьомий рік. Чого вдалось досягти за цей час?
В.З.:
Найбільшим нашим досягненням ми вважаємо те, що наразі на Прикарпатті все більше виноградарів почали вирощувати якісний виноград. Кущі з гронами більш доглянуті, виглядають охайно, на них немає шкідників. Звісно, у тих, хто дбає про свій урожай, якіснішими стають і вина. Це не може не тішити і не вселяти віру в те, що наша організація працює не дарма.

«Т.І.»: А які вина найчастіше виготовляють прикарпатські винороби?
В.З.:
В основному у нас переважають вина гібридних сортів. Значну частину займають вина, виготовлені з «ізабельних» сортів винограду. А ще ми помітили позитивну тенденцію до збільшення виготовлення якісних сухих вин. Якщо раніше винороби надавали перевагу десертним винам, то в останні роки тенденція змінюється до сухих, які вже давно популярні у європейських країнах.

«Т.І.»: Якому винограду надають перевагу виноградарі Прикарпаття? Які сорти переважають при виготовленні вина?
В.З.:
Є понад 50 районованих сортів винограду, які приживили у нас на Прикарпатті. Ми вже знаємо, як вони реагують на дощі та похолодання, тобто те, як впливає на сорти наш вологий клімат. Відповідно до цього ми розробляємо спеціальну методику вирощування, щоб люди купували місцевий виноград, а не завезений й зовсім непристосований до кліматичних умов нашого регіону. Виноградарі Прикарпаття переважно вирощують столовий виноград, а не технічний.

«Т.І.»: Втім, можливі ризики втратити врожай чи зазнати збитків. На що зазвичай скаржаться виноградарі?
В.З.:
Прикарпаття завжди вважалося ризикованою зоною для вирощування винограду. Наш регіон характеризується складними та нестійкими кліматичними умовами. Тут завжди сурові зими та дощові весна й осінь, а у травні трапляються сильні заморозки. Виноградна лоза реагує на зміни погоди, точно передбачити реакцію рослини на погодні умови досить важко. Тому наші винороби працюють в невеликих обсягах, тим самим знижуючи ймовірність великих втрат чи збитків.

«Т.І.»: Враховуючи всі плюси та мінуси цієї справи, яким ви бачите подальший розвиток виноградарства та виноробства на Прикарпатті?
З.В.:
Наш Клуб «Виноградарі Прикарпаття» намагається робити певний внесок у розвиток цієї галузі, тому віра та надія в те, що наше вино незабаром оцінюватимуть не лише жителі Україні, а й інших країн, є! Один великий мінус, що не дає виноградарству розвиватись, – недосконалість нашого законодавства. На жаль,
сьогодні винороб не може широко представити своє вино. Це перш за все пов’язано з тим, що для того, щоб легально продавати свій продукт, потрібна недешева ліцензія. І навіть якщо він готовий за неї платити, йому
доведеться постукати у десятки дверей, пройти через не одне відомство, щоб зібрати купу довідок та паперів, які засвідчать можливість отримання необхідного документа. Ця бюрократія та складні й часом незрозумілі
вимоги викликають чимало негативних емоцій та перешкод на шляху до виробництва та реалізації хорошого продукту – вина Прикарпаття! Звісно, хотілося б, щоб усі прогнози щодо розвитку та популяризації виноробної
галузі були оптимістичними та перспективними, а головне – щоб вони справджувалися!



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх