Коноплі: заборонити не можна вирощувати
11.02.2020

Сьогодні коноплі важко назвати сільськогосподарською культурою в повному сенсі цього слова. Адже про її масове вирощування в Україні наразі не йдеться. Та й використання, переробка конопель вкрай обмежені. Значною мірою через те, що на цю рослину законодавство наклало серйозне табу.

Незаконне вирощування конопель у кількості до десяти рослин тягне за собою штраф від 18 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів з конфіскацією вирощеного. Якщо ж на городі знайдуть від десяти до п’ятдесяти кущів, настає кримінальна відповідальність. Покарання за такий злочин передбачає штраф від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів або арешт на пів року і навіть позбавлення волі на строк до трьох років. Ті, хто зробить це не вперше, можуть відсидіти від трьох до семи років.

Та попри жорстке законодавче обмеження коноплі не зникли остаточно з вітчизняних полів. Мало того, вчені-ентузіасти продовжують займатись селекційною роботою, виводячи нові сорти. А дехто береться за масове вирощування. Останніми роками загальні площі посівів конопель у країні коливаються від 2-3 до 6-7 тисяч гектарів.

В порівнянні з іншими культурами – це зовсім мало. Справа просувається дуже важко й повільно. Та попри все є господарства, котрі готові зробити цю культуру основою для свого виробництва. Прикладом такого може бути і ТОВ «Поділля Екопром» на Хмельниччині, котре хоче налагодити не лише масштабне вирощування, але й переробку. Пояснюють своє бажання тим, що зацікавленість до цього продукту на світовому ринку зростає. Але чи вдасться задумане втілити в життя, поки сказати важко. Надто багато перешкод треба здолати і коноплям, і аграріям, що беруться за їх вирощування.

Від злету до стрімкого падіння

Комусь може видатись дивним, але жорстко боротися з коноплями почали лише кілька десятиліть тому – десь із другої половини минулого століття. До того вони були не просто звичними для українського села, але й майже незамінними у певних областях використання. Коноплі були водночас і технічною, і харчовою сировиною.

Приміром, олію з неї можна було отримувати навіть у тих регіонах, де кліматичні умови й ґрунти не дозволяли вирощувати соняшник. Але не тільки через це коноплі росли на городі практично в кожної господині. Саме з них робили волокно і пряли тканину, полотно, в яку й одягалась уся родина.

Певний час конопляне виробництво було настільки поширеним, що Україна навіть експортувала сировину й продукти, виготовлені з неї, до європейських країн. Історики наводять дані, що ще до середини минулого століття країна залишалась одним із найбільших експортерів конопель у світі.

А от далі популярність рослини почала стрімко падати. І цьому посприяло чимало різних обставин. Одна із них – те, що на заміну природному конопляному волокну прийшли хімічні замінники. Масове виробництво штучних мотузок, канатів і тканин було значно дешевшим від органічного виробництва. Тож бізнес і ринок швидко відреагував на нову пропозицію.

Не стояли осторонь і світові фармацевтичні магнати, котрі побачили у коноплі небезпечного конкурента для ряду препаратів заспокійливого характеру. Але найбільшу роль у тому, що коноплі практично зникли з полів, відіграла боротьба з наркотиками, що активізувалася в світі з середини минулого століття.

Більше користі чи загроз?

Наскільки ефективною вона була, тепер сказати важко. Бо ж із зникненням конопель на полях наркоманія не зникла. Зате галузь на цілі десятиліття завмерла, і коноплям просто дивом вдалося вижити. А от над тим, що ми втратили та й досі втрачаємо від цієї кампанії, варто задуматись. Неймовірним чином природа поєднала в цій рослині як вбивчі сили, так і життєдайні можливості. Та не варто забувати, що сотні літ наші предки використовували її найкращі якості і зовсім не страждали від згубної наркотичної пристрасті.

А останнім часом вчені відкривають усе нові й нові корисні властивості рослини. Ідеться навіть про те, що вона дає позитивний ефект при лікуванні ряду важких захворювань, котрі не бояться інших препаратів. Тож сучасні терези нахилились у бік прихильності до «зеленої феї». У результаті коноплярство набуває дедалі більше прихильників. На жаль, це твердження стосується переважно інших країн, але не нашої. В Україні здолати упередженість, а тим паче – існуючу законодавчу базу зовсім не просто. Навіть тоді, коли мова йде про вирощування конопель, що не містять взагалі, або містять мінімальну частку наркотичних складових.

На початку року увага до цієї культури в суспільстві активізувалась. На сайті Верховної Ради навіть з’явилась петиція, автори якої вимагали законодавчого дозволу використання у медицині канабісу – наркотичної речовини, що виділяється з конопель. Ця ідея одразу була підтримана керівником МОЗу. Але в суспільстві така пропозиція викликала протилежні реакції – від повного схвалення до цілковитого заперечення.

Для того, щоб рада розглянула петицію, остання мала зібрати до кінця квітня 25 тисяч голосів. Та наразі суспільству і депутатам не до того. Тож поки що в українських конопель немає шансу стати ліками. А відтак це значною мірою перекриває загалом шлях до розвитку коноплярства. Хоча фармакологічна складова – лише одна з багатого спектру того, яким володіє рослина, і що може дати людям, тож доля конопель як звичної і розповсюдженої сільськогосподарської культури залишається під великим питанням.

Вирощувати проблемно, а купити – можна

Це черговий парадокс конопель. Попри всі заборони варто набрати запит в Інтернеті, як одразу отримаєш сотні пропозицій. Ось продається органічне конопляне сім’я. Дієтологи вважають, кориснішого продукту, насиченого різними жирами і кислотами, годі й шукати. А ось і ціни за нього: за 1,3 кілограма продавець просить майже дві тисячі гривень.

Чому так дорого? Насамперед саме з причини обмеженого виробництва. А ще через те, що саме цей товар доставлений аж з-за океану. Якщо добре пошукати, можна знайти і вітчизняний, але з ним складніше, тобто його пропозицій - менше.

Найчастіше продається конопляна олія, котра так само коштує недешево. Та при бажанні можна знайти й те, з чим так активно бореться наше законодавство – наркотичний канабіс. Як не прикро, а система подвійних стандартів діє навіть тут: з одного боку, все під забороною, з іншого – все доступне.

І це при тому, що на наших полях конопель майже не побачиш. Артем Потапкін, керівник ТОВ «Поділля Екопром», готовий змінити ситуацію. Адже коноплярство – не надто складне завдання з точки зору агротехніки. Рослина не надто вибаглива ні до ґрунтів, ані до температур, ані до поливу. Не дивно, що її умудряються вирощувати навіть в підпільних квартирних лабораторіях. А що вже говорити, коли росте «на волі»! Подільські, та й не тільки, поля – просто ідеальне місце для масштабного вирощування.

Та поки що засівати навіть двісті гектарів у Городоцькому районі, які має у своєму розпорядженні товариство, воно не наважується. Хоча пройшло для цього непростий шлях, отримавши спеціальну ліцензію. Тільки вона дає право на вирощування технічних конопель. При цьому коштує недешево – до двохсот тисяч гривень. Та ще складніше зібрати всі інші документи, довідки, дозволи… Уявити тільки: і орендарі, і працівники мають надати довідки про відсутність судимостей та відсутність наркотичної залежності.

Добре, що асоціації «Українські технічні коноплі» вдалося добитись від Кабміну прийняття постанови, яка відмінила обов’язкову охорону полів з посівами. Адже така послуга коштувала надзвичайно дорого. Так само вдалось зняти ряд обмежень щодо використання обладнання й утримання складів та ряду інших. Відмінені й жорсткі вимоги щодо вибору ділянок, на яких можна сіяти.

Усе це суттєво зменшило витрати виробника й мало б спонукати до розвитку коноплярства. Та коли здається, що все готове до масових посівів, постають усе нові й нові проблеми: що потім робити з урожаєм?

Наука не стояла, а промисловість занепала

Може видатись дивним, але попри те, що практичне коноплярство за півстоліття майже занепало, науковці цієї галузі продовжували плідно працювати. Майже дивом вижило кілька вітчизняних дослідних господарств, котрі й досі займаються виведенням нових сортів. Останні й раніше успішно розходились по світу. А в 90-і роки українські вчені здійснили просто революцію, вивівши сорти технічних конопель. Зберігши кращі властивості рослини, вони суттєво позбавили її вмісту наркотичних компонентів. Саме цей момент став одним із вирішальних для того, щоб у багатьох країнах коноплярство не лише відродилось, а й почало бурхливо розвиватись.

За статистичними даними, технічні коноплі засіваються на полях більше як трьох десятків країн. Уже традиційно для сучасного світу, що лідерство у галузі швидко здобув Китай. Ще близько п’ятнадцяти відсотків від загального валу припадає на європейські країни. На жаль, Україна у цьому списку не на вищих щаблях.

А тим часом світове коноплярство не зупиняється на досягнутому. Тепер вчені пропонують уже й так звані сорти терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть життя й здоров’я. Це знову привертає увагу світу. Та наші аграрії вкотре залишаються осторонь цих процесів. Причому, як переконані практики, не з власної вини.

Дар чи прокляття?

- Це просто унікальна рослина, котра практично вся - від коріння до насіння – може йти на переробку і дає найрізноманітніші продукти. Адже конопляне сім’я можна споживати як поживну і водночас дієтичну харчову добавку. Олії просто ціни немає – це і харчовий, і лікувальний продукт, і складова для косметичної промисловості… Сама ж зелена маса може використовуватись для виготовлення паперу, волокна, тканини, - розповідає Артем Потапкін.

Ще одним сучасним трендом є використання конопляних волокон у машинобудуванні – вони додаються до складу ряду композитних матеріалів. А так званий конопляний пластик взагалі може стати продуктом майбутнього. Адже процес відмови від пластику як одного з найбільших забруднювачів довкілля вже розпочався в багатьох країнах. Українських продавців і покупців також закликають відмовитись від пластикових пакетів. Але що пропонується взамін? «Конопляні» пакети могли б стати реальною альтернативою.

А використання цієї культури в якості біопалива відкриває перед нею такі масштабні перспективи в майбутньому, що наразі їх навіть важко оцінити.

- І все це при тому, що коноплі далеко не найскладніша в агротехнічному плані культура, - продовжує Потапкін. - При відносно невеликих затратах можна отримати надзвичайно високу рентабельність. – Загальні виробничі витрати на вирощування коноплі складають близько 1,2 тисячі доларів на гектар. А рентабельність при використанні повного циклу переробки може сягати до тисячі відсотків.

Звучить фантастично, але підприємець наводить цілий ряд аргументів на підтвердження того, що таке високорентабельне виробництво цілком можливе на Хмельниччині. Насамперед, це сприятливі кліматичні умови, що дозволяють рослині почуватися комфортно, а відтак давати високий урожай. До величезних плюсів додається й те, що рослина дає до 6-8 тонн біомаси з гектара. Крім того швидкий ріст і стійкість дозволяють практично відмовитись від гербіцидів та інших засобів захисту. А це не лише вагоме зменшення витрат, а й можливість запропонувати ринку екологічно чистий продукт, що автоматично піднімає його ціну.

Якщо додати, що коноплі не потребують інтенсивного використання ручної сили, не лише не погіршують, а навпаки – поліпшують якість ґрунтів, а головне – дають «швидкі» гроші, бо від посіву до збирання врожаю не більше ста днів, їм просто немає ціни.

В «Поділля Екопромі» не відкидають можливості й власної переробки. Причому не лише найпростішої – виробництва олії, - але й, скажімо, конопляного волокна. Мода на екологічно чисті продукти й матеріали підтримує цю ідею кмітливих підприємців. Бо ж бавовну чи льон на подільських ґрунтах не виростиш. А ця невибаглива рослина може стати основою для відродження екологічного ткацького виробництва.

Список цей можна продовжувати ще. Та найцікавішими є ось такі розрахунки, котрі зробили в товаристві. У кінцевому підсумку з одного гектара можна отримати одночасно олії на 12 тисяч євро, на 600 євро макухи, на 1,6 тисячі євро волокна і ще на 250 євро опалювальних пелет. І це при затратах 1,2-1,6 тисячі євро.

Плани є – грошей не вистачає
Гарні ідеї. Та поки що більшість з них залишається лише в презентаціях і на паперах. Перший урожай команда молодих підприємців зібрала торік на тридцяти гектарах. Це склало близько п’яти тонн зерна. З нього отримали тонну олії.

Непогано, рентабельність виявилась доволі високою. Але економічний потенціал конопель значно вищий. В ТОВ навіть розробили два інвестиційних проекти, з украй цікавими пропозиціями. Один передбачає посів на 180 гектарах. Для реалізації цього плану наразі є земля, дозволи на вирощування та досвід роботи. Проте не вистачає найголовнішого – техніки й обладнання для переробки. Тож, оцінивши свій проект у вісімсот тисяч євро, підприємці тепер чекають інвестора, котрий готовий його підтримати.

Може скластись враження, що на конопляному полі мільйони ростуть разом із рослинами. Ні, як і будь-яке аграрне виробництво, це піддане багатьом типовим ризикам. А найкращі результати будуть, коли господарство все-таки визначиться зі своєю спеціалізацією. Адже, скажімо, ставка на олійну складову – це й відповідні сорти, і організація харчового виробництва. А волокняне коноплярство – дещо інша специфіка. Адже тут найважливіше отримати рослини з довгим стеблом. Та й технологічний процес переробки вимагає складнішого устаткування. До того ж, окрім виробництва волокна, у цій ситуації вагомою складовою мало б стати ще й ткацьке виробництво. А це вже новий щабель інвестицій…

Зрозуміло, що заробити навіть отой славнозвісний перший мільйон важко, а що казати про сотні мільйонів прибутку! Але, не зробивши першого кроку, важко сподіватись на вагомі результати. Своїх майбутніх інвесторів хмельницьке ТОВ спокушає насамперед потенційними прибутками. Але й саме не стоїть осторонь процесів. Вже підшукали землі, котрі можна орендувати. Придивились до фермерського господарства з полями та майновим комплексом, котрі з часом можна використати й під виробничі потужності, і під склади. Та й самі готові збільшити свої посіви із тридцяти гектарів до чотирьохсот. Підрахували, що з півтора сотень засіяних гектарів при виробництві згаданих вище продуктів можна отримати 2,1 мільйона євро. Якщо відняти затрати, то чистий прибуток складе 1,8 мільйона євро. Але ТОВ поки що таких грошей не матиме. Бо мова йде про організацію повного циклу переробки, а початкуючі бізнесмени до цього не готові ані фінансово, ані технологічно.

І все одно розробляють ще масштабніший проект, коли в роботу буде залучено 1,1 тисячі гектарів. При цьому, окрім власного виробництва, пропонують налагодити зв’язки з фармацевтичними компаніями, котрі виготовляють ще й медпрепарати. Тут рентабельність повинна стати просто захмарною. Але й інвестиційні кошти мають бути солідними – до чотирьох мільйонів доларів.

Зрозуміло, що невеликому ТОВ, яке тільки починає свою роботу, самотужки із такими планами не впоратись. Та охочих підтримати їхні пропозиції поки що не багато.

Коноплярство все ще лишається проблемною галуззю. І ці проблеми значною мірою створює законодавство та зайва бюрократія. Додається й фінансова неспроможність тих, хто хоче займатись цією справою, і неможливість отримати ані державну підтримку, ані доступні банківські кредити…

Все це на тлі того, що в світі коноплі сіють уже не на десятках, а на сотнях тисяч гектарів. Там давно зрозуміли, що ризики, пов’язані із наркотичним бізнесом, попередити можна. А от втрачати такий цінний природній дар – не розумно. Для українців, чиї предки не одну сотню літ прожили в мирі й злагоді з цією «зеленою феєю», вона все ще залишається забороненою.

Джерело: журнал "Агробізнес. Україна"



КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх