ПРИБУТКОВИЙ САД починається з проекту!
20.09.2018

Як театр починається з вішалки, так будь-який садівничий чи ягідний бізнес починається з оформлення
документації та проекту. Звісно, якщо фермер планує використати чималі інвестиції ефективно, не ризикуючи через неправильні рішення або недотримання технології втратити і насадження, і вкладені гроші. Інший бік питання – це державна програма з підтримки садівництва, компенсації з якої можна отримати лише при наявності правильно розробленого проекту. Цей документ фіксує не тільки юридичні моменти. Це той путівник для фермера, в якому розраховане все: відповідність ґрунтів та води до вирощування тієї чи іншої культури залежно від сорту, зрошувальна система, технологія та схема садіння, живлення та захисту культури. Проект враховує всі особливості території, рослини, цілей господарства. Познайомитися ближче з цією темою та розібратися в деталях нам допоможе директор, головний інженер «Проектно-технологічного бюро» Інституту водних проблем та меліорації, к. с.-г. н. Сергій РЯБКОВ.

«Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації»: Сергію Володимировичу, редакція звернулася до вас як до експерта в такій важливій темі, адже спеціалісти «ПТБ» мають як багаторічний практичний
досвід, так і потужну наукову базу. Розкажіть про це детальніше.
Сергій Рябков:
Так, «Проектнотехнологічне бюро» вже більше 10 років розробляє проекти створення садів, ягідників, виноградників і близько 20 років – проекти будівництва систем зрошення. Моя дисертація також стосується режимів краплинного зрошення мінералізованими водами яблуневих садів і розсадників. У результаті можна зрозуміти, скільки потрібно води, в які фази, як краще поливати, що робити, коли вода мінералізована або має інший, далеко неідеальний склад, як з цим боротися. Взагалі наш Інститут займається вивченням режимів зрошення різних культур у багатьох ґрунтово-кліматичних регіонах країни, проблемами очистки води та вивчає багато інших пов’язаних з цим питань.

«Т.І.»: Отже, уявімо ситуацію: фермер вирішує закладати сад чи ягідник. З чого йому починати?
С.Р.:
Якщо говорити про те, щоб це було правильно, потрібно починати з проекту. Розроблення проекту починається при наявності у фермера чи будь-якої іншої особи головного документа – права користування земельною ділянкою (власність, оренда, суборенда тощо). Якщо всі документи оформлені правильно відповідно до існуючих нормативно-правових вимог, розпочинаємо виконувати проектну роботу. За відсутності документів жодна організація не має права починати таку роботу. Мають бути відомими площа, цільове призначення земельної ділянки, місцезнаходження, термін права користування земельною ділянкою. Ми попередньо оцінюємо, які ґрунти знаходяться на ділянці, і готуємо замовнику комерційну пропозицію на вартість проекту та необхідних аналізів. Спеціалісти «ПТБ» можуть надати рекомендації при виборі культури для створення насаджень, проте на практиці переважно ми дослухаємося до побажань замовника. Від характеристик ділянки, обраної культури чи підщепи у випадку з плодовими, горіхоплідними
культурами та виноградом залежить, як готувати ґрунт, виконувати садіння, проводити догляд. В одному проекті можуть бути як одна, так і декілька культур. Чим більше культур, тим проект стає складнішим: для кожної з них повністю  розписується технологія створення та догляду насаджень до їх вступу в товарне плодоношення. Після отримання нашої пропозиції замовник приймає рішення, підписує договір про виконання робіт і ми їх розпочинаємо. Спеціалісти виїжджають на ділянку, відбирають зразки ґрунту на аналіз. Як правило, виконуються топогеодезичні дослідження, щоб зрозуміти, у якому стані ділянка: можливо, є дерева, які необхідно корчувати, яри, долини, важливі комунікації, наприклад, лінії електропередач. Кожна лінія має свою охоронну зону, в якій заборонено садити багаторічні насадження. Охоронні зони мають і нафтопроводи, і різноманітні кабелі, які необхідно зафіксувати для подальшого звернення до відповідальних організацій з питання уточнення наявності цих зон, їх розмірів та можливостей їх використання або заборони на це.

«Т.І.»: Чим загрожує «підхід», коли просто взяли й посадили певну культуру – без проекту та аналізу?
С.Р.:
У такому випадку – це просто закопані в землю власні гроші, це як лікування без діагнозу. Цього категорично не можна робити, тому що ви не знаєте, чи підходить земля під обрані культури, кожна з яких має свої вимоги до кислотності, поглинального комплексу, буферності ґрунту тощо. Якщо земля кисла, її необхідно розкислити в допустимих межах, якщо лужна – необхідно розуміти, чи ми її гіпсуємо, чи використовуємо фізіологічно кислі добрива. Насадження можуть загинути через невідповідний для культури рівень ґрунтових вод, наявність високого відсотка карбонатів. Це, зокрема, стосується яблуні, молодих
саджанців малини, черешні, вишні при значній кількості ґрунтових шкідників тощо. Звичайно, є професіонали, які знають свої землі, доглядають за ними, ведуть облік, але в будь-якому випадку склад ґрунтового розчину з наявними в ньому основними поживними елементами (NPK) змінюється з роками, тому варто проводити відповідні аналізи.

«Т.І.»: Наведіть приклади типових помилок, яких припускаються садівники на початку створення свого бізнесу.
С.Р.:
Наприклад, до нас зверталися фермери з Чернівецької області, які посадили малину і горіх, а земля потім виявилася з підвищеною кислотністю. Обидві культури негативно реагують на кислі ґрунти, а щоб їх розкислити, треба вносити вапно. У результаті виробник втрачає кошти, трудові та психологічні ресурси, коли відпрацюється технологія, а рослини вже перебувають у землі. Горіх виріс не таким, як хотілось б, а малину вдалося врятувати, але коли буде досягнута рентабельність насаджень – невідомо. Причому малина може давати нормальний промисловий урожай уже на другий рік, а не на п’ятий. Тобто одна з найтиповіших
помилок – неправильно обрана ділянка та не підготовлений як слід ґрунт. Інша проблема – підбір якісного
садивного матеріалу і правильної технології під нього. Так, люди побували в Європі, побачили якийсь сорт яблук, наприклад, Грені Сміт, і таке воно гарне, зелене, представлене у всіх супермаркетах, що вирішили й собі його вирощувати. Починають в Україні шукати саджанці і не можуть знайти, тому везуть їх з Європи, садять. А результат потім не такий, як очікували. Тому що для цього сорту потрібні інші кліматичні умови, а, можливо, й інші ґрунти. В наших умовах сорт не забезпечується відповідним ресурсом, тому якість врожаю не може бути така, як у Європі. Необхідно розуміти: те, що росте в Європі, не завжди буде рости в нас. Варто
обирати такі сорти, підщепи і схеми садіння, які б в наших умовах могли реалізувати свій потенціал.

«Т.І.»: Якщо говорити саме про інтенсивний сад чи ягідник, які системи там обов’язково мають бути?
С.Р.:
Звичайно, нормальний захист, правильно підібрані саджанці, система зрошення і, як я вже говорив, правильно підготовлений ґрунт. Для багатьох культур обов’язковою є наявність шпалери. Сьогодні практикують закладення шпалери з протиградовою сіткою в регіонах з високою ймовірністю граду. Витрати на таку систему досягають від 10 тис. доларів на гектар, але коли трапляється, що раз на три роки град знищує весь врожай, це доцільно.

«Т.І.»: Ви сказали про необхідність системи зрошення. Чи обов’язкова наявність місця для забору воду для її встановлення?
С.Р.:
Сьогодні внаслідок зміни клімату – глобального потепління та екстремальних погодних умов – ми спостерігаємо, що зона Степупіднімається на північ, її умови вже характерні для Лісостепу, а ті умови, що були притаманні Лісостепу, тепер притаманні для Полісся. Тому практично всі культури необхідно поливати. Особливо, якщо мова йде про ягідники (суниця садова, лохина високоросла, малина, смородина) та інтенсивні плодові сади. Тим паче система зрошення – це і система живлення, адже з поливною водою ви можете вносити поживні речовини в тих дозах, кількостях і фазах, які передбачені технологією вирощування. Тож має бути вода, бажано відкрита водойма (став чи річка), але також можуть бути використані підземні води, тобто свердловини. Держава не забороняє використовувати їх для поливу, треба лише оформити дозвіл, потрібний при реалізації проекту зі встановлення системи поливу.

«Т.І.»: В яких випадках садівникові варто обрати краплинне зрошення, в яких – дощування?
С.Р.:
Є культури, яким байдуже, як їх будуть поливати – під корінь чи зверху. А є культури, вибагливі до вологості ґрунту. Як правило, в плодовому бізнесі використовують саме краплинне зрошення, бо це інтенсивні насадження, плодові смуги вздовж ряду. Підкронове дощування можна застосовувати для горіхів,
адже ділянка живлення дерева велика, і необхідно встановлювати під дерево по 2-3 крапельниці. В такому
випадку доречно застосовувати дощування. Надкронове дощування, так зване приморозкове, має право на існування, є такі системив Україні, але їх небагато. Вони дорогі і використовують багато води, це паралельна система до системи краплинного зрошення. Якщо брати ягідні культури, то для них можна використовувати дощування, та постає питання, що стосується захворювань та кількості води. Але якщо говорити про розсадники, наприклад, суниці садової, то, однозначно, варто обирати дощування. Бо коренева система саджанців буде утворюватися активніше, коли вологість ґрунту і повітря висока, тоді і якісний садивний матеріал можна буде отримати скоріше. Те саме стосується маточників, підщеп для плодових культур, хоча можливий і варіант з краплинним зрошенням. Нещодавно до нас зверталося фермерське господарство, що вирощує лохину «на краплі», з проханням обчислити встановлення системи дощування. Справа в тому, що спека в полі досягає 35 градусів, хоча ґрунт і субстрат вологі, а ягода в’яне через дефіцит вологості повітря.

«Т.І.»: Які матеріали ви використовуєте для встановлення систем зрошення?
С.Р.:
Ми є дилерами ізраїльської компанії NETAFIM – одного зі світових лідерів краплинного зрошення, який багато інвестує в науку, розробки та інновації. Використовуємо поливні трубопроводи, клапани, системи
фільтрації та різноманітні деталі їхнього виробництва. Якщо говорити про трубопроводи (розподільчі та
магістральні), то замовляємо поліетиленові труби українського виробництва, намагаємося працювати з
первинним поліетиленом – це надійніше та зручніше. Давно працюємо з італійським виробником деталей
Unidelta. Насосно-силове обладнання встановлюємо як і більш бюджетних брендів PEDROLLO S.p.A, Calpeda, так і дорожчих, але енергоефективніших – GRUNDFOS. Враховуємо різні варіанти залежно від побажань замовника.

«Т.І.»: Повернемося до нашого садівника-початківця. Припустимо, він вже вирішив починати свій бізнес правильно. Як довго створюється середній проект та скільки він вартуватиме?
С.Р.:
Проект можна розробити і за тиждень, якщо є всі документи, зйомка та аналізи. Виконували замовлення у такі терміни неодноразово. Але, як правило, ми в своїх договорах
ставимо термін від місяця до трьох залежно від можливостей замовника надати всі дані. Не завжди фермер відразу може визначитися з сортами культури і підщепами, зі схемою посадки тощо. Замовникові
буває потрібен час, щоб він сам переконався в тому, що робить, як робить і чи робить це правильно. Звичайно, є люди, які зважують все, готуються не один рік, збирають інформацію,  їздять на семінари, і коли вони замовляють проект, то чітко знають, чого хочуть, і їхні рішення правильні. Щодо вартості, то невеликий проект площею 5-10 га коштуватиме від 15 тисяч гривень, а середні проекти на 20-30 га обійдуться у 20-25 тисяч гривень.

«Т.І.»: Назвіть декілька найцікавіших чи найскладніших проектів, реалізованих вами останнім часом?
С.Р.:
Ми виготовляли цікаві проекти «Уманському тепличному комбінату» (черешня з протиградовою та протидощовою сіткою), підприємству «Сади Дніпра» (яблуневі сади з протиградовою сіткою), а компанії
«БЕТЕК» розробляли всі проекти з вирощування лохини, це близько 400 га. Зараз у роботі проект з вирощування лохини на Волині – виконуємо проектні роботи і будуємо систему зрошення. Багато проектів
реалізували у Вінницькій області, один з найбільш масштабних зі створення садів і зрошення – це «АгроЕталон», близько 700 га яблуні, груші та черешні.

«Т.І.»: Садівники з вашими проектами потім можуть розраховувати на компенсації від держави?
С.Р.:
Звичайно, ми завжди робили такі проекти, які б відповідали всім нормативним документам і вимогам.
Навіть у ті роки, коли не було відшкодування, якість наших проектів не змінювалася. Завжди проект
виготовляється так, щоб він пройшов будь-яку експертизу і ми змогли відстояти свої проектні рішення.

«Т.І.»: Як думаєте, чи ватро очікувати збільшення нових насаджень завдяки активізації цієї програми?
С.Р.:
Однозначно. За останні роки значно збільшилася кількість проектів. Наприклад, у 2016 році «ПТБ» виконало проектів на площі близько 290 га, в 2017 році – 730 га, за півроку 2018-го – 1250 га. Господарства активізувалися, адже Уряд заклав гроші на відшкодування витрат і цього року.

«Т.І.»: Якою буде ваша порада тим, хто тільки збирається розпочати плодово-ягідний бізнес?
С.Р.:
Вивчити той бізнес, яким ви хочете займатися. Ви чи ваш агроном повинні розуміти все – від сортів, землі до технології вирощування, поливу і, звичайно, реалізації. Дотримуйтеся технології, тому що сільське господарство має свою специфіку, яка полягає у вчасності виконання технологічних операцій. Не менш важливе питання полягає у тому, куди ви продаватимете свою продукцію: це буде свіжий ринок чи переробка, внутрішній ринок чи західний, східний? Не може сьогодні цей бізнес закінчитися на стадії вирощування, тому реалізація – це також одне з найбільш актуальних питань.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх