Малинова історія «ГОРОХІВ САД». Від громадської організації до кооперативу, або Як ефективно господарюють садівники Волині
13.09.2018

Об’єднання середніх і дрібних фермерів у кооперативи для розвитку спільного господарства – не новий підхід для українського і світового ринків. Цей вид ведення бізнесу дає можливість забезпечити ефективну інфраструктуру, формувати великі партії товару для реалізації його за більш вигідними цінами на вітчизняних та закордонних ринках, а також створює ще чимало переваг, які невеликі фермерські господарства самостійно отримати не можуть. На Волині, у селі Мирків Горохівського району, вже другий рік працює громадська організація «Горохів сад», під егідою якої був створений сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягідник». Про те, як працює ця ініціатива, її переваги для дрібних виробників ягоди, а також про плани розвитку розповів її очільник Роман ЮХИМЧУК.

Громадську організацію «Горохів сад» створили у 2017 році. На початках фермери-ентузіасти, натхненні словами та власним прикладом садівника Романа Юхимчука, працювали без членських внесків, організовуючи зустрічі та допомагаючи один одному власними силами й коштами.

«Спеціальної агрономічної освіти я не маю, але волею долі склалося так, що кілька років працював у сусідній Польщі. Саме там у мене почали зароджуватися перші думки про те, чому поляки можуть створити успішний бізнес на вирощуванні ягід чи інших садових культур, а ми ні. Повернувшись додому, взявся й собі вивчати ази та перспективи ягідного бізнесу. А з часом вирішив, що всім охочим дрібним виробникам-садівникам конче треба об’єднуватись, – розповідає Роман Юхимчук. – Звісно, такий спосіб об’єднання потрібен, передусім, невеличким виробникам, які працюють на декількох гектарах чи навіть на сотках, але вирощують той продукт, який можна успішно продати на експорт. Нині у нас в організації пліч-о-пліч працюють постачальники малини, смородини та суниці садової».

За словами голови організації, об’єднання виробників ягід у селі чи не найкраще вирішує одну з головних проблем збуту готової продукції – грамотну логістику. Адже тоді можна швидше продати більшу партію продукції хорошої якості, а відтак і заробити більше коштів.

«Крім того, ми займаємося організацією конференцій, семінарів, разом навчаємося та обговорюємо проблеми, ділимося здобутками та планами на майбутнє. Об’єднавши свої сили і працюючи на спільний результат, ми почали помічати позитивні зміни як у фінансовому плані, так і в розвитку наших плантацій», – ділиться думками фермер.

Ставка на органіку

На думку Романа Юхимчука, майбутнє ягід буде тісно пов’язане з органічним виробництвом. Саме на ньому й планують акцентувати увагу серед членів громадської організації. За словами спеціаліста, сьогодні далеко не всі, хто вирощує органічну ягоду, роблять це правильно. Тому, щоб відправити справді якісну партію за кордон, малим виробникам потрібно разом виробити такий собі план дій.

«Органічне виробництво не передбачає інтенсивних технологій, втім, це дуже перспективний напрямок, який охоплює не лише споживацький аспект (прихильників здорового способу життя та харчування), а й фінансовий (за кордоном справді органічну продукцію можна продати значно дорожче). У найближчих планах ми хочемо згуртувати членів нашої організації саме навколо органічного вирощування ягід. Робитимемо це, звісно, на власному прикладі й помилках. Я розумію, що такий перехід вдасться нам не зовсім просто, але за цим майбутнє. За кордоном найчастіше наш товар купують через посередників з Польщі, Литви чи Латвії. Але ж можна це робити напряму, тоді й вигоди буде всім більше», –ділиться думками Роман Юхимчук.

Окрім того, фермер порахував, що продаж чистої органічної ягоди дозволить більше заробити на продукції, а тому можна буде модернізувати виробництво та найняти на роботу хороших спеціалістів.

«До прикладу, наша молодь нині масово виїжджає за кордон на заробітки. А працюють, в основному, на таких же ягідних плантаціях. Все тому, що там за аналогічну роботу господар заплатить їм більше грошей. Якщо ми зможемо продати нашу екологічну продукцію дорожче, то теж зможемо більше коштів витратити на оплату праці робітників, і їм тоді не доведеться їхати з дому в пошуках заробітку».

Волинська малина у Фінляндії

Роман Юхимчук тішиться, що якщо цьогоріч погода не підведе, то частину врожаю малини з об’єднання «Горохів сад» відвезуть до Фінляндії. Пекка Кавісто, власник фірми з переробки ягід і фруктів зі світовим ім`ям Kaskein Marja, готовий укласти договір з горохівськими господарниками і вже з нинішнього літа купувати їхню екологічно чисту малину.

«Пекка Кавісто – власник та генеральний директор фінської компанії, що займається заготівлею та переробкою ягід і грибів уже більше 35 років. Її екологічно чиста продукція користується попитом у всьому світі. Компанія співпрацює зі Швецією, Естонією, Латвією, Литвою, Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Францією, Великобританією, Італією, США, Китаєм і Японією, – розповідає Роман Юхимчук. – До нас на плантації він приїжджає вже вдруге. Чому успішний бізнесмен обрав саме Горохівщину? Це сталося завдяки волинянці Олені Ітані – експерту Комітету з зовнішніх кордонів Асоціації європейських прикордонних регіонів. Авторитетна в ділових колах Європи молода волинянка, зустрівши Пекку Кавісто в Києві, запросила
у рідний край. Під час першого візиту запропонувала побувати в Горохівському районі. Свій вибір пояснила
тим, що останніми роками тут інтенсивно розвивається садівництво та ягідництво».

Цьогоріч фінська компанія закупить у фермерів першу партію малини. Втім, садоводам ще треба вирішити питання з доставкою та заморозкою ягоди.

Перспективи й проблеми

За словами Романа Юхимчука, турбот у садівників завжди вистачає: починаючи від догляду за рослинами і закінчуючи їх збутом. Саме з останнім пунктом виникає найбільше питань.

«Звісно, найкраще доставляти ягоду за кордон у замороженому стані. Для цього нам потрібен завод із заморозки, але його будівництво – дуже складна для нас тема. Для цього наразі ми створили кооператив «Ягідник» – це наш наступний крок після об’єднання в громадську організацію. Тепер шукаємо інвестора, вивчаємо документи й намагаємося зрозуміти усі нюанси та деталі проекту. До того ж наше законодавство постійно міняється, є десятки вимог і правил. Наприклад, аби отримати дотацію на будівництво заводу із заморозки ягід, потрібно, щоб обладнання для нього було від вітчизняного виробника, а в нашій країні такого устаткування не роблять. Ті ж заводи, що виготовляють аналоги, роблять їх дуже низької якості, ягода вкривається льодом, а не інеєм, як потрібно. Такий товар у нас ніхто не купуватиме, він не витримає конкуренції на європейському ринку. На перспективу хотілося б і переробку ягоди організувати, але на все треба гроші», – розмірковує спеціаліст.

Крім того, садівник розповідає й про відсутність реальної підтримки з боку держави, але додає, що на місцевому рівні горохівським фермерам сприяють у розвитку ягідництва як можуть.

«Найбільша проблема – відсутність довгострокових кредитів для ягідництва. Для такої галузі, однозначно,
треба довгостроковий кредит, а також і «канікули», щоб погасити лише тіло кредиту, а в нас такого не практикують. Реальну фінансову підтримку хоч у невеликих розмірах нам вдалось отримати у вигляді дотацій з районного та обласного бюджетів. До прикладу, депутати та керівництво краю виділили нашим садівникам по 5 тисяч гривень на проведення зрошувальних систем. Звісно, 10 тисяч у сумі не вистачить на весь проект, але за кошторисом це свердловина для поливу – хоч якийсь стимул і допомога для фермера. Підтримка держави в створенні кооперації є дуже важливою, адже навіть створення ОТГ і подальша її фінансова спроможність залежить від прибутків і, власне, зайнятості населення. Наразі потенціал дрібних фермерів та одноосібних господарств на дуже низькому рівні. Вони як ніхто потребують фінансування з держбюджету».

А ще фермери планують створити своєрідний координаційний центр на базі кооперації, щоб допомагати досвідченим та молодим ягідникам порадами, консультаціями, роз’яснювати деталі законодавства, аналізувати ринок та його перспективи: словом, робити гуртом все для того, аби про якісну українську продукцію заговорили в усьому світі.



Читайте також:

КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх