Компанія «МАЇС» застосувала кращі технологічні досягнення світу для вирощування, зберігання, переробки яблук і розвитку горіхівництва
25.08.2019

Диверсифікація бізнесу, впровадження у садівництві інновацій, технологій переробки та освоєння нових ринків збуту завдяки цьому – той шлях, який виведе українських сільгоспвиробників на інший рівень, дозволить розвиватися й отримувати прибутки. До таких висновків дійшли учасники IV Міжнародної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту» у Черкасах. Досвід провідних господарств, які вже виготовляють продукти з доданою вартістю, підтверджує це. Яскравим прикладом є компанія «МАЇС», сади та виробничі потужності якої відвідали учасники конференції під час бізнес туру. Інтенсивний яблуневий сад, комплекс зі зберігання та сортування, цех з виготовлення соків прямого віджиму і горіховий центр «Залісся» справили неймовірні враження.

Чигиринщина, де розкинулися яблуневі сади «МАЇСУ», – південний район Черкаської області. Поруч розташоване Кременчуцьке водосховище – найбільше на каскаді Дніпра, запас води в якому практично необмежений – 4 млн км3. Вода в ньому прогріта, незасолена, тому розвивати садівництво на цих землях надзвичайно перспективно. Перші 32 га яблуневого саду тут заклали у 2007 році. Раніше на цьому місці теж
було садівниче господарство, воно мало свій консервний комбінат, який реконструювали: у 2009 році побудували холодильник з РГС і встановили лінії сортування. Пізніше облаштували цех з виготовлення соків прямого віджиму. До поглибленої переробки прийшли 4 роки тому, коли град знищив половину врожаю. І не прогадали.

САД «МАЇСУ» – ЦЕ ПРОДУМАНИЙ І ЗЛАГОДЖЕНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

Наразі вже закладено 170 га інтенсивного яблуневого саду на крапельному зрошенні: це технологічний комплекс з окремою інфраструктурою і централізованою системою управління і контролю. Тут вирощують сорти, які користуються попитом на ринках: Чемпіон, Гала, Джонаголд і його клони, Фуджі, Голден Делішес,
Бребурн, Ренет Симиренко, Гренні Сміт, Ред Чіф.

– Новітнім вимогам сьогодення відповідає сад на площі 20 га, закладений три роки тому з п’яти імунних сортів компанії «Голланд Плант Україна». Це Луна, Ред Топаз, Сіріус, Оріон і Розела. Тут ми використовуємо інтегровану систему захисту дерев від шкідників і хвороб. У подальшому цю площу плануємо перевести на органічне вирощування, яке набирає все більше попиту на світових ринках, – розповідає Олександр САМОЙЛЕНКО, директор департаменту садівництва компанії «МАЇС».

– Наш сад розташований на правій стороні Дніпра, і цей регіон надзвичайно сприятливий для садівництва. Схема посадки у нашому саду – 4х1 та 3,5х1м, підщепа М-9. Сад обладнаний системою крапельного зрошення (СКЗ). Забір води для поливу проводимо з водосховища через проміжні басейни і низку фільтрувальних станцій. Через СКЗ подаємо поживні речовини, а також боремося з ґрунтовими шкідниками. Основний тип обрізки – струнке веретено. У приштамбових смугах підтримуємо гербіцидний пар, міжряддя залужені. Норму поливу контролюємо за допомогою тензіометрів (вологомірів), які розташовані на основних площах саду. Маємо сигналізатор парші, який надає інформацію про розвиток цієї хвороби. Облаштували автоматичну метеостанцію, аби спостерігати за погодними умовами на нашій території в режимі онлайн: за температурою, вологістю повітря і ґрунту, кількістю опадів, швидкістю вітру. Четвертий рік використовуємо протиградову систему бельгійського виробництва. Проводимо як механічне, так і хімічне проріджування зав’язі плодів. Використовуючи такі підходи і методи у вирощувані яблук в інтенсивному саду, ми можемо отримувати продукцію, яка є конкурентною на більш складному ринку збуту, – пояснює головний технолог із садівництва Станіслав МЕЛЬНИК.

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБОРУ І ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДІВ

Комплекс зі зберігання та сортування обсягом 4,725 тонни для «МАЇСУ» побудувала українська компанія «Інсолар-Холод». Зберігання тут здійснюють у 27 холодильних камерах з РГС. Використовують голландську сортувальну лінію GREEFA. Окремо побудований холодильник з різним типом камер, що забезпечує 9 ярусів зберігання. Загалом цей комплекс успішно працює вже 10 років. Правильне зберігання яблук передбачає особливу технологію збору. Це роблять вручну, обов’язково у рукавичках, у спеціальні плодові сумки. Людина має максимально скручувати плоди або розводити їх у сторони, тоді плодоніжка вільно відходить від гілки.

Яблука відразу сортують за розміром. З дерева спочатку беруть тільки кондицію, окремо збирають плоди на соки – дрібніші, а ті, що впали на землю, не підбирають. У саду працюють контролери, які перевіряють якість збору.

– У день зриву протягом 24 годин яблука потрібно перенести в холодильну камеру. Її заповнюють, закривають двері та починають поступове охолодження до заданої температури. Яблука у нас різні за етимологічними сортами, зберігаються при температурі від 0,5 до 1,5 °C, і для кожного сорту є свої специфічні вимоги з вологості, вмісту кисню, СО2 і азоту, – пояснює Олександр Самойленко.

– Потім ми вмикаємо азотний генератор і поступово знижуємо кисень до 1,5%, замінюємо його азотом із атмосфери. Тобто ніякі гази, ніякої хімії ми не використовуємо. Яблуко не консервують, а просто уповільнюють його дихання до нижньої межі, тому плід не втрачає вологості та щільності. Крім того, азот не дозволяє прискорено розвиватися мікроорганізмам і бактеріям.

Уся система охолодження та зберігання в РГС управляється одним комп’ютером. У «МАЇСІ» мають бібліотеку параметрів на кожен сорт. Найвідповідальніший елемент холодильної камери – двері. Важливо, щоб було дуже щільне примикання. Це досягається завдяки камерам, які знаходяться у резинових манжетах і накачуються повітрям. Також передбачені технологічні вікна, через які раз на 10 днів плоди відбирають для лабораторного дослідження на щільність і вміст у них сухих речовин. Коли камеру відкривають для реалізації партії яблук, плоди відправляють на лінію сортування. Вона дає можливість відкалібрувати продукцію за розміром, якістю, забарвленням і кольором, щоб забезпечити вимоги ринку. Лінія, встановлена в «МАЇСІ», обладнана сингулятором: 6 видів камер під різними кутами «зчитують» кожне яблуко, всі дані надходять у комп’ютер. Залежно від побажань замовника запускаємо програму сортування за відповідними критеріями. Важливо, що вивантажують яблуко на лінію не механічним маніпулятором, який може пошкодити чутливий охолоджений плід, а за допомогою крижаної ванни.

СОКИ ПРЯМОГО ВІДЖИМУ: КОМПАНІЯ УТВЕРДЖУЄ СЕБЕ НА НОВОМУ РИНКУ

Соки прямого віджиму ТМ «Найсік» виготовляють на лінії Kreuzmayr. Розливають готові яблучно-морквяний, яблучно-гарбузовий, яблучно-буряковий соки, трикомпонентні соки, а також соки з додаванням малини, ожини, груші в bag-in-box і в пляшку. Наразі їх продають у торговельних мережах Черкас, Сум та Києва.

За словами головного технолога Василя ЖУЧЕНКА, процес виробництва соку простий, а купажування різних помологічних сортів, які вирощують у власному саду, створює якісний та смачний продукт:

– Рецептури соків розробляли спільно з науковцями Інституту садівництва НААН. У нас є технологія змішування кисло-солодких, солодких та інших сортів яблук, наприклад, Гала змішуємо з Голден. Головне – щоб яблуко було добре і солодке, тоді якість соку буде високою. Суха речовина в яблуках повинна становити не менше 13%. Моркву, гарбузи та буряк особливих сортів вирощуємо самі. Цех займає площу 60 м2, максимальна потужність – 150 тис. літрів на місяць. Процес починається з завантаження яблук до стрічкового пресу потужністю 500 літрів на годину. Вихід соку – 75%. Далі він проходить подвійну пастеризацію, щоб зменшити процент осаду. Перша пастеризація відбувається за температури 60 °С, після чого продукт охолоджується до 20 °С та відстоюється 8 годин у спеціальних ємкостях, де проходить процес седиментації. Осад, що зібрався знизу, зливають, щоб забезпечити соку прозорість. Тому вихід продукту на цьому етапі зменшується до 60-62%. Перед другою пастеризацією при 85 °С сік пропускають через диспергатор, який подрібнює дрібні частинки осаду, що залишився. І фінальна стадія – розлив. Пляшки із соком перевертають і розміщують на спеціальних столах. На всіх етапах виробництва здійснюємо лабораторний контроль.

Сад «МАЇС» – а це 170 га інтенсивного яблуневого саду, комплекс зі зберігання, сортування та переробки – технологічний комплекс з окремою інфраструктурою і централізованою системою управління і контролю

У «МАЇСІ» планують розширити виробництво соків прямого віджиму. Вже підготовлене нове приміщення, де встановлять більш потужну лінію.

НАДСУЧАСНИЙ ГОРІХОВИЙ ЦЕНТР «ЗАЛІССЯ»

Основними напрямками діяльності горіхового центру «Залісся», заснованого 10 років тому, є вирощування садивного матеріалу та промислових горіхових садів. До структури центру входить 100 га саду волоського горіха та фундука в селі Гуляйгородок, лабораторія зимового щеплення, теплиця для загартування садивного матеріалу, маточно-живцевий сад із колекцією 13 сортів горіха та розсадник дорощування із системою зрошення.

У «Заліссі» культивують три селекційні групи сортів волоського горіха, із яких відібрані найбільш придатні для вирощування в Україні. Виробництво садивного матеріалу здійснюють на підставі ліцензійних угод, укладених із ТОВ ТЦГК «Лінард» та Придністровською ДСС ІС НААН. Максимальна потужність центру – 100 тис. саджанців на рік. Вирощують сорти французької селекції (Франкет, Мейланез , Ронд де Монтіньяк, Фернор, Фернет, Фержан, П’єраль-Лара), української (Буковинський 2, Клішківський, Чернівецький 1, Прикарпатський, Топорівський, Ярівський) і молдовської (Костюженський, Скиноський, Кодрене, Коржеуцький, Лунгуеце, Кишинівський). Нещодавно «Залісся» зареєструвало перспективний сорт власної селекції Козак.

Для промислових садів спеціалісти обов’язково рекомендують сорт-запилювач, який має становити 5-10% від до кількості основного сорту. Детально про виробництво садивного матеріалу, розташоване в селі Вергуни, розповів керівник «Залісся» Микола КУЧЕР:

– Підщепи вирощуємо з плодів, отриманих у власному господарстві. Важливо, що вони більше пристосовані до умов України. У маточно-живцевому саду площею 10 га ми вирощуємо живці 13 сортів. Проводимо настільне щеплення методом поліпшеної копуліровки або запатентованим способом «кадилак» – у боковий заріз. Заготівля живців прищепи відбувається наприкінці листопа-да, зберігаємо їх у приміщеннях до моменту щеплення у лютому-березні. Після щеплення проводимо стратифікацію за певних температурних режимів, тоді пробуджується брунька. Далі застосовуємо дві технологічні схеми: дорощування в теплицях для більшого розвитку саджанців завдяки продовженню вегетаційного періоду чи висаджування у відкритий ґрунт.

Особливий інтерес учасників бізнес-туру викликали стратифікаційні камери. Сюди поміщують майбутні саджанці в спеціальних ящиках, в якості субстрату використовують тирсу хвойних порід, яку попередньо пропарюють для дезінфекції. В камері встановлюють температурний режим 26-28 °С і вологість на рівні 80%.

Залежно від зовнішньої температури регулюється подача кисню: від 2- до 4-кратного обміну повітря у камері за годину.

– Коли ви зібралися закладати горіховий сад, повинні орієнтуватися на перспективу: що хочете отримати, яка це буде рослина, як будете збирати врожай – механізовано чи вручну, якою буде площа. Спочатку рахуєте економіку, потім обираєте сорти і висаджуєте, – радить Микола Кучер. – Далі потрібно сформувати майбутнє дерево. Якщо саджаєте однорічний саджанець, то після садіння необхідно провести зрізування центрального провідника на висоті на 40 см від рівня поверхні ґрунту. Принцип біології плодових, зокрема горіхоплідних, такий: чим сильніше ріжете, тим сильніший однорічний приріст. Дворічний саджанець вже
має провідник, який треба зрізати на висоті 120 см від рівня поверхні ґрунту. Із 5-6 верхніх бруньок формуємо майбутню крону. Перші 5-6 років потрібно ретельно формувати крону, дерево вам віддячить. Міжряддя 2-3 роки варто утримувати під чорним паром, потім можна задерняти. Із 3-4 року можливо застосовувати гербіцидний пар у пристовбурних смугах.

Бізнес-тур IV Міжнародної конференції «Технології та інновації: від землі – до готового продукту» був одним з найбільш різнопланових та насичених. Для садівників-новачків він став «дорожньою картою», а для тих, хто вже має бізнес, – стимулом для розвитку у нових напрямках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учасники міжнародної конференції "Від землі до готового продукту" на власні очі побачили як вирощзують та зберігають фрукти у компанії "МАЇС"

– Ми отримали великий досвід, і дуже хотілося б втілити в життя все, що ми тут побачили, – зазначає голова ФГ «Сади Городищини» В’ячеслав ОЛЕКСІЙЧУК. Господарство має яблуневий сад, виготовляє сушку з яблука, груші та сливи, а також соки. – Конференц-день надав цікаву інформацію, багато чого дізналися на виставці. В подальшому ми плануємо побудувати сучасний холодильник для зберігання яблук, вдосконалити лінію соків прямого віджиму. Тому досвід компанії «МАЇС» і технології, які ми побачили на власні очі, стане в нагоді. Це потужне виробництво, і дуже приємно, що в Україні вже почали виробляти таку продукцію – натуральну, без домішок.

– Хочемо закласти свій сад, тому приїхали на конференцію. Наше підприємство виготовляє сухофрукти, і вже потребуємо власної сировини. Тому обрізка яблуні, інтенсивна технологія саду – теми надзвичайно актуальні, – ділиться Юлія ПОДОЛЯН з Вінниці. – На майбутнє ще плануємо закласти горіховий сад, тож виступи на цю тему слухали з великим інтересом. На дегустації соків прямого віджиму як споживач відкрила для себе сік з додаванням буряка, моркви, гарбуза!



Читайте також:

КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх