Про кооперацію в дії, експерименти на полі та альтернативні рішення для ягідників
15.09.2019

У рамках Х міжнародної конференції «Ягоди України-2019: заморозка та свіжий ринок», що пройшла в Києві 21-22 травня, відбувся бізнес-тур на ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» – одне з небагатьох українських підприємств, яке масштабно розвиває кооперацію з виробництва ягідної продукції. На фермі охоче поділилися досвідом вирощування суниці садової, напрацюваннями у сфері кооперації, розповіли про успішні експерименти з агротехнологіями та цікаві альтернативні рішення для ягідників.

ТРИ «КИТИ» УСПІХУ: ЗЕМЛЯ, ІНФРАСТРУКТУРА ТА КОНСУЛЬТАЦІЇ

Виробничі потужності ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» знаходяться в Київській області, за 65 км від столиці. У розпорядженні компанії, що була заснована в 2011 році, – понад 500 гектарів землі, з яких 165 гектарів займає власний ягідник. Тут вирощують суницю садову, суницю альпійську, малину, лохину, червону і чорну смородину.

– Чому ми вибрали ягідне виробництво? По-перше, знаходимося поблизу найбільш об’ємного ринку України – Києва, по-друге, поруч із нами – міжнародна траса Київ-Чоп, що полегшує логістику. Ну і по-третє, ґрунтові кліматичні умови цього регіону якнайкраще підходять для ягідних культур, – пояснює Євген ПИЛИПОНЧИК, головний агроном агрофірми «Весна-2011».

Однак підприємство не тільки вирощує ягоди, а й надає свою землю в оренду, консультує українських підприємців-ягідників і допомагає їм у забезпеченні і проведенні технологічних операцій. Відтак, підприємствам-початківцям не потрібно вкладати кошти в інфраструктуру (вона вже побудована агрофірмою), тому члени кооперативу можуть спрямувати всі зусилля на розвиток ягідних культур, сконцентруватися на питаннях досягнення високої врожайності і отримання більш високої якості ягід.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Соціальний кооператив «Файні ябка» – шлях до відродження українського села

У розпорядженні Агрофірми «Весна-2011» є свої дороги, штучні водойми для поливу, насосні станції, холодильник для тимчасового зберігання ягід, охорона, яка забезпечує порядок на території кооперативу (до слова, за останні роки тут не було жодних проблем із крадіжками). Інфраструктура кооперативу передбачає гуртожитки для найманих співробітників, котрі працюють на полях під час сезону.

Також підприємство забезпечує увесь технологічний процес та пропонує оренду необхідного набору техніки, окрім хіба що комбайну для збору ягід, адже поки в ньому немає необхідності: аграрії працюють на свіжий ринок, а, значить, потрібна більш якісна, транспортабельна ягода, яку збирають вручну.

Члени кооперативу можуть звернутися в агрофірму і для вирішення проблеми з робочою силою, винайнявши необхідну кількість працівників на сезон. Фахівці агрофірми допомагають також вирішувати технічні питання: наприклад, підказують, де варто закупити посадковий матеріал, які сорти ягідних культур краще ростуть в умовах регіону, які з них мають більшу продуктивність і менше схильні до хвороб.

Крім того, підприємство допомагає реалізовувати зібрану ягоду. Нещодавно створена компанія «Агровесна-маркет» уже з цього року займатиметься продажем ягід. Основне завдання членів кооперативу – реалізація своєї продукції в торгових мережах України та відправка великих партій ягід на експорт.

ІДЕАЛЬНИХ СОРТІВ НЕ ІСНУЄ

Сьогодні до складу ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» входить 17 компаній, що займаються вирощуванням ягід та садивного матеріалу для ягідників. Фермери, як правило, беруть в оренду ділянки землі від 2 до 10 гектарів, але є і такі господарства, що обробляють до 40 га ягідних плантацій.

Екскурсія в рамках бізнес-туру на Агрофірму «Весна-2011» розпочалася з огляду полів. Спочатку учасникам туру показали 2-3-річні насадження лохини, порічки та смородини фірми «Agro-Ukraine». Потім – поля Олега Суаришвілі: три гектари суниці садової ремонтантних сортів – Мурано, Сан Андреас, Валор.

– Ідеальних сортів суниці садової не існує, – зазначає Олег Суаришвілі. – Тому ми експериментуємо: дивимося, як ростуть ті чи інші сорти у відкритому ґрунті, періодично вивчаємо новинки і робимо висновки. Добираючи
сортимент, орієнтуємося на свіжий ринок.

– Що стосується популярних сортів Сан Андреас і Мурано, то, на мій погляд, за смаковими якостями Мурано кращий, а ось Сан Андреас – це більш транспортабельна, лежка ягода, – ділиться спостереженнями Євген Пилипончик. – Зовнішній вигляд у них приблизно однаковий, проте врожайність Мурано в минулому році склала 28 тонн (у теплиці – 32 тонни), а у Сан Адреаса – 20 тонн.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Маленький бізнес – великі перспективи: ефективна модель сімейного садівничого господарства

Крім цього, сорт Мурано – дуже чутливий до борошнистої роси, а от Сан Андреас любить кліщ і совка. До речі, ми вирішили спробувати виростити і дрібноплідну суницю альпійську, щоб зрозуміти: чи потрібна ця ягода ринку? Посадили на 1 гектарі п’ять сортів: Регіна, Алі-Баба, Мігнонет, а також жовті сорти – Жовте диво і Біла душа. Та виявилося, що суницю альпійську проблематично збирати: як правило, робітники не помічають невеликі ягоди, особливо жовті. Також з’ясувалося, що цю ягоду дуже любить хрущ...

КОМБІНОВАНА СИСТЕМА ДОБРИВ ЗАБЕЗПЕЧИЛА ВЕЛИКИЙ УРОЖАЙ

У цьому році в Агрофірмі «Весна-2011» задумали ще один експеримент: заклали дослідну ділянку, де з початку вегетації використовуються тільки біопрепарати компанії БТУ-Центр. Тут ростуть два сорти суниці садової – Сан Андреас і Валор.

– Ми порівнюємо, як розвиваються ягідні культури з використанням біопрепаратів та за звичайного хімічного супроводу, – розповідає Євген Пилипончик. – Незважаючи на три тижні дощів, поки що різниці між цими двома
системами, чесно кажучи, не побачили.

А в минулому році тут провели інший експеримент. Вносили добрива за схемою: два внесення мінеральних добрив і одне органічне «Гуміно де галліна» від компанії Інтегро. Як виявилося, ця пропорція дуже добре себе зарекомендувала для підживлення ягід – комбінована система забезпечила більший урожай, аніж мінеральна.

До речі, з компанією Інтегро АГРОВЕСНА працює і в цьому сезоні. Також уже другий рік поспіль вони орендують ділянку для проведення дослідів зі сталого землеробства. Зазвичай на плантаціях Агрофірми «Весна-2011» збирають урожаї до середини-кінця жовтня. Як кажуть ягідники, домогтися гарних результатів їм допомагає агроволокно: на початку травня завдяки агроволокну мінімізуються ризики від приморозків, квітконоси не вимерзають, а восени з його допомогою вдається утримати сталу температуру під час заморозків (навіть до -7 градусів).

– Як правило, свої ягідні поля ми поливаємо і удобрюємо три рази на тиждень. Усі плантації кооперативу – на крапельному зрошенні. Якщо йдуть дощі – намагаємося давати добрива по листу. Вносимо мікродобрива і препарати, що сприяють зав`язуванню, забарвленню і наливу плодів, – розповідає агроном. – У нашому кластері виробники використовують переважно мінеральні добрива. Але є гектари, що обробляються тільки органічними препаратами.

Із-поміж членів кооперативу одне підприємство вже отримало сертифікат органічної продукції «Органік Стандарт». Ще одне господарство вирощує лохину і чорну смородину за GLOBALG.A.P.

КОНЮШИНА ПОВЗУЧА У МІЖРЯДДЯХ – АЛЬТЕРНАТИВА СОЛОМІ

Суницю садову в кооперативі вирощують на грядах, під мульчувальною плівкою. Міжряддя утримують або соломою, або задернінням, щоб ягода була чиста від ґрунту. Але агрономи досі продовжують дискутувати: як краще впоратися з бур`янами, надмірною вологою та брудною ягодою в міжряддях?

Мульчування соломою дає ряд негативних наслідків. Наприклад, у соломі добре зимують та розмножуються миші, поселяються совки, – такий матеріал стає розсадником хвороб. І з цими проблемами треба боротися додатково.

До того ж, солома – не найдешевша мульча. Придбати її, привезти, розстелити – дорога та клопітка справа. Тому восени минулого року на підприємстві спробували посіяти конюшину повзучу. Ця рослина – хороший конкурент для інших бур`янів: вона затягує землю, ніби килим, її не треба скошувати (на відміну від газонної рави). До того ж конюшина дуже добре пропускає воду, і пил із неї не переходить на ягоду.

Єдиний мінус, зазначають у господарстві, – конюшина може розростися вбік і навіть проникає під плівку. Можна було би посіяти кущову траву, але, по-перше, вона дорого коштує, а, по-друге, купуючи суміш трав, є ймовірність отримати «кота в мішку», бо нерідко її склад не зовсім відповідає тому, що зазначено в анотації. Тому треба ще знати, у кого купувати.

ОХОЛОДЖЕННЯ БЕЗ ДОДАТКОВОЇ УСУШКИ ПРОДУКТУ

Нещодавно у кластері АГРОВЕСНА побудували новий холодильник. До камери швидкого охолодження з поля надходить свіжа ягода з вхідною температурою +25 градусів. Упродовж 80-90 хвилин продукція охолоджується до +2 градусів.

Щоб не допускати прямого впливу потоку холодного повітря на ящики з ягодами, їх накривають брезентом-ковдрою. Інакше можна отримати додаткову усушку продукту, оскільки прямий потік повітря вивітрюватиме
з нього вологу.

Основна діяльність кластеру АГРОВЕСНА – вирощування суниці садової. Додатково компанія займається агросупроводом ягідного бізнесу (не тільки для членів свого кооперативу). Ємність нового холодильника складає 20 тонн. До речі, у кожного члена кооперативу – свій колір піддонів. Послуги холодильника надаються як членам кластеру, так і стороннім виробникам ягоди.

На 1 серпня 2019 року заплановане відкриття лінії заморозки ягоди, і таким чином питання збуту другосортної продукції буде знято.

ПОЛІТИКА КЛАСТЕРА: ПРОДАВАТИ ЯГОДУ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ

– У 2017 році в перший рік плодоношення ми зібрали 18 тонн суниці садової з гектара, в 2018 – 22 тонни, а в цьому сезоні, якщо погода не підведе, будемо раді показникам минулого року, адже це третій рік плодоношення рослин – розповідає Валентин РОЖКО, директор компанії «Agro-Ukraine», член кооперативу. – Щоб продавати свою продукцію в торгових мережах або на експорт, треба сформувати товарні партії одного сорту ягоди однакової якості, та й поставки повинні бути регулярними. Тому однозначно – українським ягідникам слід об`єднуватися.

Важливий момент: усі учасники кластеру намагаються дотримуватися єдиних параметрів якості. До речі, торгові мережі самі готують для виробників інформацію про замовлення: яка саме їм потрібна ягода, в якому обсязі, за якою ціною. Підприємство забезпечує увесь технологічний процес та пропонує оренду необхідного набору техніки. Агрофірма допомагає членам кооперативу реалізовувати зібрану ягоду.

НАЙМАСШТАБНІШИЙ ПРОЕКТ КРАПЕЛЬНОГО ЗРОШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ ОБ’ЄДНАВ БАГАТЬОХ УЧАСНИКІВ КООПЕРАТИВУ

Вадим БОЙКО, директор компанії «Профполив»: Із ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» наша компанія працює тривалий час. Ми розробили та побудували на території кооперативу шість насосних станцій, що здатні повністю забезпечити поливною водою з проектним тиском та у визначений час будь-яку ділянку з насадженнями різних культур, різними технологіями вирощування, живлення і захисту рослин. Для накопичення об’єму води й мінімізації ризиків з водозабезпечення для кожного учасника кооперативу були побудовані штучні водойми.

Для автоматизованого управління системою циклів поливу й фертигації компанія «Профполив» застосувала технології та обладнання ізраїльської компанії TALGIL. Фактично ми використовуємо різні види контролю для вирощування різних ягідних культур, бо кожна рослина має свої потреби з фертигації та водозабезпечення.

В цьому році майже 100 гектарів насаджень ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» будуть забезпечені повною автоматизацією системи зрошення та фертигації, контролем витрат поливної води, показників pH та ЕС. Також на площі 100 га поступово встановлюються модулі управління контролем вологості, температури ґрунту та показника ЕС. У планах – реалізувати повну автоматизацію зрошення та фертигації всієї площі для всіх учасників кооперативу.

На підприємствах кооперативу, де працюють за стандартами «Органік Стандарт» та GLOBALG.A.P., ми дотримувалися певних вимог до якості поливної води та обладнання, що використовується для поливу та фертигації. Зокрема, у таких випадках потрібні відповідні сертифікати якості, що підтверджують відповідність обладнання до європейських вимог, оскільки якість води може впливати на якість кінцевої продукції.

Сьогодні у кожного учасника кооперативу встановлені свої лічильники для контролю витрат води. Надалі з’явиться можливість за допомогою віддаленого доступу до контролера системи поливу відслідковувати, скільки кубічних метрів води подано на кожну ділянку. Ця система особливо зручна для персоналу, який відповідає за контроль роботи всієї системи зрошення, зокрема, для інженерів та агрономів.

Одна з шести автоматизованиЧастково цей проект уже реалізовано, а частково буде реалізовуватися у наступні роки, оскільки сьогодні не всі учасники кооперативу можуть собі дозволити виділити кошти на управління системою зрошення з віддаленим доступом до контролера.

Із більшістю учасників кооперативу ТОВ «Агрофірма «Весна-2011» компанія «Профполив» уклала договори сервісного обслуговування систем зрошення, що включають консультації та, в разі потреби, виїзд інженера. Також ми надаємо додаткові послуги, наприклад, консервування системи зрошення на зимовий період та її розконсервація на початку сезону. Необхідність проведення ремонтних робіт виникає дуже рідко, за винятком випадків механічних пошкоджень або некоректної експлуатації системи зрошення та контролю.

Наскільки мені відомо, подібних систем водної комунікації, що могли би надавати воду багатьом учасникам кооперативу, в Україні немає. В Європі є аналогічні системи, проте вони не такі масштабні. Компанія також займається агросупроводом ягідного бізнесу, і не тільки для членів свого кооперативуЯк починати ягідне виробництво, щоб не прогоріти.

Про необхідність бізнес-плану і технологічної карти вирощування Ірина БАРЗО, виробник-член кооперативу «Агровесна», агроном-аналітик, провідний спеціаліст Icompany – компанії з надання послуг з агросупроводу в ягідництві:

– Зазвичай українські бізнесмени-початківці вибирають ягідну культуру для посадки з огляду на найбільшу прибутковість – за даними інтернету. А також звертаються до різних профільних організацій – «знавців ягідного виробництва», у результаті отримуючи такий масовий потік інформації від «охочих допомогти», упевнених у своїй правоті, що питань виникає ще більше, а от відповіді на них часто не збігаються. У підсумку виробник отримує непоєднуваність елементів технології та хаос на полі...

Центр прийняття рішень, звичайно ж, втрачається. Проте ягідник-початківець думає так: «Будемо робити, якщо вже почали». На думку команди ТОВ «Агрофірма «Весна-2011», основні помилки, що допускаються на початковому етапі встановлення ягідного виробництва, пов’язані зі звичкою українців починати справу, а вже потім у ній розбиратися. Але перш ніж зайнятися нелегким ягідним бізнесом, слід чітко зрозуміти бюджет підприємства. Для цього потрібен дуже детальний бізнес-план. Його треба уважно вивчити (що вимагає часу і ресурсів), прийняти та затвердити.

Наша компанія – Icompany, почала надавати послуги агросупроводу після того, як у кооператив стали приходити нові учасники ринку, в яких накопичилося безліч питань: як правильно спланувати свій бізнес, як упроваджувати технології в полі й уникати помилок тощо...

Ми спостерігаємо, що «красива картинка» перспектив ягідного бізнесу досить часто не збігається з реальністю, прибутки виявляються геть іншими, і підприємці говорять: «Я – пас! Починати таку діяльність поки що не готовий». Або дивуються: «Чому виробництво ягідних культур вимагає таких великих витрат? Давайте розбиратися та дещо змінювати початковий напрямок задля можливості виконання намічених планів».

Тому потенційним інвесторам важливо спочатку зрозуміти: чи потягнуть вони майбутні витрати? Поширений в Україні меседж «якось воно буде» – для успішного бізнесу неприйнятний. Якщо ресурсів немає – сподіватися
на «Бог дасть» не варто. Щоб бізнес працював – у нього треба вкладати.

Ще одна розповсюджена помилка, яку ми спостерігаємо – використання технологічної карти максимум двічі на сезон: навесні та восени. Особисто я користуюся технологічною картою постійно – вона завжди у мене під рукою. З її допомогою можна уточнити, наприклад, якою повинна бути норма виробітку, вирахувати, скільки працівників потрібно залучити для тієї чи іншої операції в полі, визначити оптимальну кількість днів на її виконання і, найголовніше, – технологічна карта показує бюджет, за рамки якого виходити не можна. Всі ці моменти треба контролювати в режимі реального часу, і тільки в такому випадку можна розраховувати на заплановані витрати та очікуваний результат в кінці сезону.

Звичайно, якщо раніше підприємець не стикався з певною ягідною культурою, краще залучити фахівця, який продемонструє основні операції в полі, а це – дуже трудомісткі процеси. Й треба відразу пояснювати: важливо все робити правильно з самого початку, бо виправляти помилки безпосередньо на плантації дуже складно і дуже дорого.

Тому не можна економити на плануванні, ресурсах і власних силах. Краще десять разів подумати, перш ніж щось зробити. До процесу вирощування ягід треба підходити системно, переконана Ірина Барзо:

– Немає ні чарівних добрив, ні чарівних саджанців чи приладів, як не існує і чарівної палички. Є система, і її треба дотримуватися. І якщо ягідник щиро любить культуру, яку вирощує, – тримає її в чистоті від бур`янів, вчасно поливає, підживлює, захищає від шкідників і хвороб, лише тоді можна розраховувати на відповідну віддачу.

Усі статті повністю журналу "Ягідник" №3 (14) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті. Деталі оформленння підписки - тут.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх