Успіх у ягідному бізнесі прийде зі зміною ментальності
19.04.2019

Конференції ягідників – це завжди цікаві майданчики для професійного спілкування з колегами, а ще – місця, де народжуються сучасні тенденції, нові ідеї та шляхи розвитку галузі. Серед відомих гостей цьогорічної Міжнародної конференції «Ягідництво і переробка: технології та інновації», що відбулася 13-14 грудня 2018 року в Рівному, журналісти «Ягідника» поспілкувались із засновником проекту «GoodFarm» Ігорем ЧЕЧІТКОМ. Відомий сьогодні як експерт GLOBALG.A.P., він був одним із першопрохідців, який понад 10 років тому «прописав» цей стандарт в Україні. Нині Ігор Чечітко продовжує займатися консалтингом і підготовкою господарств до сертифікації GLOBALG.A.P.

Наразі у портфоліо експерта – близько тридцяти підготовлених і сертифікованих агропідприємств. І це – тільки початок.

– Світ змінюється постійно. Тому мені цікаво не тільки те, що відбувається сьогодні в українському ягідному агросекторі, але і відслідковувати світові тенденції, – поділився Ігор Чечітко. – Взагалі я бачу, що поступово на сучасному ягідному ринку починає вимальовуватися певна структура. Вітчизняних виробників можна умовно розділити на дві категорії. Перша – це ті, хто з самого початку не планував виходити на міжнародний рівень, на експорт, і готував своє виробництво виключно для внутрішнього ринку, переважно, це невеликі ягідники, основними проблемами яких є доступ до ресурсів та складнощі у формуванні гуртових партій ягід. Друга категорія – виробники, котрі з самого початку планували експорт та орієнтували виробництво насамперед на закордонних покупців.

Спостерігаючи за динамікою розвитку галузі, сьогодні можна зрозуміти і те, що український ринок у ягідному секторі поступово ставатиме все більш тісним. Треба мати на увазі, що дуже багато ягідників у країні на даний момент посаджено все-таки на невеличких площах. А коли в тебе ділянки по 3-5-10 гектарів, важко запропонувати партію товару, яка була би цікава покупцям на зовнішньому ринку. Вихід вбачається у майбутньому об’єднанні маленьких господарств у міцні кооперації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітчизняну лохину стало вигідно продавати як в Україні, так і на експорт

– Це сучасні тенденції, що насправді лежать на поверхні, – каже експерт GLOBALG.A.P. – Для невеликих і середніх виробників ягід, і не тільки ягід, перспектива саме за кооперативами. Але кооперація для нашої української ментальності – поки річ неймовірно складна, люди до неї фактично не готові. Адже для кооперації особливоважлива довіра між учасниками, втім, саме цієї довіри нам, на жаль, поки що не вистачає. І такі суто емоційні ментальні речі неодмінно відображаються на бажанні співпрацювати.

До речі, саме ментальні проблеми Ігор Чечітко вважає головним «стоп-краном» розвитку кооперації в країні.

– Річ у тому, що люди в більшості своїй не готові змінювати спосіб мислення, – підкреслює Ігор Чечітко. – Але всі ці важливі речі – такі, як запровадження відомих світових аграрних практик і систем, – в першу чергу вимагають зміни ментальності. Це, насамперед, передбачає вихід людини, так би мовити, із зони комфорту. Не всі це повною мірою усвідомлюють, не всі це роблять із задоволенням.

Але є на сьогодні і вітчизняні підприємства, з яких початківці мають брати мотивуючий приклад для наслідування. Таке величезне підприємство з виробництва лохини (сертифіковане за стандартом GLOBALG.A.P. ще в 2013 році), як компанія «БЕТЕК», уже тоді була гігантом, зокрема і на європейському рівні. Із молодших Ігор Чечітко називає компанії «СВК Ягідки», Artberry, IBerry, «Еко-парк». Там працюють люди, котрі готові вчитися, бо вони чітко розуміють необхідність і важливість цього процесу. Вони розуміють – що, і найголовніше – для чого вони це роблять.

– Мені подобаються компанії, що спочатку детально вивчають тему, і в подальшому намагаються робити все грамотно, – каже експерт GLOBALG.A.P. – До мене звертаються люди з різних куточків України – з Вінницької, Одеської областей, де лохину вирощувати насправді важко, однак вони це роблять. У тих регіонах більш спекотно, але основні труднощі навіть не в цьому. Головна проблема в ґрунті: це чорноземи, важкі та слабко аеровані. Ягода, звичайно, росте вже і там, але господарства з такими природними умовами будуть відставати за врожаями від тих підприємств, котрі почали вирощувати лохину в правильному місці з правильним рельєфом. Вибір ділянки, ґрунти, наявність водойми (але щоб, скажімо, ділянку не підтоплювало, якщо це навіть легкі ґрунти), ставка на правильні технології – це все дуже важливо. Сподіваюсь, у нашій країні, з роками, кількість підприємств, що будуть вирощувати ягоду з урахуванням всіх дрібниць і не дрібниць, зростатиме.

– На жаль, сьогодні маємо і таке явище, як розчарування деяких фермерів-початківців ягідним бізнесом, – ділиться спостереженнями експерт GLOBALG.A.P. – Вони дивляться на успіх великих компаній і намагаються повторити його, висаджуючи, скажімо, 3-5 га лохини. Аж раптом виявляється, що лохина не така вже й прибуткова. Але ж треба бути реалістами і розуміти, що маленькі господарства ніколи не матимуть того прибутку, який є у великих компаній, де, припустимо, засаджено 50 га лохини і більше, – продовжує Ігор Чечітко. – Великі господарства від початку мають міцніший потенціал і більше можливостей. Навіть в українських умовах маржинальність лохини впродовж останніх чотирьох років дуже суттєво впала. Більш того – вона буде знижуватися й далі, тому що український ринок лохини не стільки залежатиме від світового ринку, скільки все більше перенасичуватиметься невеликими вітчизняними виробниками.

Нерідко маленькі господарства скаржаться на те, що великі компанії не готові ділитися з ними своїм досвідом. Але це теж певною мірою – питання ментальності й здорового сприйняття конкуренції.

– А, зрештою, чому вони повинні це робити? Що великі виробники від цього отримають? – міркує наш співрозмовник. – Не потрібно забувати, що крупні підприємства свого часу вкладали великі інвестиції в обладнання, у виробництво, в свою команду – в навчання працівників, закордонні поїздки, корисний досвід. Вони мають моральне право бути закритими в цьому сенсі, бо це ж усе-таки бізнес, а не волонтерська діяльність. Тому тим підприємцям, котрі тільки починають освоювати ягідний бізнес, можу дати головну пораду – вчитися якомога більше і за будь-якої нагоди. Відвідувати конференції, дивитися презентації, спілкуватися з колегами на професійних майданчиках. Після кожного подібного заходу ви отримуватимете безцінний досвід та необхідні в майбутній роботі знання. Адже іншого виходу немає – або банкрутство чи дрібне животіння, або зміна ментальності, звичного зашкарублого світогляду, грамотне ставлення до своєї роботи. Великий успіх починається зі зміни себе, і це дуже правильно, тому що ці зміни не потребують коштів, грошових інвестицій, а при цьому несуть в собі велику силу і дійсно перспективи на майбутнє. Тому ніколи не треба боятися зробити крок уперед.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх