Інноваційний яблуневий сад – це вигідно
12.09.2019

Яблучні перспективи… Ще кілька років тому вони виглядали цілком пристойно, обнадіюючи відблисками перших яблук у інноваційних садах. І раптом, зморщившись від слів «перевиробництво», «відсутність попиту» і «падіння цін», обсипалися, мов гнилі кислички. Після минулорічного (негарне слово, але правильне) обвалу цін вітчизняні садівники завмерли. Замість прибутків навіть ті, хто веде справу технологічно, отримали збитки, дехто – найгарячіші – викорчували сади (здебільшого старі). А інші схопилися за голову: а що, якщо яблука – вчорашній день? Відповіді на це та ще багато актуальних запитань отримали понад дві сотні учасників дев’ятої міжнародної конференції «Яблучний бізнес України-2019», організованої проектом «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Провідні експерти галузі розклали, як кажуть, все по поличках

ПЕРШЕ Й ОСНОВНЕ – СМАКИ СПОЖИВАЧІВ

Цифри свідчать про те, зазначив економіст інвестиційного центру FAO Андрій ЯРМАК, що обсяги світової торгівлі яблуками постійно зменшуються.

«Якщо узагальнити інформацію, немає зростання попиту: за 5 років цей сегмент дав мінус 8%, за останні 3 роки взагалі зменшився на 16%, – констатує Андрій Ярмак. – Яблуко перестало бути модним, молоде покоління хоче чогось новенького, якоїсь екзотики. Навіть у такій відносно небагатій країні, як Україна, люди хочуть пробувати інші продукти. Минулого року, коли в Україні ціна на яблука була рекордно низькою, їхнє споживання зменшувалося, а імпорт екзотичних фруктів і бананів зростав. Однак у спільному кошику абсолютно по-різному почуваються недороге яблуко та продукт преміум-класу. Першу нішу (дешевого яблука) активно заповнює наш найближчий сусід із Євросоюзу – Польща, яблуко якої не може їхати досить далеко, а транспортна складова досить важлива при формуванні кінцевої ціни. Враховуючи те, що Польща – це один із найбільших виробників та експортерів у ЄС, її садівники наситили продуктом цієї категорії найближчі ринки. Однак, незважаючи на те, що польські садівники справді отримали досить суттєву підтримку в питанні експорту яблук, створенні кооперативів, інвестуванні в сховища та вирішенні інших галузевих питань, саме через обраний сегмент торгівлі їхній яблучний бізнес не настільки цікавий, як може бути в Україні», – наголошує Андрій Ярмак.

ЯК ЗАРОБИТИ СВІЙ МІЛЬЙОН?

«Наразі це один з найвигідніших бізнесів, якщо в нього інвестувати кошти. Нові яблуневі сади – це одна з найбільш привабливих, на мою думку, інвестиційних ніш, – переконаний економіст інвестиційного центру FAO. – Краще мати 10 га інтенсивних садів, ніж 100 га старих насаджень, 60-70% урожаю з яких – промислові яблука, що годяться хіба на переробку. Експортуючи яблука, з кожного гектара саду його власник може отримати по 1 мільйону виручки. А якщо все дуже правильно зробити, то й по 2 мільйони, але в Україні це дуже важко реалізувати. Операційні витрати становлять 250-300 тисяч гривень на гектар, зібравши з кожного по 80 чи більше тонн продукції, маємо прибутковий бізнес. Таку маржинальність важко знайти в інших галузях АПК».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати фермеру, щоб отримати держпідтримку: покрокова інструкція від МінАПП

Не дивно, що з продукцією, вирощеною за інтенсивними технологіями, на тлі обвалу цін на світовому ринку ніяких помітних катаклізмів не сталося.

«І для європейських виробників сезон виявився доволі складним, особливо в плані цін: порівняно з минулим роком середньозважена ціна на яблуко в ЄС була десь на третину нижча і десь на 9-10% менша, ніж у середньому за 5 років, – окреслює спектр розбіжностей Євген КУЗІН, менеджер з маркетингу проекту «АПКІнформ: овочі та фрукти». – Та все ж після рекордного врожаю європейські виробники входять у новий сезон із солідним запасом продукції: в декілька разів більшим за обсягом і найнижчим за ціною впродовж останніх десятиріч».

Цілком можливо, зауважують експерти, виробництво таких яблук у ЄС навіть зросте порівняно з минулим роком. А так звані клубні сорти показують позитивну динаміку, хоча, як виняток, трошки знизиться виробництво плодів Джаз та Енрі. Українські та міжнародні експерти ринку яблучної продукції радять садівникам дотримуватися курсу на інноваційні технології, що забезпечують якісний, із однорідним забарвленням, однаковий за розміром, із прийнятними параметрами транспортування товар.

ЗАВДАННЯ – «СТВОРИТИ ЦІКАВЕ ЯБЛУКО»

«За кілька останніх років, – аргументує Андрій Ярмак, – ми змогли створити певний імідж українського яблука, і дуже важливо підтримувати його. Імпортерам пояснювали, чому саме, називали об’єктивні причини. Передусім – кліматичні. Маємо менше опадів, отже, використовуємо менше засобів захисту, яблуко можна позиціонувати як екологічне – це непоганий аргумент у перемовинах з імпортерами. Коливання температур ніч-день у наших умовах дає краще забарвлення плоду. Цей показник важливий для країн азійського регіону, де забарвлене яблуко користується високим попитом. Зараз імпортери, котрі взяли його на пробу, повертаються до нас, погоджуючись, що українські яблука особливі: вони працюють у високій категорії, як і продукція з Італії, Франції та США, хоча за ціною є надзвичайно конкурентними. Цю унікальність продавати значно важливіше і набагато легше».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сучасні технології вирощування фруктів: новітні сорти – гарантія успішних продажів на внутрішньому та зарубіжних ринках

Якщо розглянути експортний портфель 2018-2019 маркетингового року, то спільний результат гравців галузі – 60 тисяч тонн, і більшість з них продано на ринок свіжої продукції. До трійки лідерів країн-імпортерів українського яблука належать Туреччина та Ірак, їх за обсягами закупівель обганяє тільки Білорусь, до якої продається третина цієї продукції. А країни Азії, частка яких в обсязі імпорту яблук з України нещодавно становила лише 2%, через сезон зросла удвадцятеро разів – до 41%!

«Найперспективнішими ринками збуту будуть ті, на які вітчизняні садівники традиційно ніколи не продавали продукцію: південно-східна Азія, азійський регіон загалом і Близький Схід. Ті, хто справді не розуміється на яблуці, не знає, що вже багато десятків років на ці ринку збуту продають яблука Чилі та США. Чилі для нас є прикладом, адже це країна, яка продає свою всю свіжу плодоовочеву продукцію на відстань 7-10 і більше тисяч кілометрів, – розповідає Андрій Ярмак.

– Користуючись моделями, які використовуються в цих країнах, а також шукаючи моменти, пов’язані з унікальністю нашої продукції, ми змогли зробити досить суттєвий прорив. Коли я кажу «ми», маю на увазі галузь та її лідерів».

Для цього потрібно зовсім небагато – вкладати не в переробку, яка принесе сумнівні фінанси, а в технології садівництва, зазначають аналітики. Зокрема, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Олександр ХОРЕВ акцентує на таких моментах, зокрема, на проріджуванні, яке більшість фермерів не використовують, щоразу посилаючись на складні погодні умови, через які, мовляв, можна втратити значну частку урожаю. У підсумку – сади перевантажені, якість продукції недостатня, ще й з експортом проблеми, зате мали рекордний урожай. Експортер мусить йти шляхом сучасного промислового виробництва, тільки у такому випадку яблуко принесе прибуток.

ФАКТИ ТА ПРОГНОЗИ-2019

«Викорчовуються старі сади, звідки яблуко від правляли на переробку на концентрат, але інтенсивні сади закладають повільніше, тому маємо проблеми з продуктом високого ґатунку. Клімат, – додає Олександр Хорев, – теж не завжди сприяє виробникам. Цьогоріч ситуація на ринку буде інша, на жаль, маємо мало господарств, які зможуть цим скористатися. Навіть для тих, хто дотримується технологічного ланцюжка, рік видався непростим. Компанії, які мали повну лінійку якісних ЗЗР, часом фізично не могли вийти в поле обробити сади від парші – постійно йшов дощ. Прохолодна затяжна весна і раптова літня спека – не найкращі умови для запилення: бджіл практично не було, тож з таким опиленням очікувати гарного врожаю не доводиться».

«Європа теж не мала сприятливих для вирощування яблук погодних умов, – зазначає Євген Кузін. – Тому урожай виглядає не дуже оптимістично: виробники Угорщини, Польщі та Румунії констатували широке поширення парші. У Франції та Італії, навпаки, доволі посушливі умови. Через різні фактори, пов’язані з кліматом, фахівці Всесвітньої асоціації виробників яблук і груш (WAPA) очікують один з найнижчих врожаїв приблизно з 2013-го року: орієнтовно на 20% менший, ніж минулорічний».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як не втратити можливість: особливості маркетингу яблук в Україні

Зменшення виробництва відбулося через зниження вирощування яблук у Польщі, Угорщині, Румунії, Австрії та Чехії. Доволі непогана новина для українських виробників, які сортують яблуко до країн ЄС, – зменшення
виробництва яблук на 17% у Німеччині, яка є найбільшим експортером яблук серед країн ЄС. Однак продукція екстра-класу знову ж таки продемонструє стабільне зростання обсягів.

«Великі компанії – це добре, але першість експорту яблука в світі належить кооперативам, – продовжує думку Євген Кузін. – Україна від цього нікуди не дінеться, нам потрібно знаходити шляхи та працювати спільно».

Шукати свій сегмент – дуже скрупульозна справа. Результат позитивно здивує виробника. Але головне – пам’ятати, що дорогу долає той, хто йде, а також вчитися, адже світ і тенденції галузі садівництва в аспекті вирощування яблук постійно змінюються. Експерти жартують, що найбільша проблема в садівництві – це досвід. Однак саме він підказує виробникові, що потрібно вчитися, застосовувати інноваційні підходи та
створювати конкурентний товар. І в цьому випадку яблуневі сади стануть не тільки красивим, а й вигідним бізнесом.



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх