Кизил для переробки. Традиційні і нові напрямки для використання плодів
30.09.2019

Кизил (Cornus mas L) – відносно нова, але дуже перспективна універсальна культура, що відповідає вимогам сучасного садівництва. Основні біологічні особливості даного виду мають ряд переваг порівняно з іншими плодовими культурами: відсутня періодичність плодоношення, стабільний урожай (25-100 кг із дерева – залежно від віку), тривалий продуктивний період (100-150 років), стійкість до ушкодження хворобами та шкідниками, різноманітний хімічний склад плодів (табл. 1) тощо.

 

Плоди кизилу широко використовуються для переробки через високий уміст біологічно активних речовин, зокрема, аскорбінової кислоти, Р-активних речовин (антоціанів, катехінів), легко засвоюваних глюкози і фруктози, а також пектинових речовин. У стиглих ягодах міститься 50-160 мг/100 г аскорбінової кислоти; катехінів – 290-370 мг/100 г; антоціанів – 670-850 мг/100 г; пектинових речовин – 0,9-1,5%. Р-активні речовини і пектини мають властивість поглинати і виводити з організму токсини та холестерин, тим самим попереджаючи виникнення багатьох захворювань. Кизил корисний людям, котрі хворіють на цукровий діабет, ангіну, грип, страждають від захворювань шлунково-кишкового тракту, а також ефективний при лікуванні стоматитів – із настою свіжих або сушених плодів готують полоскання.

Усі статті повністю журналу "Ягідник" №3 (14) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті. Деталі оформленння підписки - тут.



КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх