Успіх, побудований на переробці фруктів і ягід: досвід українських виробників
29.06.2019

Вітчизняна садівнича галузь відроджується, збільшуються площі, українська продукція з’являється у торгівельних мережах та активно виходить на експорт. Однак садівники та ягідники зіштовхнулися з серйозною проблемою – перевиробництвом свіжої продукції. Така ситуація спостерігалася 2016 року з малиною, а у 2018 році – з яблуками. Про можливості вирішення проблеми шляхом диверсифікації бізнесу та впровадження переробки плодів і ягід у кінцеві продукти з доданою вартістю говорили експерти під час круглого столу «Ситуація в українському садівництві. Переробка як перспективний напрямок розвитку галузі» під час Міжнародної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту».

Модератором обговорення став голова Громадської спілки «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО. Думками щодо ситуації, що склалася на ринку, і головне – успішним досвідом впровадження технологій переробки, поділилися керівник ФОП «Мед заповітного краю» Олег КУЩ, директор компанії «Фруктона ВН» Костянтин
КУЗЬМЕНКО, директор департаменту садівництва компанії «МАЇС» Олександр САМОЙЛЕНКО, директор компанії «Еко Чіпси» Олексій РУДЕНКО, заступник начальника відділу збуту продукції ТОВ «Добродія Фудз» Антон СКОРОБАГАТОВ та експерт ППФ «Пахаренко і партнери» Анастасія ТЕРЗЕМАН.

ДИВИТИСЯ ФОТО З ПОДІЇ ТУТ

Вітчизняна садівнича галузь відроджується, збільшуються площі, українська продукція з’являється у торгівельних мережах та активно виходить на експорт. Однак садівники та ягідники зіштовхнулися з серйозною проблемою – перевиробництвом свіжої продукції. Така ситуація спостерігалася 2016 року з малиною, а у 2018 році – з яблуками. Про можливості вирішення проблеми шляхом диверсифікації бізнесу та впровадження переробки плодів і ягід у кінцеві продукти з доданою вартістю говорили експерти під час круглого столу «Ситуація в українському садівництві. Переробка як перспективний напрямок розвитку галузі» під час Міжнародної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту».

Минулого сезону багато господарств зіткнулися з низькими закупівельними цінами на ягоди, плодові, кісточкові. Найяскравіший приклад – ціна на яблука, яка на початку сезону становила 50-60 копійок за кг і піднялася лише до 1,5 грн. Ціна ж на малину з поля становила 8 грн за кг при вартості її збору 10-15 грн. Такі дані навів у своєму виступі Володимир Печко й окреслив проблему:

– За таких обставин виробникові просто неможливо було працювати. Тому варто займатися переробкою і знаходити нові ринки збуту. Думаю, треба диверсифікувати виробництво на всіх підприємствах. Методики були розроблені нашими науковцями ще у 80-х роках. Вони, на жаль, не були втілені у життя, але й досі є актуальними. Це безліч перспективних напрямків: плодово-ягідні вина, фруктові чіпси, напої, соки, джеми, конфітюри, компоти, желе, пастила, плоди та ягоди, перетерті з цукром.

– Справді, ринок перенасичений свіжою продукцією, в нас її багато, до 30% фруктів просто знищують. До того ж ще в жодній країні світу немає стільки садівників-аматорів, а це дуже велика кількість фруктів і ягід, які не потрапляють на прилавок. Тому їх треба залучити у переробку та розвивати цей напрямок, – зазначив Олександр Самойленко.

Таку ситуацію передбачили засновники вінницької компанії «Фруктона ВН» та у 2015 році побудували переробний комплекс. Сьогодні це одне з найпотужніших переробних підприємств плодово-ягідної та овочевої продукції врегіоні: 1200 м2 холодильних приміщень, повноцінні технологічні лінії з переробки вишні, суниці, малини та овочів.

– Ціна на сировину впала нижче рентабельності, тому виробники зазнали колосальних збитків. Чому так трапилося? – міркує Костянтин Кузьменко. – По-перше, у нас немає сконцентрованого розуміння, об’єднання за принципом обсягів виробництва, і ситуація найближчими роками не зміниться. Друга причина полягає в тому, що нерозвинена система подальшої переробки призводить до того, що короткий ягідний сезон швидко насичує свіжий ринок. Вихід – технології, що дозволяють пролонгувати життя ягоді, наприклад, статичне та шокове заморожування.

ЗАМОРОЖУВАННЯ ТА СУШКА ЗБІЛЬШУЮТЬ ВАРТІСТЬ КІНЦЕВОГО ПРОДУКТУ У ДЕКІЛЬКА РАЗІВ

У кожному регіоні правильно було би встановити потужний переробний комбінат, який дозволить збільшити маржинальність для сільгоспвиробника, продовжує директор компанії «Фруктона ВН»:

– Коли фермери, об’єднавшись у кластери чи іншу форму, отримають поруч з собою консолідуюче переробне підприємство з можливістю виходу на експорт, реалізації ягоди всередині країни, зберігання її з отриманням максимальної прибутковості свого бізнесу, тоді ми з вами справді будемо рухатися європейським вектором розвитку. Якщо ми говорили про ціну на малину в 2018 році 8-12 грн, то шляхом застосування технологічних можливостей компанії «Фруктона ВН» ми дали своїм партнерам-сільгоспвиробникам можливість реалізувати ягоду на європейському ринку за ціною 1-1,12 євро за кг гризу, а малини екстра класу – за 1,4-1,42 євро за кг.

ДИВИТИСЯ ФОТО З ПОДІЇ ТУТ

Схожу думку висловив і директор компанії «Еко-чіпси». Сухі цифри: в Україні сьогодні існує максимум 70 переробних компаній, враховуючи невеличкі, тоді як у Польщі працюють 660 підприємств повного циклу – від прийому плодів до заморожування і подальшої глибокої переробки.

– У нас невелика компанія, що виробляє широкий асортимент фруктових та овочевих чіпсів. В цьому продукті дуже висока додаткова вартість. Сьогодні ціна на яблуко – 1,7 за кг, а кілограм яблучних чіпсів, в якому приблизно 10 кг свіжих яблук, ми продаємо за 700 грн. Нещодавно ми представляли свій продукт на виставці в ОАЕ, і продавали його за 2000 грн за кг! – розповідає Олександр Руденко.

– Конкуренції в цій ніші практично немає. Головне – популяризувати продукт. Сьогодні актуальна тенденція до здорового харчування, і такі чіпси потрапляють у категорію корисних снеків. Це продукт майбутнього.

ТЕНДЕНЦІЯ ДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ФОРМУЄ НОВУ НІШУ ПРОДУКТІВ

Споживачами сушених фруктів та ягід можуть бути і виробники продуктів харчування. Про такий напрям роботи розповів Антон Скоробагатов. Компанія «Добродія Фудз» виготовляє сухі сніданки на основі вівсяних пластівців, які широко представлені на українському ринку та експортуються закордон. Нещодавно тут запустили виробництво лінійки продуктів з додаванням сухих фруктів і каш швидкого приготування.

– Зараз ми готуємо пропозицію з приводу закупівлі перероблених ягід, фруктів тощо. Ринок готовий це споживати. У всьому світі спостерігається тенденція, що люди витрачають мінімальну кількість часу на приготування їжі. Каші, сухофрукти, снеки, горіхи – це реально здорові продукти. Те, чим ви займаєтеся, перспективно для нас. Адже ми хочемо своєму споживачеві запропонувати максимальну якість.

Розуміють цю тенденцію і в компанії «Фруктона ВН», тому почали освоювати органічний напрямок. Тут вже отримали сертифікат HACCP, наступний крок – сертифікація за органічним принципом. Виробникам органічної продукції в компанії готові надати послуги з переробки і підтримати сертифікат:

– Це шанс представити себе в Європі, вийти з продукцією хорошої якості. І з цього року ми будемо працювати за принципом товарного кредиту: коли фермер виступає кредитором у вигляді своєї продукції, ми виступаємо кредитором у вигляді технологічної переробки, а потім спільно експортуємо під наявні контракти.

ВІДРОДЖЕННЯ СОКІВ ПРЯМОГО ВІДЖИМУ І ТРАДИЦІЙНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАПОЇВ

Популяризувати здоровий спосіб життя, корисні напої та продукти обрала своєю стратегією і торговельна марка «Найсік» компанії «МАЇС». Три роки тому сади накрив град, ціни були надзвичайно низькими, тому в компанії задумалися над переробкою і організували цех з виготовлення соків прямого віджиму. Сьогодні ТМ «Найсік» випускає широку гамму соків. Яблуко – основний продукт, також використовуються буряк, гарбуз і морква спеціальних сокових сортів з власного поля. Це дозволяє в комплексі контролювати весь процес вирощування сировини та її переробки.

– Реалізацію соків стримує надзвичайно складний ринок, – наголошує Олександр Самойленко. – По-перше, падає купівельна спроможність населення. В середньому людина 2-3 рази на місяць купує соки, і, як правило, це соки не прямого віджиму. Далеко не всі можуть ідентифікувати натуральні соки. Якщо в Європі на них є відповідні позначки в магазинах, у нас це все гамузом стоїть.

У «МАЇСІ» активно працюють над новою смаковою палітрою, розвивають культуру споживання соків. Разом з науковцями на підприємстві розробляють рецептури яблучного вина, освоюють технологію виробництва сидрів. Ніша плодово-ягідних вин та медових напоїв сьогодні взагалі пустує в Україні, хоча законодавча база вже дозволяє легалізувати виробництва, адже акциз зменшено до 1 копійки. Цей напрям представив на конференції Олег КУЩ – виробник наливок і настоянок, керівник ФОП «Мед заповітного краю».

– Україна – медова країна. Ситуація з медом така сама, як у ягідників і садівників: продукту дуже багато, на руках залишається від 50 до 70 тис тонн меду. Я, наприклад, виготовляю медові напої. Це не горілка, не самогонка, це інший напій, що пили наші прадіди. У складі – 30% меду, 70% джерельної води з додаванням фруктів і ягід (калина, кизил, ожина, лохина, вишня). Напої натурального зброджування, витримуються не
менше року. Ця ніша дуже велика й оригінальна. Моїми напоями цікавляться в Грузії та інших країнах. А от американці, коли я презентував у посольстві свою колекцію меду, сказали одну річ: «Ви просто не розумієте, на якій землі живете!».

ЯК ЗАЛУЧИТИ ІНВЕСТИЦІЇ У СВІЙ ПРОЕКТ: З ДОСВІДУ САДІВНИКІВ

Освоювати новий напрям в соціально-економічних реаліях нашої країни – непросто, але це можливо і перспективно. Та будь-яке харчове обладнання досить вартісне, як залучили інвестиції? Ось декілька шляхів, які були успішно задіяні українськими підприємствами:

– Ми знайшли фінансування з боку Швейцарського експортного агентства, – розповідає Антон Скоробагатов. На новому заводі «Добродія Фудз» встановили лінію швейцарської компанії Muller вартістю 7 млн євро. – З Muller працювали давно, агентство ж може кредитувати під невеликі відсотки купівлю обладнання вітчизняного виробника на експорт. Ми два роки працювали на те, щоб пройти міжнародний аудит і показати свою фінансову звітність. Надали документи і отримали кредит. В багатьох країнах є державні агентства, готові фінансувати експорт.

– Свого часу теж зазнавали дефіциту фінансування, – ділиться Костянтин Кузьменко історією компанії «Фруктона ВН». – Ми взяли участь в програмі підтримки розвитку сільськогосподарського сектора американської компанії USAID. Вони розглядають програму підприємства, досліджують фінансове становище і, якщо рішення позитивне, то безоплатно, без зобов’язань з вашого боку фінансують проект. У 2018 році ми виграли грант на 180 тис. доларів і придбали італійське кісточковибивне обладнання PIGO. Інша наша компанія з виробництва соків прямого віджиму отримала компенсацію від держави за будівництво холодильника РГС. Це справді працює.

ЮРИДИЧНІ ТОНКОЩІ ВІД ПАТЕНТНОПРАВОВОЇ ФІРМИ «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ»

Говорячи про вихід на європейські ринки збуту, важливо пам’ятати про ліцензії та сертифікати, якими супроводжується садівничий бізнес від самого початку – від покупки саджанця. Про безпечний ринковий обіг насіння та садивного матеріалу в Україні розповіла у своєму виступі Анастасія ТЕРЗЕМАН, юрист Патентноправової фірми «Пахаренко і партнери» – Головного Юридичного партнера конференції:

– Усе більше іноземних селекційних компаній реєструють свою продукцію в Україні. Звісно, їх цікавить захист прав своїх сортів, деякі роблять моніторинг ринку, адже знають, що дуже багато сортів використовують в Україні нелегально, і хочуть вже подавати судові позови. Крім того, зараз почалися перевірки Держпродспоживслужби за двома напрямками – сфера насінництва та розсадництва і сфера охорони прав на сорти рослин. Тому основний посил – приводьте інформацію у відповідність до Реєстру насінництва та розсадництва, Реєстру сертифікатів на насіння та садивний матеріал, Реєстру сортів України та інших у ваших документах та на сайтах: що робите, на яких умовах ви це продаєте. Важливо, щоб інформація у вашому договорі поставки збігалася з реєстрами



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх