Соціальний кооператив «Файні ябка» – шлях до відродження українського села
08.04.2019

У невеликому прикарпатському містечку Обертин на Івано-Франківщині вирішили відродити перспективний для українського села рух. Віднедавна тут діє соціальний кооператив «Файні ябка», що спеціалізується на виробництві сухофруктів для продажу на українському та зарубіжному ринках. Кооператив працює на унікальних для України умовах, спрямовуючи дохід на реалізацію соціальних проектів у селі.

Про особливості роботи, філософію соціального кооперативу, співпрацю із малими виробниками, пошук ринків збуту сухофруктів говоримо з ініціатором проекту, почесним інвестором та меценатом Богданом СТАНІСЛАВСЬКИМ.

Кооперативний рух – явище для України не нове, відоме ще з середини ХІХ століття, коли у 1864 році у Харкові М. Белін та В. Козлов організували чи не перше Споживче товариство за прикладом західноєвропейської кооперації. Цей рух дозволяє селянам на вигідних умовах реалізовувати самостійно виготовлену продукцію, мати стабільний ринок збуту та постійний дохід.

«Сьогодні це ще неповноцінний кооператив. Ми працюємо над відродженням цього руху в сільській місцевості, аби люди не виїздили за кордон на заробітки, а мали змогу працювати на себе, вирощувати продукцію на своїх землях, у своїх садах, а згодом її реалізовувати на вигідних умовах. Сьогодні спостерігається така ситуація, коли заготівельники скуповують у селян продукцію за низькою ціною. Чимало людей взагалі не знають, як і де реалізовувати вирощене», – розповідає автор ідеї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Перфект» - досконалий сад, який закладений правильно

Ініціатор кооперативу аналізував, як живе українське село, які є можливості, знайомився із досвідом діяльності успішних сільськогосподарських кооперативів України, вивчав можливості використання ресурсів Івано-Франківщини. Увагу привернув спосіб ведення бізнесової діяльності, запроваджений у мережі івано-франківських закладів громадського харчування Urban Space 100.

«Багато сільськогосподарських виробників починали із вирощування власного продукту. Але одразу поставала проблема збуту. Закупівельну ціну постійно хочуть знизити, тому виробник мало виграє. Ми вирішили наш кооперативний рух почати із ланки переробки. Обирали, що саме робити: консервувати, заморожувати чи сушити. Зупинилися на сушінні, оскільки у цьому виробництві потрібні найменші стартові капіталовкладення. У нас було недобудоване приміщення, оцінили, скільки коштів треба вкласти у завершення будівництва, купівлю необхідного оснащення, ваги, мийок, сушок. Таким чином, вийшла сума еквівалентна 57 тис. доларів», – пояснює пан Богдан.

З’явилася ідея створення громадської організації «Файні ябка – 57», яка заснувала товариство з обмеженою відповідальністю із правом здійснення комерційної діяльності. Особливістю створеного підприємства є соціальна складова, адже тут немає монопольного власника. Реалізація такого проекту передбачає партнерську участь 57 інвесторів-меценатів, які готові інвестувати по 1 тисячі доларів у роботу громадської організації. Шукати зацікавлених загалом непросто. Але сьогодні таких людей 20.

«Ми хотіли показати кооператив у дії якнайшвидше. Будівельні роботи нам надали з відтермінуванням, профінансували будівництво сушильні, аби потенційні партнери бачили реальний результат роботи, а люди могли швидко реалізовувати продукцію. Період дозрівання окремого виду ягід та фруктів у середньому становить два тижні. Заготівлю треба робити оперативно. Окрім того, що виготовлення сушки потребує відносно менших ресурсних витрат, вона ще й вважається натуральним джерелом вітамінів та мікроелементів у будь-яку пору року. Помірне споживання сухофруктів стимулює обмінні процеси в організмі та діяльність різних систем. Під час самого процесу сушіння корисні властивості фруктів та ягід зберігаються.

«Ми орієнтуємося на якісний, органічний продукт. Тому нашими партнерами є невеликі виробники ягід та фруктів. По-перше, працюючи із малим заготівельником ми стимулюємо людей вирощувати своє. Ми не затримуємо розрахунків із постачальниками. Оплата відбувається відразу після отримання продукції. По-друге, сільськогосподарські виробники, які реалізовують продукцію малими партіями, дбають про її натуральність, не використовують або майже не використовують хімічних засобів для її обробітку та зберігання. Бо вирощене на невеликій території йде не лише на продаж, а й споживається самостійно. По-третє, ми зацікавлені у тому, аби люди здавали вирощене без жодних посередників на вигідних їм умовах. Якщо постачальник задоволений, то він і зацікавлений у вирощуванні якісного продукту», – каже Богдан Станіславський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не просто яблоко, а бренд! Новейшие технологии и голландский опыт, воплощенные в «Садах Днепра»

Потенційний ринок збуту сушених ягід та фруктів широкий. Екологічно чиста продукція цікавить як заклади громадського харчування, великі торгівельні мережі, так і приватних споживачів. У кооперативі розглядають також можливість виходу на закордонний ринок, коли виробництво розростеться.

«У Обертині, де мешкає 3,5 тисячі осіб, є чимало трудових мігрантів. Цікаво, що багато односельчан працює у Парижі. Їх ми розглядаємо як потенційних інвесторів ко- оперативу, а також, як своєрідних торговельних агентів. Коли людина їде за кордон, вона обов’язково везе з собою якусь місцеву продукцію. Зараз це й наша сушка, зважена та запакована в еко-тару. За кордоном екологічно чистий продукт високо цінується. Тому ми навіть у такий спосіб намагаємось популяризувати себе. Сама ідея кооперативу якраз і полягає в широкому залученні до його діяльності усіх членів громади. Обертинцям приємно показати місцевий продукт, виготовлений земляками. А українцям, які працюють чи уже постійно проживають за кордоном, також цікаво придбати щось рідне, українське. Із часом, думаємо, з’явиться й суто зарубіжний споживач, який обов’язково вподобає наш продукт», – ділиться ініціатор кооперативу.

Ідея кооперативу на Івано-Франківщині втілювалася в життя досить швидко. Безпосереднє виробництво було запущено в серпні, і вже до Дня Незалежності на підприємстві виготовили першу партію сушки. Сушити пробували яблука, груші, сливи, виноград, малину, калину, шипшину. Згодом спробували моркву, цибулю та часник. Цікаво, що саме останнього український ринок чи не найбільше потребує, оскільки 90 % часнику завозиться в Україну із-за кордону.

«Оцінивши, якої саме продукції потребує український споживач, ми вирішили провести цикл семінарів для індивідуальних виробників, щоб інформувати їх, що саме треба вирощувати, аби заробити згодом на сушеницях, як доглядати за культурами, щоб отримати високоякісну продукцію. Ми готові консультувати індивідуально щодо сучасних технологій вирощування тих чи інших культур, допомогти зробити оцінку якості вирощеного, посприяти в придбанні добрив тощо. Зрештою, чимало людей знайомляться із технологіями, коли їдуть працювати у агросектор за кордон. Там переймають нові ідеї, згодом втілюють їх у своїх населених пунктах», – каже Богдан Станіславський.

У соціальному кооперативі значна увага приділяється не лише самому процесу виробництва, але й просвітницькій діяльності. Ініціатор всіляко підтримує ідеї як кооперативного руху в селі, так і самого локального підприємництва. У планах – проведення системних семінарів про особливості вирощування сільськогосподарського продукції, можливості ведення підприємницької діяльності в сільському секторі.

«Наша місія – це село, в якому хочеться жити. Село, де є можливості для ведення власного господарства, для постійної зайнятості. Ми хочемо раціонального використання наявних ресурсів, земельних, природних, зрештою, людських. Оскільки кооператив передбачає широке залучення людей, місцеві заробітчани цілком могли б долучитися до кооперативного руху. Наприклад, один гектар яблуневого або грушевого саду коштує 400 тисяч гривень. Його можна закласти за рахунок спільного інвестування. Крім того, у регіоні є школи, за якими закріплені окремі земельні ділянки, які не використовуються. На них можна було б висаджувати сади, які за кілька років зможуть давати урожай. Для самої школи це був би не тільки додатковий дохід, але й досвід вирощування та догляду за садом. Важливо не просто будувати бізнес, але й пояснювати людям важливість реалізації власної справи», – переконаний меценат.

Щоб сьогоднішнє українське село розвивалося, треба реалізовувати чимало соціальних проектів, потрібно інвестувати на перспективу, щоб люди не виїздили, а навпаки залишалися жити і працювати на своїй землі. Тому в соціальному кооперативі «Файні ябка» значна частина прибутку спрямовуватиметься на реалізацію місцевих громадських ініціатив. Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей.

«Ми вже підтримали одну таку ініціативу до дня Святого Миколая. У Тлумацькому районі діє 28 дитячих садків, серед яких був оголошений конкурс на кращий дитячий малюнок. Переможці отримали іграшки, солодощі та необхідні для роботи садочків матеріальні цінності. До кінця поточного року на рахунку кооперативу буде вже 40 тисяч гривень, які ми також спрямуємо на підтримку місцевих громадських ініціатив», – поділився планами Богдан Станіславський.

Соціальний кооператив «Файні ябка» – це дієвий приклад, як можна стимулювати сільське господарство та розвинути українське село. Активна співпраця в рамках єдиного бізнесового проекту цілком може вирішити питання постійної зайнятості населення, а просвітницька складова такого проекту дозволить як вивчати та впроваджувати досвід вітчизняних підприємств, так і налагоджувати співпрацю із закордонними.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх