Гроші є, але тримайтеся: чи допоможе аграріям оновлена система підтримки - оцінки ринку
01.03.2018

Кабмін знайшов спосіб розподілити дотації для аграріїв. Але чи зможуть аграрії скористатися новою системою?

Вчора Кабмін опублікував оновлений порядок розподілу агродотацій на поточний рік. Такий документ мав з`явитись ще два-три тижні назад: Мінфін та Мінагрополітики просили «буквально декілька днів», щоб доопрацювати постанову про держпідтримку аграріїв №107 від 7 лютого 2018 року.

Коли взагалі почнуть нараховувати обіцяні дотації, невідомо. У Мінфіні заявляють, що зараз Держказначейство може фінансувати тільки 37% «аграрних дотацій». На 23 лютого для Мінагрополітики затвердили тільки 11 паспортів бюджетних програм із 30 планових. Поки що Мінагрополітики лише обіцяє вустами заступника міністра Віктора Шеремети, що «аграріям пояснять, як отримати від держави реальну допомогу». Самі агровиробники вже заявляють, що не хочуть від держави саме такого формату підтримки. Але сподіваються, що зможуть домовитись з урядом про зміну формату дотацій агросектору. Зокрема, як розповів очільник Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, прем`єр-міністра Володимира Гройсмана запросили на круглий стіл з держпідтримки агросектору, який має відбутись 6 березня в рамках ХІ Міжнародного молочного конгресу.

Перший недолік системи держпідтримки, який хочуть обговорити з прем`єром – “ручний» розподіл дотацій, через комісії при ОДА та Мінагрополітики. Лише через форму розподілу до аграріїв по факту дійде лише 60-70% від обіцяних 6,3 млрд грн. «За злочинної влади такі комісії брали 30-40% відкату від наданої суми підтримки. Зараз там сидять ті ж самі люди, які навряд перестали брати хабарі», - пояснює заступник голови ВАР Михайло Соколов. Тим більш, кажуть опитані Agravery.com експерти, аграрії недоотримають держпідтримку не тільки через «ручний» розподіл, але й через заявлену мету роздачі дотацій, яку лише погіршили під час доопрацювання.

2,5 млрд грн на компенсацію затрат на нові тваринницькі комплекси

Було в порядку від 7 лютого: компенсація 25-30% затрат на вже побудовану тваринницьку ферму, або ж здешевлення до 3% ставки кредиту на заплановану до побудови техніку. Обмежень по сумі підтримки не було. Одночасно дві форми підтримки аграрій отримати не міг.

Стало: компенсація 30% затрат на побудовану тваринницьку ферму, або 25% тіла кредиту на нову тваринницьку ферму. На кожну з форм підтримки аграрій може отримати до 500 млн грн від держави. Один аграрій може одночасно скористатись обома формами дотації.

Експертна оцінка: такий формат держпідтримки не спрацює на користь малих та середніх агровиробників.

На думку заступника голови ВАР Соколова, від такого формату держпідтримки виграють лише крупні агровиробники, які цьогоріч завершують побудову нових тваринницьких комплексів, або ж планують побудову крупних тваринницьких комплексів. За словами експерта, минулоріч тваринники побудували нових об`єктів лише на 300 млн грн. Цьогоріч такі інвестиції агровиробники не планують, максимум – модернізація уже наявних тваринницьких ферм. Обмеження лише по сумі на об`єкт без обмеження по сумі на агровиробника навряд чи простимулює будівництво нових об`єктів. Але дозволить крупному агровиробникові отримати одразу 1 млрд грн за обома формами підтримки. Так повториться минулорічна ситуація, коли більшу половину суми дотацій отримали крупні агрохолдинги, а не малі та середні агровиробники, побоюється експерт.

945 млн грн на компенсацію частки вартості агротехніки українського виробництва

Було: середньому або крупному агровиробнику без будь-яких обмежень через державний банк компенсують 25% вартості нової одиниці техніки, фермеру – 40%.

Стало: частки компенсації залишились без змін. Але таку пільгу можна використати тільки на одну одиницю техніки, куплену за поточний рік.

Експертна оцінка: попит аграріїв на таку форму держпідтримки буде мінімум вдвічі меншим, аніж очікує уряд.

Цьогоріч ринок агротехніки в Україні піде на спад. Головні причини – нестабільність політики влади щодо агросектору в цілому, та падіння рентабельності сої через скасування експортного ПДВ. Тому закупки агротехніки українського виробництва залишаться невисокими, прогнозує експерт з технічної підтримки компанії «Пьотінгер України» Володимир Мірненко. Для порівняння, за даними митної статистики ДФС, у 2016 році до України агротехніки імпортували на 517 млн дол, у 2017 році – на 693 млн дол. Українська агротехніка і так користується невеликим попитом, додає заступник голови ВАР. За його даними, у 2016 році аграрії придбали вітчизняної агротехніки на 1,5 млрд грн, у 2017 році – лише на 100 млн грн більше, або на 1,6 млн грн. У 2018 році закупки української агротехніки навряд будуть більшими, тому на компенсації «доведеться» витратити «лише» 400 млн грн, міркує Соколов.

Компенсацію затрат на техніку можна отримати лише у державному банку. Щоб відкрити рахунок у такій фінустанові, потрібно перевести до держбанку мінімум 50% свого обороту. Така вимога для аграріїв є неприйнятною, і суттєво знижує запит на бюджетні 945 млн грн на техніку, додає голова агрогосподарства Робімакс Агро Алім Міщук.

Програма підтримки кооперативів

Було: компенсація кооперативам 50% затрат на обладнання. Компенсація дорадницьких послуг без обмежень та чіткої суми видатків.

Стало: кооперативам компенсують 70% затрат на обладнання, але лише вітчизняного виробництва, і лише постфактум. На дорадницькі послуги витратять лише 5 млн грн

Експертна оцінка: кооператори не знайдуть для постачальників обладнання і послуг.

5 млн грн вистачить, щоб проконсультувати лише декілька фермерів або кооперативів протягом року. Кооператори навряд знайдуть постачальників, які погодяться поставити обладнання з розстрочкою оплати. Назбирати 200-250 тисяч грн для закупки обладнання самостійно засновники кооперативу не зможуть, нарікає директор Національної асоціації дорадчих служб України Іван Паньків. Покривати обіцяні 70% затрат держава збирається через векселі. Використовувати таку форму фінансування забороняє законодавство про держпідтримку агросектору, додає Соколов.

Водночас, заявляють у Продовольчій організації ООН, дрібні фермери якраз найбільше потребують сааме консультаційної підтримки. 75% опитаних агровиробників потребують дорадницьких послуг, лише 5% зараз можуть їх отримати.

Компенсація частки вартості насіння та саджанців

Було: затрати на насіння обіцяли покривати на 100%, на саджанці – 80%, без жодних обмежень.

Стало: программа стосуватиметься саджанців і насіння лише української селекції. По насінню встановили обмеження у 30 тис грн на одне господарство.

Експертна оцінка: такою формою підтримки аграрії просто не скористаються.

30 тис грн вистачить, щоб купити насіння пшениці на 40 га, соняшнику – на 50 га. Для весняної посівної кампанії аграрії вже закупили потрібний обсяг насіння. Тому урядову підтримку проситимуть хіба що на насіння озимої пшениці, вважає виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко. В цілому, додає експерт, українським виробникам насіння належить лише 20-30% насіннєвого ринку через невисоку якість продукції. «На насіннєвому форумі 21 лютого заступник міністра Шеремета говорив, що купував імпортне насіння Монсанто та Лімагрейн через його кращу якість, бо орієнтувався на кінцевий результат врожайності. Цікаво, а він як фермер купував би насіння української селекції, хай навіть завдяки компенсації?», - каже Григоренко.

Через недоліки системи сертифікації буквально 5 із 90 українських садових розплідників зараз можуть продавати свою продукцію. «Обіцяні 300 млн грн на компенсацію вартості саджанців зараз нема на що витрачати», - додає голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Джерело: Агравері



ИНТЕРНЕТ-МАГАЗИН
ЧИТАТЬ ЖУРНАЛ
наверх