«Тільки спільними зусиллями можна вирішити проблеми, які накопичувалися десятиліттями!», – Володимир Печко, голова громадської спілки «Укрсадпром»
03.11.2017

Дарина ДУБИНКА

Упродовж багатьох років українські фермери та виробники нарікають, що їм доводиться виживати в складних соціально-економічних реаліях і при неоднозначності та недосконалості законодавства в нашій країні. Змінити ситуацію можна і потрібно, впевнений голова громадської спілки «Укрсадпром» Володимир ПЕЧКО, але не поодинці, а спільними зусиллями. Адже перед державною бюрократичною машиною один фермер «у полі не воїн», а ось голоси і вимоги десятків і сотень виробників і господарств уже починають чути й у високих кабінетах.

Тільки об’єднавши зусилля, при грамотній юридичній та організаційній підтримці можна нормалізувати ситуацію, дати істотний імпульс для розвитку виробництва і становлення іміджу України не як сировинного придатка, а як однієї з найбільш процвітаючих сільськогосподарських країн, де хочеться працювати, створювати і творити. Саме такі цілі ставить перед собою ГС «Укрсадпром». Детально про організацію, проблеми українських фермерів і варіанти їх вирішення розповів голова громадської спілки Володимир Печко – в інтерв’ю журналу «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації».

«Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації»: Володимире Сергійовичу, чому ви вирішили зайнятися громадською діяльністю?

Володимир Печко:  Я бачив, що існують проблеми, і розумів, що їх треба вирішувати. У моєму домашньому господарстві вирощуються зернові культури і сад. На своєму досвіді я зіткнувся з низкою складнощів, які існують у нашій країні, і вирішив з ними боротися. Навколо мене зібралася група однодумців. Садівники, фермери, винороби повинні разом відстоювати свої інтереси. Коли одне підприємство заявляє про свої потреби або виступає з ініціативою, на нього просто не звертають уваги. Інша справа, коли заявляють 150 підприємств, у кожного з яких є свої проблеми. Але всі хочуть бути почутими, хочуть, щоб їх підтримали, зокрема, доступними кредитами, державною допомогою, законодавчими ініціативами.

«Т.І.»:  Сьогодні існує кілька організацій, які представляють інтереси садівничої галузі. Розкажіть, будь ласка, докладніше про свою організацію і те, чим вона займається.

В.П.:  Наша громадська спілка «Укрсадпром» була створена 3 березня 2016 року з метою об’єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів її учасників, а також для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. До її складу входять сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням, переробкою та оптово-роздрібною торгівлею плодів і ягід, винограду та вин. Ми тісно співпрацюємо з фахівцями профільних наукових установ. Основне завдання спілки полягає у сприянні розвитку садівничої та виноградно-виноробної галузей. Напрямки діяльності різноманітні: це і юридична допомога учасникам в отриманні кредиторської заборгованості з державного бюджету, і професійна допомога суб’єктам господарювання в отриманні дотацій, субвенцій, компенсацій з державного і місцевих бюджетів, і використання сировинних ресурсів, і розвиток взаємовигідних контактів з вітчизняними і зарубіжними партнерами, і отримання міжнародних грантів на впровадження інноваційних технологій, і виробництво органічної продукції, і багато іншого.

«Т.І.»: Хто може звернутися за допомогою до громадської спілки «Укрсадпром»?

В.П.: Будь-яке підприємство, яке хоче закласти сад або модернізувати наявний. Підприємство, яке прагне обладнати своє виробництво холодильними установками і почати займатися переробкою продукції. Підприємство, яке хоче експортувати продукцію. Садівники, виноградарі, винороби, ягідники – усі можуть до нас звернутися, зокрема і хмелярі. До спілки вступають не тільки окремі підприємства, а й асоціації. Наразі до громадської спілки «Укрсадпром» входять понад 120 підприємств і організацій. Коли фермери переконалися в тому, що ми надаємо реальну допомогу і не беремо за це ніякої плати, то почали активно приєднуватися. Я вважаю, що асоціація не повинна брати гроші за свою допомогу.

«Т.І.»: Яких значущих результатів уже добилася громадська спілка «Укрсадпром»?

В.П.: У нинішньому році виникли суттєві труднощі з відшкодуванням фермерам кредиторської заборгованості. Спілка вирішила ініціювати подачу судових позовів на Міністерство аграрної політики та продовольства України. Таким чином, ми відсудили близько 45 млн гривень для фермерів. Також займаємося розробкою законодавчих ініціатив. Я особисто входжу до складу кількох робочих груп, пов’язаних з нарощуванням експортного потенціалу, боротьбою з рейдерськими захопленнями та з розвитком садівництва. Конкретний приклад плідної співпраці з депутатським корпусом і фахівцями МінАПК, спрямований на розвиток малого підприємництва і виробництва унікальних вин плодово-ягідних і виноградних, а також медових вин, – це законопроект №6693.

«Т.І.»: Розкажіть про цей законопроект і про те, який внесок у його створення і просування зробила громадська спілка «Укрсадпром».

В.П.: Я є членом міністерської робочої групи з розробки нормативно-правових актів та технологічної документації в садівничій і виноградарсько-виноробній галузях. До мене надійшов проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виведення з тіні малого виробництва вина з власних виноградників», розроблений народним депутатом України Андрієм Вадатурським, з проханням опрацювати документ і внести свої пропозиції. У первинному варіанті було запропоновано доповнити статтю 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» новими термінами: «малі виробництва вин виноградних», «лабораторія» і «Реєстр малих виробництв вин виноградних». Окрім того, наша спілка висловила пропозицію про введення відповідних норм і до виробництва алкогольних напоїв (наливок, плодово-ягідних вин, медовухи) малим садівничим і бджільницьким підприємствам. Ці пропозиції були враховані.

Ми розуміємо, що практична реалізація основних положень цього документа забезпечить сприятливі умови для створення в Україні значної кількості підприємств, котрі спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідної продукції та виготовленні плодово-ягідних вин, виноградних і медових напоїв з невеликими обсягами виробництва (до 10 тис. дал). Запропоновані зміни дадуть можливість відродити виготовлення унікальних українських напоїв і теруарних вин, які будуть конкурентоспроможними на внутрішньому і світових ринках, організувати нові робочі місця і дати поштовх розвитку інфраструктури в сільській місцевості, а також збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів. Додаткова перевага – розвиток винного туризму. Це повинні розуміти і депутати Верховної Ради. Адже їхній голос за прийняття законопроекту №6693 відкриє широкі перспективи українським виробникам та іміджу всієї країни.

«Т.І.»: Якими ви бачите подальші кроки розвитку виробництва традиційних українських напоїв, виноробства і малих підприємств?

В.П.: У зазначеному законопроекті ми підняли питання спрощення ліцензування, а в подальших планах – ще й акцизний збір. Наразі він занадто високий для українських виробників плодово-ягідних вин. Від 3 грн до 70 грн за літр – хто буде займатися таким витратним бізнесом? Причому акцизний збір на виноградні вина – від 6 копійок. Тому спрощення процесу отримання ліцензії на виробництво і продаж вин буде цікаве виробникам плодово-ягідних вин і медових напоїв тільки тоді, коли і акцизний збір буде нижчим.

«Т.І.»: Які ще проблеми потрапили до вашого поля зору?

В.П.: Якщо говорити про садівництво, то цьогоріч в Україні, за моїми даними, близько 5 тисяч га закладено багаторічними насадженнями. Тобто продукції буде все більше, але де її реалізувати? Це одна з основних проблем. Перше питання – це експорт і сертифікація, популяризація українських продуктів. Фермери повинні розуміти, що самому пробитися на міжнародний ринок  – це величезні витрати, які можна зменшити, коли всі виробники випускають продукцію під одним логотипом. Найефективніше об’єднуватися в кооперативи. Громадська спілка «Укрсадпром» якраз цим і займається  – ми допомагаємо садівникам об’єднуватися, щоб зібрати велику партію товару для експорту за кордон, наприклад. Якщо ж підприємство хоче самостійно реалізовувати продукцію, ми даємо йому контакти, і вони самі йдуть цим шляхом, причому наша організація на цьому не заробляє.

«Т.І.»:  Над якими ще ініціативами працює громадська спілка «Укрсадпром»?

В.П.:  Сьогодні на порядку денному  – боротьба з градом, з проблемою, яка дуже гостро постала в цьому році для садівників і ягідників. Накрити сад або ягідник протиградовою сіткою  – дуже велика інвестиція. Простіше спільними зусиллями підприємств, розташованих на території одного району чи області, придбати і встановити в кооперації радіолокаційну систему і окремо протиградові гармати. Отримаємо велике охоплення земель, захищених за допомогою цієї інноваційної технології, і витрати, розділені між собою фермерами. Ми хочемо об’єднати фермерів і допомогти їм встановити цю систему, яка може виявити небезпеку. На жаль, сьогодні такі ініціативи приймаються нелегко. Інша актуальна проблема  – це кадри. Застарілі технології, програми навчання і підручники і, як наслідок – погано підготовлені агрономи. Ситуацію треба вирішувати. Одним із варіантів можуть стати освітні програми для викладачів ВНЗ. Тобто відправляти за кордон на міжнародні форуми і семінари треба саме наших викладачів аграрних університетів, навчити перш за все їх, а вони передадуть свої знання і досвід студентам. Крім того, ми ініціювали затвердження на державному рівні професійного свята Дня працівника виноградно-виноробної та садівничої галузей. Цю ініціативу вже підтримав Кабмін.

 



Календарь событий
ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх