В українського садівництва - величезний потенціал
01.09.2018

Сучасне інтенсивне садівництво та ягідництво неможливе без якісного садивного матеріалу, адже з цього починається весь технологічний процес вирощування продукції. Інститут садівництва НААН України, створений у 1930 році, досі залишається головною науково-дослідною установою садівничої
галузі в державі. Дослідні станції та господарства, а також вчені, що входять до складу установи,
щоденно працюють над створенням нових сортів плодових та ягідних порід, удосконалюють технології вирощування безвірусного садивного матеріалу, розробляють унікальні технічні засоби для садівництва та нові, екологічно безпечні технології тривалого зберігання плодів.

21 червня учасники третьої Міжнародної конференції для галузей садівництва і переробки «Технології та інновації: від землі – до готового продукту» (організаторами якої став видавничий проект «Технології та Інновації», а Генеральним інформаційним партнером – журнал «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації») під час бізнес-туру відвідали дослідні ділянки Інституту садівництва НААН. Провідні науковці закладу організували для учасників конференції невеликий семінар, презентували новітні розробки в садівництві та ягідництві, продемонстрували гостям свої насадження плодових та ягідних культур з інноваційними технологіями вирощування, провели презентацію плодів, вирощених на експериментальних ділянках Інституту, а також відповіли на всі запитання колег-садівників.

Власні дослідження: вирощування, захист, зберігання

«Станом на 2018 рік до Реєстру сортів рослин України внесені 172 сорти ягідних порід, серед яких 35% – Інституту садівництва НААН. У нас росте чимало сортів смородини, малини, суниці, аґрусу, порічки, жимолості тощо. Поки що не маємо власних сортів лохини та ожини, але працюємо з закордонними зразками», – розповідає заступник директора з наукової роботи Олександр ЯРЕЩЕНКО.

Завідуюча селекційно-технологічного відділу ІС НААН, доктор с.-г. наук Олена КІЩАК розповіла про основні тенденції сучасних технологій промислового вирощування черешні:

«Останнім часом суттєво зросла зацікавленість бізнесу окремими сегментами садівничої галузі, зокрема,
вирощуванням такої високопродуктивної культури, як черешня. За даними FAO, у 2016 році в загальному виробництві плодів (понад 610 млн т) частка черешні становила лише 0,4%, а це 2,3 млн т. Світова площа насаджень у 2006 році становила 440 тис. га, а за 10 років зросла на 61 тис. га. Тому черешню можна назвати нішевою плодовою культурою, середня врожайність якої не змінилась і становить 5,5 т/га», – резюмує Олена Кіщак.

Науковець зауважила, що ріст урожаю черешні останніми роками відбувався тільки завдяки зростанню площ під насадженнями з цією культурою: «В Україні в 2006 році загальна площа черешневих садів становила 11,9 тис. га, а за 10 років скоротилася на 24%. При цьому валовий збір залишився на рівні 10-річної давнини (60-80 тис. т), і загальна урожайність збільшилася лише завдяки росту середньої врожайності насаджень. Це свідчить про те, що сприятливі кліматичні умови та адаптований садивний матеріал є важливими елементами для успішного вирощування черешні в Україні, плоди котрої можна реалізовувати і за кордоном», – підсумувала Олена Кіщак.

Свідченням цього є той факт, що 11-14 червня в Україні працювала місія Китайської Народної Республіки з оцінки системи державного контролю за виробництвом черешні. Під час роботи місії КНР в Україні був проведений аналіз фітосанітарного ризику української черешні під час експорту до КНР, а також відпрацьований проект протоколу фітосанітарних вимог до реалізації цієї продукції на китайському ринку.

Олена Кіщак заявила, що перспектива у черешні є не лише на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому, адже світова потреба у цих солодких плодах нині в 7 разів менша за затребувані показники. Наразі найбільше черешні вирощують у США та Туреччині, але ніша цих плодів ще має чимало вільного місця, й українські виробники можуть сміливо конкурувати та розвиватись у ній.

«Головне – чітко дотримуватися вимог міжнародних торгівельних мереж до цих плодів, робити ставку на перевірені сорти, адаптовані до наших кліматичних умов, грамотно підбирати підщепи, а також не забувати про правильне формування крони, захист рослини, збір врожаю та його зберігання».

Завідувач сектору захисту рослин Ігор ШЕВЧУК виступив перед присутніми з доповіддю на тему «Захист черешні від хвороб в органічній технології вирощування». Експерт Інституту садівництва розповів, що, за підрахунками вчених, нині основна частка шкідників належить вишневій мусі (33%), чорній вишневій попелиці (9%), а також комплексу листокруток, довгоносиків та інших шкідників (загалом 58%).

«Якщо фермер бажає вирощувати плоди органічним способом, то ми рекомендуємо звернути увагу на стійкі сорти цієї культури, використовувати перевірені біопрепарати, а також проводити моніторинг сезонної динаміки льоту шкідників та моделювання їх розвитку. Приємно зазначити, що упродовж останніх трьох років зросла зацікавленість фермерів біологічним захистом рослин. Так, у 2015 році біологічними препаратами у нас оброблялось 10,3 тис. га, а в 2017-му – вже 20,2 тис. га. Також для того, щоб уникнути атак шкідників, ми рекомендуємо садівникам обирати стійкі сорти. Що стосується черешні, то серед сортів раннього терміну достигання це Присадибна, середнього і середньопізнього – Анонс, а пізнього – Дрогана жовта та Рекорд».

Крім того, садівникам рекомендують встановлювати метеостанції, аби синхронізувати роботу усіх систем та вчасно відслідковувати розвиток та можливі атаки шкідників. Популярними методами боротьби з «непроханими гостями» Ігор Шевчук також вважає кольорові пастки для відлову мух, акустичні пристрої та макети для відлякування птахів, а також… звичайні комп’ютерні диски, які відблисками відганяють птахів. Дуже важливо вирощений та вчасно зібраний врожай правильно зберегти, аби до споживача надійшла найгарніша та найсмачніша продукція.

Завідуюча лабораторії технології зберігання та переробки плодів і ягід ІС НААН, доктор с.-г. наук Людмила ШЕВЧУК розкрила основні секрети зберігання ягідних культур та порадила, як мінімізувати обробки рослин спеціальними засобами (читайте про це в наступному номері журналу – ред.).

Дослідні насадження: побачити на власні очі

Другу частину туру учасники конференції провели в садах Інституту, де знайомилися з процесом вирощування черешні, яблуні, груші, суниці, малини, смородини чорної, порічки, лохини та ожини. Для гостей презентували кращі вітчизняні та зарубіжні типи насаджень черешні на слаборослих вегетативно розмножуваних підщепах Гізела-5, Гізела-6 та ВСЛ-2, ефективні конструкції насаджень та системи вирощування для нових сортів яблуні на клонових підщепах різної сили росту зі щільністю розміщення від 1666 до 2500 дерев на 1 га, а також ефективні системи вирощування кращих сортів груші на клонових підщепах.

На дослідно-демонстраційних майданчиках ягідних культур вітчизняні науковці продемонстрували, як досліджують на ягодах кращий український та закордонний досвід.

«В експериментальних умовах ми перевіряємо кращі сорти закордонної селекції. Також співпрацюємо з українськими розсадниками, вони дають нам на випробування зразки сортів, що розмножують. Впроваджуємо нові технології. Приміром, цікавим для нас та наших колег став досвід з вирощування ожини на поворотній шпалері. Це досить ефективний та зручний метод, що дозволяє легко й швидко зібрати всю стиглу ягоду, яка, до речі, менше пошкоджується сонячними опіками. Тоді як на одній стороні куща ми збираємо стиглі ягоди, інша сторона використовується для формування пагонів поточного росту. Після плодоношення вся ліва сторона повністю вирізається, а пагони, які до того часу виросли справа, перекладаються на ліву сторону, і в такому положенні обидва плечі куща складаються на зиму, накриваються білим агроволокном і чудово зимують», – розповідає Олександр Ярещенко.

Враховуючи зміни клімату в різних регіонах планети, прогнозувати погодні умови стає все важче, тому садівники часто потерпають від несприятливого впливу природних явищ. Особливої шкоди садам завдає град. За лічені хвилини він здатен знищити не лише врожай, а й серйозно пошкодити дерева, які неможливо відновити за короткий період. Тому цьогоріч у садах Інституту яблука вкрили протиградовою сіткою. Спеціалісти зазначають, що під час експлуатації такого засобу захисту дерев та плодів потрібно чітко та грамотно врахувати безліч нюансів, серед яких важливу роль відіграє парусність технології. А ще вчені зазначають, що смак яблук, які виросли без сітки та під нею, не змінюється, відмінність помітна лише у забарвленні плодів.

Нині науковці працюють над селекцією нових імунних сортів яблуні, стійких до парші та борошнистої роси. Відкриваючи секрет, вчені зазначили, що майбутні саджанці літніх сортів вже назвали Малуша та Паланка, а зимових – Соломія. Незабаром їх готуватимуть до внесення у Державний реєстр... Крім того, дослідники працюють над створенням нових сортів груш, стійких до парші. Аби довести, що українські плоди та ягоди справді можуть боротися за місце під сонцем на світовому ринку, вчені Інституту садівництва НААН влаштували дегустацію плодів плодів власних сортів, а саме: черешні (Аннушка, Крупноплідна, Любава, Талісман,) малини (Саня, Феномен, Персея), вишні (Встрєча, Мелітопольська пурпурна, Сіянець Туровцева, Ксенія, Богуславка, Шалунья, Солідарність), аґрусу (Сварог, Оксамит, Неслухівський), чорної смородини (Оріана), червоної смородини (Святомихайлівська), персика (Мелітопольський ранній). Для порівняння органолептичних показників якості були виставлені плоди інтродукованих сортів, зокрема, суниці (Флоренс), черешні (Регіна, Кордія), ожини (Карака Блек).

Учасники бізнес-туру садами Інституту садівництва зазначили, що потенціал українських плодів та ягід справді вражає, нам є чим пишатись, над чим працювати й куди рости.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх