Про захист зерняткових культур в Україні препаратами компанії BASF
10.01.2020

Ю. П. ЯНОВСЬКИЙ, д. с.-г. наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України

Природа вносить свої корективи в плани аграріїв щодо врожаю, і цей рік не став винятком. Порівняно з 2018 роком у цьому сезоні у садівничих господарствах України спостерігається зниження на 15% врожаю зерняткових культур. Ситуація з товарністю ще гірша: деякі українські господарства недобрали 50-70% якісного яблука та груші, стверджує керівник проєкту Fruit-inform Олександр ХОРЄВ.

На показники врожаю плодових насаджень вагомий вплив мала низка чинників: і висока врожайність та пізнє зняття плодів у промислових садах минулого року; і цьогорічна холодна погода в фазу цвітіння та низька ефективність роботи комах-запилювачів; і екстремальні метеорологічні умови в період вегетації (повітряна і ґрунтова засуха впродовж червня – серпня, град та ін.). До зазначених факторів варто додати також часті порушення в живленні рослин основними елементами та мікроелементами, помилки в застосуванні регуляторів росту і найголовніше – низька ефективність проведення захисних заходів щодо зниження збиткової дії шкідників, збудників хвороб і бур’янів у промислових насадженнях яблуні та груші впродовж вегетації.

Останнє пояснюється цьогорічною низькою ефективністю пестицидів на фоні сприятливих погодних умов для розвитку шкодочинних об’єктів, передусім збудників хвороб. Одночасно зі значним дефіцитом вологи впродовж весни – літа (порівняно з багаторічними даними опадів було менше в 1,6-3,1 разу) траплялися зливні дощі, а гроза та град пошкоджували листову поверхню та плоди. Варто зазначити, що особливо сприятливими були умови для розвитку збудників патогенів саме у фазу рожевого пуп’янка – цвітіння. В цей період спостерігалося пошкодження суцвіть і деформація квіток дерев борошнистою росою. Вже в кінці цвітіння на молодих плодах поблизу плодової ямки спостерігалося первинне ураження їхньої поверхні паршею.

Забур’яненість в насадженнях також створювала сприятливий мікроклімат для розвитку цієї хвороби та подальшого ураження листя та плодів. Цього року середня температура повітря порівняно з багаторічними даними була вищою у червні на 4,8 °С, у липні та серпні на 1 °С і 2,5 °С відповідно. Такі високі показники сприяли появі со- нячних опіків на плодах, а нічний перепад температур вкривав листя та плоди росою, що не могло не стимулювати активний розвиток хвороб.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Листовий гамбіт: як удобрити рослину і не нашкодити їй

Тому внесення в насадженнях пестицидів за високих (вище 25 °С) чи низьких температур повітря (з урахуванням особливостей біології збудника хвороби, шкідника чи бур’янів) мало вирішальне значення та впливало на ефективність їхнього застосування. До цього варто додати, що, крім звичних хвороб (парша, борошниста роса та плодова гниль), у садах в цьому сезоні спостерігалося збільшення ураженості насаджень чорним та звичайним раком, цитоспорозом, гнилями деревини. Усе це – відгомін впливу низьких температур повітря восени (2013 р.), взимку (2012 р.), навесні (2014 р.) та поява порівняно «нових» патогенів у садах (антракноз, фузаріоз, альтернаріоз). Ураження квітколожи або серцевини майбутніх плодів їхніми збудниками відбувається саме у фазу цвітіння.

Останнім часом все частіше можна помітити ураження насаджень вірусними, мікоплазмовими та бактеріальними хворобами, а також порушення живлення рослин, які зумовлені забрудненням довкілля (зокрема, спричинені неправильним застосуванням пестицидів й агрохімікатів). Порівняно «новими» видами шкідників у садах є кров’яна попелиця, американський білий метелик, західний непарний короїд, яблуневий іржавий кліщ. Боротьба з ними потребує застосування інсектицидів у певні строки їхнього розвитку та в більшості випадків разом із ад’ювантами.

Відомо, що в Україні більше 60% води, що використовується для приготування робочих розчинів пестицидів та агрохімікатів, отримують із артезіанських свердловин. Така вода в більшості випадків жорстка та має лужну реакцію. Вода з відкритих водоймищ містить органічні добавки та часто також лужна. Це вимагає проведення додаткового кондиціювання води та спеціальної буферної добавки. Важливо пам’ятати, що температура води, яка використовується для приготування робочих розчинів, має бути в діапазоні 12-16 °С.

Обприскування варто проводити тільки в вечірні та нічні періоди до появи роси. Цього року в денний час обприскування проводилося лише у фазу зеленого конусу – рожевого пуп’янка, а також цвітіння в разі небезпеки пошкодження насаджень оленкою волохатою, ріпаковим квіткоїдом чи бронзівкою смердючою або у хмарну погоду за температури повітря не вище 25°С.

Були випадки, коли обприскування дерев проти довгоносиків і трубковертів (фази зеленого конусу – рожевого пуп’янку) чи бронзівок (фаза цвітіння) проводилося у вечірній чи нічний час за їхньої відсутності на деревах. Неприпустимим є застосування в молодих насадженнях віком до п’яти років гербіцидів на основі солей гліфосату. В такому випадку варто використовувати лише десиканти. Застосування Регаліс® Плюс для
формування стандартних пагонів і підвищення врожайності вимагало як індивідуального підходу у сор-
товому асортименті насаджень, так і обов’язкового дотримання рекомендацій щодо його застосування. Обприскування яблуні проводилося наприкінці цвітіння за довжини однорічного приросту 2-5 см (2,5 кг/га) або перше обприскування яблуні – наприкінці цвітіння за довжини однорічного приросту 2-5 см, а друге – на початку другої хвилі приросту однорічних пагонів (через 3-6 тижнів після першої обробки). Норма витрати препарату щоразу при обробці становила 1,25 кг/га.

Особливо багато помилок садівники зробили під час обприскування насаджень проти збудників хвороб у першій половині їхньої вегетації. Погодні умови напровесні цього року сприяли первинному ураженню листя паршею (фази зеленого конусу – рожевого пуп’янку – цвітіння), борошнистою росою (фази рожевого пуп’янку – цвітіння) та антракнозом, фузаріозом, альтернаріозом (фаза цвітіння) та антракнозом, фузаріозом, альтернаріозом (фаза «цвітіння»). В цей період вегетації найбільш ефективним для запобігання ураження збудниками цих хвороб було застосування контактних фунгіцидів (через 5-7 діб) з групи міді (передусім на основі гідрооксиду міді), сірки (Кумулюс® ДФ, 6 кг/га) та препаратів на основі дитіанону (Делан®, 0,5-1 кг/га; Малахіт®, 1,25-1,5 л/га) чи метираму (Полірам® ДФ, 2,5 кг/ га) компанії BASF.

У фазу цвітіння варто було проводити обприскування насаджень сумішами Делан®, 0,75 кг/га та Стробі®, 0,2 кг/га чи триазолом. Ефективність застосування препаратів Делан® та Малахіт® у складних погодних умовах цього року пояснюється їхньою тривалою дією саме за умови низьких температур повітря та дощової погоди. Необхідно наголосити на обов’язковому обприскуванні насаджень у фазу рожевого пуп’янку фунгіцидом Кумулюс® ДФ (6 кг/га). Цей порівняно недорогий прийом ефективний для запобігання ураженню листя та майбутніх плодів борошнистою росою, початок льоту спор збудника якої відбувається саме в цей період вегетації. Препарат також має акарицидну дію.

Застосування системних фунгіцидів більш ефективне в період формування потенційної площі листової площі (після закінчення цвітіння дерев). Так, саме в цей час було отримано хороший ефект від застосування фунгіциду Серкадіс® Плюс (1,2-1,5 л/га) проти збудників парші, борошнистої роси та плодової гнилі. Для запобігання виникненню резистентності патогенів до фунгіцидів варто використовувати таку систему блоків: контактні – системні– контактні. Щоб зберегти плоди у сховищах, необхідно було дотримуватися вчасного та якісного застосування фунгіцидів упродовж всієї вегетації та обробляти плоди перед збиранням препаратом Белліс® (0,8 кг/га).

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Підживлення насаджень яблуні: що рекомендують українські вчені 

Враховуючи значну кількість опадів у цей період вегетації відразу після закінчення цвітіння дерев, обов’язковою умовою для запобігання ураженню листя та молодих плодів стала обробка фунгіцидом Делан® (1 кг/га) з додаванням інсектициду з групи ФОС (Бі-58® Топ, 1,5-2 л/га). Така обробка проводиться передусім проти листогризучих і сисних видів, а також західного непарного короїда й червиці в’їдливої.

Цього року початок льоту самиць яблуневої плодожерки в більшості регіонів країни спостерігався за суми ефективних температур повітря 78,3-90,6 °С (фази цвітіння – закінчення цвітіння). Ось чому саме на початку яйцекладки метеликів на 2-3 добу за фіксації цих показників необхідно було застосувати регулятор росту та розвитку комах Номолт® (0,6 л/га). Обов’язковою умовою для високої ефективності застосування цього інсектициду є покриття ним поверхні листків та плодів ще до масового відкладання яєць шкідником.

Усе частіше можна помітити ураження насаджень вірусними, мікоплазмовими та бактеріальними хворобами, а також порушення живлення рослин, які зумовлені забрудненням довкілля (зокрема, спричинені неправильним застосуванням пестицидів й агрохімікатів)

У разі заселення насаджень кров’яною попелицею для більшого ефекту від застосування інсектицидів Бі-58® Топ (1,5-2 л/га) чи Фастак® (0,15-0,25 л/га) доцільно було додавати ад’юванти, вра- ховуючи морфологічно-біологічні особливості цього шкідника.

Погодні умови другої половини вегетації (високі температури повітря, дефіцит опадів та ін.) були сприятливими для зростання чисельності рослиноїдних кліщів у промислових насадженнях та підвищення їхньої шкідливості. Найбільш ефективним заходом проти цієї групи шкідників стало застосування акарициду Масаї® (0,5 кг/га) з нормою витрати робочої рідини не менше 1000 л/га. Останнім часом викликає багато запитань внесення 5-7% розчину карбаміду в плодових насадженнях способом обприскування дерев відразу ж після збирання врожаю як викорінюючого засобу проти парші в осінній період. Цей прийом не новий, його використовували ще з середини минулого століття. Оскільки останнім часом у більшості садівничих господарств України збір врожаю спостерігається пізніше (що пояснюється комплексом чинників і перш за все дефіцитом робочої сили), то й внесення азотного добрива затримується і в такі строки може спричинити опіки бруньок, знижувати їхню зимостійкість, сповільнювати розпускання навесні. При застосуванні карбаміду саме в пізньоосінній період вегетації дерев існує реальна небезпека підмерзання молодих пагонів у випадку різкого та тривалого зниження температури повітря (до -22-25 °С упродовж другої декади жовтня 2016 р.). Тому краще цей захід проводити ранньою весною способом наземного обприскування 5-7% розчином карбаміду в міжряддях насаджень, де локалізується інфіковане паршею опале листя.

Насамкінець хочеться нагадати, що погодні умови цього року сприяють масовому заселенні полів розсадників, молодих і промислових насаджень зерняткових культур мишевидними гризунами, через що спостерігається пошкодження ними штамбів і коріння саджанців і дерев. Ефективним заходом проти цих гризунів стане застосування родентициду Шторм®. Принади закладають у нори на відстані до 5 м одна від
одної з подальшим їх загортанням (для розрахунку береться 1 брикет на 1 нору).

Результати осінніх маршрутних обстежень свідчать про очікувану небезпеку в виробничому сезоні 2020 року ураження насаджень яблуні та груші хворобами листя та плодів, штамбів і деревини, а також пошкодження комплексом шкідників листя. Перш за все йдеться про довгоносиків і трубковертів, попелиць, медяниць, кліщів, листовійок, ґрунтові види, шкідників генеративних органів (трачі, плодожерки, казарка) та стовбурових фітофагамів (західний непарний короїд і червиця в’їдлива). Це змушує детально переглянути систему захисту багаторічних насаджень у багатьох садівничих господарствах України.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх