«Технології та інновації: ягідництво та переробка»: про вирощування і збут ягід від А до Я
04.04.2019

Міжнародна науково-практична конференція «Технології та інновації: ягідництво та переробка» стала по-справжньому безпрецедентною для України подією. 14-15 грудня у Львові понад 350 учасників з шести країн світу зібралися задля того, щоб обговорити нинішній стан речей у ягідній галузі, дізнатися про інноваційні технології в ягідництві, обмінятися досвідом та встановити бізнес-контакти. У заході взяла участь делегація з Молдови із понад 20 осіб, а також когорта білоруських ягідників на чолі з Олександром Березіним. Організатор конференції – інформаційно-видавничий проект «Технології та інновації» – головною метою заходу визначив пошук реальних відповідей на запитання ягідників: від планування ягідного бізнесу до збуту продукції.

Відкриваючи конференцію, головний редактор та співзасновник проекту «Технології та інновації» Катерина КОНЄВА зауважила:

– Головний меседж, який сьогодні мусить бути засвоєний українськими виробниками сільськогосподарської продукції, полягає в тому, що аграрна галузь наразі – це більш ніж традиційне землеробство, у якому всі технології передавалися від діда до онука. Сільське господарство 21 століття – це високотехнологічна та інноваційна сфера. Принаймні тільки за умови впровадження новітніх підходів і технологій виробник може сподіватися на успіх свого бізнесу та конкурентноспроможність своєї продукції. За останні кілька років ягідництво з нішевого стало перетворюватися на один із найпопулярніших напрямків в аграрному бізнесі. Воно приваблює все нових і нових гравців завдяки перспективності та високій рентабельності.

– Ягідництво та переробка в масштабах країни дозволяють не лише поповнювати бюджет і створювати робочі місця, але й формують серйозні експортні перспективи, – розповідає директор «Української ягідної гільдії» Вадим СКОРОХОД. – Але коли ми говоримо про грандіозні експортні можливості українських ягід, то маємо розуміти, що на основних потенційних ринках збуту діють надзвичайно високі вимоги до якості продукції. Отже, українські ягідники не можуть нехтувати контролем якості на жодному з етапів виробництва: від вибору садивного матеріалу до безпосередньо доставки продукції кінцевому споживачу. Компанія «Українська ягідна гільдія» створила сертифікований розсадник ягідних культур на базі кооперативу «Агровесна». Головною ідеєю створення розсадника стало забезпечення українськоговиробника таким садивним матеріалом, який дозволить без проблем збувати свою ягоду на експортний ринок.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Міжнародна конференція "Ягідництво та переробка: технології та інновації" відкриє ще більше можливостей для вашого бізнесу

Йдеться про перевірені, безпечні та сертифіковані саджанці, які гарантовано виправдають очікування щодо сортності та урожайності. Створення розсадника «Українська ягідна гільдія» стало логічним етапом розвитку кооперативу «Агровесна». Кооператив обслуговує близько 500 гектарів землі, на якій вирощуванням ягід займаються десятки окремих підприємств. Усі вони, ведучи власний бізнес, мають змогу користуватися перевагами кооперативу: налагодженою інфраструктурою, технікою, консультаціями фахівців, вигодами від централізованої закупівлі ЗЗР, добрив, упаковки, холодильником тощо. Однак на певному етапі існування кооперативу гостро стала відчуватися проблема дефіциту якісного садивного матеріалу високопродуктивних сортів. Заснування у складі кооперативу сертифікованого розсадника, що продукуватиме висококласні саджанці, має вирішити це питання як для членів кооперативу, так і для інших зацікавлених ягідників.

Експорт ягід: реальний стан справ та перспективи

Якщо раніше про експортний потенціал української ягоди багато говорили, але не до кінця вірили, то 2017 рік яскраво проілюстрував, що Україна може стати серйозним гравцем на міжнародному ринку ягід. Наприклад, у 2015 році українські виробники експортували всього близько 3 тисяч тонн свіжих ягід, у 2016-му цей показник виріс до 12 тисяч тонн, а у 2017-му сягнув 19 тисяч тонн. Не менш стрімко зростали і показники експорту заморожених ягід: близько 9 тисяч тонн у 2015 році, 19 тисяч тонн у 2016-му та майже 30 тисяч тонн у 2017-му.

– Тенденція до зростання обсягів виробництва та експорту ягід з’явилася лише кілька років тому, – аналі-
зуючи статистичні дані, наголошує голова Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА. – Ще донедавна
Україна здебільшого імпортувала ягоду для переробки. Потім трапилися дві важливі події: девальвація, внаслідок якої відбулося здешевлення праці відносно «твердої» валюти, а також скасування мита на торгівлю з ЄС. Сукупність цих та інших факторів стимулювала розвиток ягідництва в країні і створила досить позитивну тенденцію. Однак для того, щоб повною мірою реалізувати потенціал галузі, всі гравці мають, передусім, розуміти свою роль на ринку, визначивши для себе, який канал та спосіб збуту для них є найоптимальнішим: зовнішній чи внутрішній ринок, свіжий ринок чи переробка. Кожен із цих варіантів може бути по-своєму привабливим, але потребує вирішення ряду питань ще на етапі бізнес-планування.

Ситуацію з нарощуванням обсягів експорту прокоментувала і комерційний директор компанії «Розетта Агро» Олена КАІЖЕН:

Варто зазначити, що європейські виробники вже з пересторогою дивляться в бік України, бо розуміють, що ми маємо всі можливості стати серйозним конкурентом у постачанні якісних ягід на європейський ринок. Звісно, за умови, що ми дотримуватимемося тих вимог, які діють на цьому ринку. Передусім, мова йде про сертифікацію (базовим сертифікатом для торгівлі з Європою є GlobalG.A.P.), а також про вимоги щодо якості продукту. Твердість, транспортабельність та лежкість продукту визначається, перш за все, сортом – на це потрібно звертати увагу ще перед закладанням плантації. Важливою ланкою для успішного збуту як на експорт, так і на внутрішній ринок, є правильна логістика, зокрема, холодний ланцюжок. Наші голландські колеги з урахуванням свого досвіду стверджують: кожна година без холодильника на полі – це мінус одна доба зберігання на полиці. Українським виробникам важливо враховувати всі ці нюанси, аби посісти гідне місце на міжнародному ягідному ринку.

Ефективні технології – основа основ у ягідництві

Створення високопродуктивної плантації засноване на ряді правил: починаючи від вибору та підготовки ділянки, аби вона мала необхідні ґрунтові умови та інфраструктуру, і продовжуючи вибором сортів та безпосередньо садивного матеріалу. Саме темі важливості правильного вибору саджанців для закладання по-справжньому високопродуктивної плантації лохини присвятив свій виступ керівник розсадника «Долина-Агро» Олег БАЗЮК.

Головними критеріями якісних саджанців, на думку експерта, є відповідність сорту, потужна коренева система, гарна розгалуженість пагонів та відсутність хвороб. На правилах вибору садивного матеріалу зосередився і Кшиштоф САК – агроном одного з найбільших у Польщі розсадників ягідних культур Agronom Plants. Він розповів про класифікацію саджанців та різні підходи до вирощування залежно від їхньої якості.

Одним із найгучніших ягідних проектів у Польщі та всій Європі є Malinowe Factory, що проходить на базі господарства доктора Павла КРАВЦА. Щороку в серпні ягідники чи не з усієї Європи збираються на плантації науковця, аби дізнатися про результати його експериментів. У грудні ж Павел Кравец сам приїхав до України та поділився з учасниками конференції «Технології та інновації: ягідництво та переробка» інформацією про сучасні підходи до вирощування малини як на свіжий ринок, так і на переробку, а також про сорти, на які варто робити ставку.

– Одне з найпопулярніших запитань, які мені ставлять щодо малини, – «Скільки малини я зможу збирати з одного гектара?», – розповів доктор Павел Кравец. – Я відповідаю, що велике значення має сорт. У нашому господарстві ми практикуємо збір урожаю двічі на рік. За таких умов сорт Полка дав змогу зібрати 30 тонн ягід за сезон, італійський сорт Енросадіра – 32 тонни, а Полонез – 35 тонн. Але найголовніше, що потрібно розуміти: повною мірою реалізувати потенціал будь-якого сорту можна лише за умови дотримання правильних агротехнологій.

Ягодою No1 у світі традиційно вважають суницю садову. Про особливості її інтенсивного вирощування розповів професор факультету садівництва та ландшафтного дизайну Люблінського університету соціальних наук Збігнев ЯРОШ. За словами професора, інтенсивна технологія передбачає урожайність на рівні 25-35 тонн з гектара. Такі показники обумовлюються, перш за все, вибором сорту, який би характеризувався не лише високою продуктивністю, але й транспортабельністю та лежкістю. Наводячи приклади сортів суниці садової, що найкраще підходять для промислового вирощування, доктор Збігнев Ярош особливо виділив Хоней як «сорт, що не потребує обслуговування». За показниками врожайності та товарними властивостями професор виділив сорти Румба та Флоренс.

Для успішного промислового ягідництва критично важливим є впровадження ефективних технологій, які дозволятимуть вирощувати якісну продукцію, але при цьому не робитимуть її собівартість захмарно високою. Доктор Мирослав КОЖЕНЬОВСЬКИЙ, провідний менеджер з овочів та фруктів компанії Bayer у Центральній та Східній Європі, зосередив свій виступ на конференції на польському досвіді ягідництва, поєднанні традицій та інновацій.

Засоби захисту рослин від компанії Bayer посідають перше місце за популярністю серед виробників ягід у Польщі. Така довіра до препаратів компанії, на думку доктора Коженьовського, пов’язана не лише з більш ніж 20-річним досвідом виробництва ЗЗР саме для ягідних культур, але і з швидким реагуванням на появу нових патогенів.

Про способи боротьби з хворобами лохини та жимолості на конференції розповів професор Інституту садівництва (Скерневіце, Польща) Лешек ОРЛІКОВСЬКИЙ. Професор зауважив, що одним із найважливіших факторів боротьби з більшістю захворювань є своєчасне їх виявлення та знищення, аби патоген не встиг завдати значної шкоди плантації та не зміг перенестися з рослини в ґрунт – інакше боротися з ним буде важче і довше. За результатами спостережень польських вчених, найбільшу загрозу для лохини сьогодні спричиняє коренева гниль та фітофтороз, збудником якого є Phytophthora cinnamomi.

Про те, як збільшити ефективність виробництва ягід шляхом механізації ключових процесів, розповів фахівець «Української овочевої компанії» Анатолій МАЗУР. У стабільній тенденції зростання попиту на ягоди експерти зазначають цікавий момент: попит на органічні ягоди зростає в рази швидше, ніж на конвенційні. Органіка залишається однією з найперспективніших ніш у виробництві сільськогосподарської продукції. Але чи не найсерйознішою проблемою органічного землеробства залишається питання ефективного захисту.

Про ефективний практичний досвід біологічного захисту ягідних культур від хвороб та шкідників учасникам конференції розповів Микола ТЕТЕРУК, комерційний директор ТОВ «Центр Біотехніка» – компанії, яка вже більше 15 років займається розробкою та виробництвом біологічних засобів захисту рослин. Він зазначив, що, крім екологічності та ефективності, біопрепарати характеризуються ще й економічністю. Враховуючи вартість реалізації органічної продукції, вартість біологічного захисту у собівартості ягід нижча за вартість традиційних ЗЗР.

Окрім ефективної системи захисту рослин для отримання високих результатів урожайності велике значення має система живлення. Менеджер компанії «Агрісол» Олександр БИКОВСЬКИЙ зауважив, що живлення важливе не лише для забезпечення рослини усіма необхідними речовинами, але й для підвищення їх стійкості перед стресовими факторами. Зокрема, 2017 року за умов екстремально низьких весняних температур виправдало себе застосування препарату Мегафол перед заморозками та комбінації препаратів Новагіб та Мегафол одразу після них.

Вирощування ягід у тунелях не є новинкою: у світі цей спосіб практикують протягом десятиліть, однак про нього продовжують говорити як про одну з найперспективніших технологій. Застосування тунелів дає змогу уникнути впливу несприятливих погодних умов, а також дозволяє підвищити урожайність до 30%. Окрім того, тунелі дозволяють суттєво продовжити сезон, починаючи його значно раніше та завершуючи значно пізніше, відповідно, отримуючи додаткові цінові привілеї для своєї продукції. Про особливості вирощування ягід в тунелях на конференції розповів менеджер з продажів компанії Haygrove Марек ЯМРИ.

Ще один спосіб вирощування, про який світові експерти говорять як про один із найперспективніших, – вирощування без застосування ґрунту, у субстратах. Зокрема, мова йде про кокосовий субстрат.

– Вирощування ягід у субстраті дозволяє нівелювати значення ряду негативних факторів на рослину, – запевнив учасників конференції директор з розвитку компанії Ceres International Томаш ШУЛАВІ. – Це, передусім, стосується погіршення властивостей ґрунту та, відповідно, зниження його родючості, накопичення ґрунтових патогенів, засолення тощо. Вирощування в субстратах практикується найчастіше під накриттям (у теплицях чи тунелях). Таким чином, виробник отримує можливість повністю контролювати всі нюанси вирощування та не залежати від жодних зовнішніх чинників.

Коли ягідництво це не хобі, а бізнес, то питання уникнення ризиків стає надзвичайно актуальним. Свої рішення для цього на конференції «Технології та інновації: ягідництво та переробка» представила італійська компанія Serroplast, яка вже майже 20 років пропонує світовим виробникам ягід та винограду накриття для захисту від вітру, граду та злив, а також затіняючі та москітні сітки.

– Наша компанія має ряд успішно втілених у різних куточках світу проектів з вирощування лохини під поліе-
Марек ЯМРИ, менеджер з продажів компанії Haygrove, розповів про переваги вирощування ягід у плівкових теплицях

За доброю традицією проектів «Технології та інновації» під час заходу була велика презентація сучасних технологій для вирощування та переробки ягід тиленовими тентами, – розказав фахівець Serroplast Джузеппе БОРРАЧЧІ. – Таке накриття дозволяє контролювати вологість, температуру та освітлення на плантації, передбачати або відкладати період збирання врожаю (залежно від типу пластикової плівки), запобігати гниттю завдяки «ефекту парасолі» та захищати урожай від несприятливих погодних умов.

Про те, що ягідник неможливий без зрошення, відомо всім. А от що таке правильне зрошення, яке дозволяє мінімізувати вплив різноманітних кліматичних колізій та людського фактору на урожай, розповів директор компанії «Евкаліпт Р» Владислав РАЗКЕВИЧ. Зокрема, він зосередив увагу на важливості впровадження систем моніторингу та управління, які дозволять здійснювати полив та фертигацію з максимальною точністю та ефективністю.

Спеціальні вологоміри ґрунту – тензіометри, за допомогою яких можна розрахувати норму поливу, представила компанія AQUATEC.

Володієш інформацією – будуєш бізнес

Ягідництво – це та сфера, яка приваблює велику кількість новачків у сільськогосподарському виробництві, адже теоретично дозволяє робити високорентабельний бізнес навіть на невеликій земельній ділянці. Але разом з тим ягідництво потребує досить глибоких знань та розуміння. Питанню помилок та важливості володіння реальною інформацією для успішного розвитку ягідного стартапу був присвячений виступ ягідника зі Львова Миколи СТЕЦЬКІВА. Його ягідна історія почалася у 2015 році з того, що він як учасник АТО отримав від держави 10 соток землі. Навесні 2016-го на цій ділянці були висаджені 800 саджанців суниці сорту Азія. Трохи пізніше площа була розширена, висаджені саджанці сортів Альба, Клері, Хоней та Сирія. З вибором сортів пов’язана одна з перших помилок, з якою зіштовхнувся ягідник.

– Сорти ми обирали за відгуками в інтернеті, – розповів Микола Стецьків. – Так вийшло, що всі обрані нами сорти виявилися ранніми. Ми не врахували, що для нашого регіону, для якого характерні весняні заморозки, робити ставку на ранні сорти – невиправданий ризик. Якщо на Півдні Азія демонструє прекрасні результати, то у нас вона ледь встигає зацвісти, коли вночі температура опускається до -4-6 оС – і ягоди фактично не залишається. Саме тому я б радив при виборі культур і сортів для вирощування на своїй ділянці орієнтуватися не на абстрактні відгуки, а на досвід ягідників, що працюють по сусідству.

Фермер закликав ягідників ділитися інформацією та розглядати одне одного в якості партнерів, а не конкурентів. Тільки так, на його думку, можна уникнути величезної кількості помилок кожного окремого господарства, які, врешті-решт, згубно впливають на розвиток усієї галузі.

Саме обмін інформацією задля просування цілого ягідного сегменту і став основною метою створення Міжнародної організації з вирощування малини, яку на конференції представив польський експерт Марек ПАВЛОНКА:

– Наша організація була заснована близько 20 років тому. Вона об’єднала виробників малини навколо, пе-
редусім, соціального аспекту, адже вирощування ягід дозволяє створювати велику кількість робочих місць. Окрім того, за міжнародною класифікацією малина завдяки своїм властивостям належить до класу «суперпродуктів». І задля того, щоб виправдовувати цей статус ягоди, ми як її виробники маємо дотримуватися високих стандартів у виробництві. Саме поширення цих стандартів і є головним завданням Міжнародної організації з вирощування малини.

Розуміючи тенденції ринку та його запити, можна вибудувати правильну стратегію розвитку ягідної компанії. Важливою особливістю сучасного ринку є те, що споживачі надають перевагу не лише якісній, правильно упакованій та поданій давно знайомій продукції, але й постійно шукають нових смаків. Про те, що таке нішеві ягідні культури та чому вони є перспективними для побудови бізнесу, учасникам конференції розповів кандидат сільськогосподарських наук, заступник ди- ректора Інституту садівництва НААН з наукової роботи Олександр ЯРЕЩЕНКО.

Про найделікатніше питання...

Традиційно питання фінансування стає наріжним каменем для українського бізнесу, особливо якщо мова йде про стартапи (а з них, власне, сьогодні і складається левова частка ягідного ринку країни). Конференція «Технології та інновації: ягідництво та переробка» дала можливість присутнім почути цілком конкретні відповіді на запитання: де брати кошти на розвиток бізнесу та на яку підтримку можна сподіватися. Під час заходу був презентований проект «Аграрні розписки в Україні», який покликаний покращити доступ малих та середніх агровиробників до фінансових ресурсів.

– Аграрна розписка – це документ, що дозволяє товаровиробникові отримати кошти під заставу свого майбутнього урожаю, – пояснив координатор проекту Ігор ДУДКА. – Завдяки цьому виробник отримує можливість розпоряджатися коштами (наприклад, на закупівлю основних засобів виробництва, техніки, добрив, ЗЗР тощо) ще до отримання урожаю. Окрім того, через укладання аграрних розписок фермер може керувати валютними і ціновими ризиками, збільшувати обсяг заставного капіталу, укладати договори попереднього продажу своєї продукції та виходити на нових покупців та постачальників.

Про додаткові можливості, які надає виробникам сільськогосподарської продукції держава, розповіла заступник директора департаменту агропромислового розвитку, начальник управління економічного розвитку та підприємницива Львівської ОДА Людмила ГОНЧАРЕНКО:

– Розвиток ягідництва є одним із пріоритетів у програмі розвитку сільського господарства Львівської області. В ухваленому на 2018 рік бюджеті для аграріїв зафіксована цифра в 6,4 мільярда гривень під різноманітні програми. Для ягідників найцікавішою з них може бути відновлена Програма підтримки садівництва, ягідництва, виноградарства та хмелярства, під яку закладено 300 мільйонів гривень. Фінансуватиметься програма за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Порядок використання коштів за цією програмою був затверджений ще у 2005 році, тож фермери вже зараз можуть ознайомитися із правилами отримання грошової підтримки. Окрім того, ягідники можуть скористатися Програмою відшкодування відсотків за кредитами. За нею дрібні виробники, які за 2017 рік мали виручку не більше 10 мільйонів гривень, можуть претендувати на відшкодування у розмірі однієї облікової ставки Нацбанку. Для більших виробників відшкодування складатиме половину облікової ставки Нацбанку.

Майже один мільярд бюджетних гривень на 2018 рік виділений під Програму відшкодування вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. Мова йде про техніку лише українського виробництва, внесену до спеціального реєстру. Придбавши техніку з цього реєстру та здійснивши оплату через державний банк, фермер зможе претендувати на відшкодування 20% її вартості без ПДВ.

Якщо перший день конференції «Технології та інновації: ягідництво та переробка» виділився величезним об’ємом теоретичної (нехай і підкріпленої живим досвідом спікерів) інформації, то другий був цілковито присвячений практиці. Під час бізнес-туру в розсадник та лабораторію з мікроклонального розмноження компанії «Долина-Агро» учасники конференції на власні очі по- бачили весь процес народження саджанців лохини, після чого на плантації Віктора ДИТИНКА взяли участь у майстер-класі з зимової обрізки лохини від білоруського експерта Олександра БЕРЕЗІНА.

Детальний репортаж про це читайте у No1 (2018) журналу «Ягодник».



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх