Династія виноробів Варґа. Переплетіння закарпатських традицій і сучасних підходів
20.11.2020

Ми живемо у прекрасні часи, коли можна спостерігати за відродженням давніх народних традицій. Новий розквіт переживає авторське виноробство на Закарпатті. Перейнявши кращі практики виготовлення вина у пращурів, сучасні винороби вдало міксують цей досвід із новими технологіями. Щоб побувати у справжніх винних сховищах, надихнутися столітніми рецептурами та теплом сімейної виноробні, прямуємо винними маршрутами Закарпаття до маєтку родини Варґа. Голова сім’ї Андрій Варґа разом із сином Іштваном – лицарі Ордену виноробів – гостинно зустрічають у дегустаційній залі, пригощають унікальними винами та розкривають дивний світ виноробства.

ВИННИЙ ТУРИЗМ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ДЛЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ВИНОРОБСТВА
Село Бене Берегівського району розташоване в особливій кліматичній зоні: влітку тут спекотно, як у Криму. Незрівнянні місцеві вина були популярні у країнах Європи ще за часів Австро-Угорської монархії.

Варґи продовжують сімейні традиції виноградарства та виноробства вже чотири покоління. Представник наймолодшого, Іштван, долучився до справи ще у 13 років, він перший дипломований винороб у родині. Вищу освіту за напрямками виноградарства та виноробства Іштван отримав в університеті Будапешта.

Наших журналістів Андрій ВАРҐА разом із сином зустрічають у фантастичному лицарському вбранні, виконаному в середньовічній стилістиці. Це унікальне видовище, адже понад 20 років тому для відродження особливих для регіону сортів винограду, популяризації якісного малого виноробства, поширення культури споживання вина та європейської винної етики виноградарі та винороби Берегівщини об’єдналися у Винний лицарський орден святого Венцела. Наразі до його лав входять 25 почесних представників.

Одним з інструментів розвитку культури споживання став уже традиційний Міжнародний фестиваль вина у Береговому. Винороби регіону презентують свої вина, створені за секретними сімейними рецептами, що відшліфовуються сучасними технологіями. Під час фестивалю проводиться Міжнародний конкурс вина.

– Сучасні закарпатські винороби за останні 5 років зробили великий стрибок у плані якості. Якщо раніше на конкурсах ще траплялися вина з дефектами смаку чи аромату, то тепер таких продуктів немає. Максимум – неправильна витримка, – резюмує Іштван ВАРҐА з позиції багаторічного досвіду сомельє та члена дегустаційних комісій.

Окрім того, чимало зразків, вироблених членами Ордену, популяризує будинок вина «Береґвідек» з музеєм виноградарства та виноробства. Усі вина, які тут презентують і пропонують для дегустації, отримали фестивальні нагороди впродовж останніх п’яти років, тож ними варто посмакувати.

УНІКАЛЬНИЙ МІКРОКЛІМАТ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ЦУКРИСТОСТІ ЯГОДИ
Сімейну виноробню у сучасному її вигляді заснували вже Андрій та Іштван. Цей шлях розпочався із закладання виноградника саджанцями власного виробництва. Адже на місцевих схилах уже тисячу років ріс виноград. Багато сонячних днів, правильна середня температура та достатня кількість вологи, яку дає річка під горою, формують унікальний мікроклімат.

– Перші кущі ми висадили 20 років тому. Обирали самі ті сорти, які раніше десятиліттями вирощували та культивували в Берегівському винному краї, щоб продовжувати традиції надалі. Пошуком автентичних сортів займаємося і сьогодні. Нові площі виноградників плануємо закладати сортами, виведеними в рідному регіоні. Це, зокрема, Берегировжаш і Бокотур, – розповідає Андрій Варґа.

Сьогодні виноградник розкинувся на 2 га землі. До основних білих сортів належать Королівська Леанка, Трамінер, Мускат Оттонель, Жовтий Мускат, а до червоних – Голубок, Неро та Медіна. З нових посадок – Одеський чорний і Шардоне, з якого планують виготовляти ігристе вино.

– Одним з найцікавіших і перспективних сортів вважаю Нейро. Ми першими на Закарпатті посадили його. Вино з нього – достатньо новий для України продукт, який має цілющі властивості завдяки у 10 разів більшому вмісту ресвератрола – антиоксиданта й антимутагена. Смак та аромат неможливо порівняти ні з чим. Напівсухе, з вмістом спирту 16% без додавання будь-яких домішок. Цього року на фестивалі в Береговому вино завоювало золоту медаль і визнання поціновувачів з різних країн, – розповідає Іштван Варґа.

Винороби спростовують розповсюджену думку, що виноград на Закарпатті кислий. Кажуть, у цьому регіоні ягода набирає достатній рівень цукрів, навіть пізній виноград. Таким чином вина природнім шляхом набувають високого вмісту алкоголю. Через це Берегівщину колись називали краєм вогняного вина.

ПЕРЕДАТИ ЯСКРАВИЙ СМАК ТА АРОМАТ СТИГЛОЇ ЯГОДИ ВИНУ ДОПОМАГАЄ ПРАВИЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ
У родині Варґи впевнені: якщо винороб виконав усі процеси належним чином, напій буде прекрасним. Перший етап – виростити хороший урожай і вчасно його зібрати:

– Ми орієнтуємося не на кількість урожаю, а на його якість. Тому обрізку починаємо робити вже навесні, щоб не давати сильного навантаження на кущ. Поширене явище, коли навантаження залишають на рівні 4-5 кг, а ми даємо максимум до 2 кг. Шляхом регулювання врожайності отримуємо кращу якість винограду та, відповідно, вина. Тоді не потрібно додавати в напій жодних консервантів і домішок.

За 10 тисячами кущів особисто доглядають Андрій та Іштван. Обрізка проводиться виключно вручну, обприскують та обробляють міжряддя за допомогою трактора. Як органічне добриво тут традиційно використовують перегній, застосовують живлення рослин по листу. Але у боротьбі з наслідками зміни клімату – спекою та сирістю – обійтися без обробок хімічними препаратами вже неможливо. Золоте правило виноградарів – обприскувати рослини до зливи, щоб вони були захищені. Останню обробку виконують за 30 днів до збирання урожаю.

Збирають ягоди вручну, що дозволяє підвищити якість вина. В середньому за сезон родина переробляє 14 тонн ягоди. Перемелений виноград, з якого вибирають гребені, стоїть у діжці не більше двох годин і якомога швидше подається на прес. На виноробні шанують традиційні методи виноробства, однак акцентують на якості вина, тому активно впроваджують нові технології. Один з базових принципів – чим менше сік буде контактувати з повітрям, особливо для білого вина, тим краще.

Що цікаво, для бродіння тут використовують переважно дикі дріжджі з винограду, адже це ефективно й екологічно. А от шкідливість використання сірки спростовують:

– Без сірки вино дуже швидко псується. Вдумайтеся: навіть у смаженій картоплі набагато більше сірки, ніж у вині. У сухофруктах її вміст у 10 раз перевищує дозволену концентрацію у вині, – каже винороб.

ВИНОРОБСТВО ДОТРИМУЄТЬСЯ СУЧАСНИХ СТАНДАРТІВ І ТРЕНДІВ
Не варто вважати, що домашні винороби – це власники старих дідівських діжок. Тут встановлені спеціалізовані ємності з неіржавіючої сталі, в яких виброджують та дозрівають вина. Для витриманих напоїв використовують діжки з угорського дуба. Найстарішій пляшці вина, що зберігається у підвалі родини, 16 років. Щоправда, в Європі та Україні сьогодні спостерігається тренд на молоді свіжі вина:

– Все частіше на полицях магазинів можна побачити пляшки вина з металевими пробками. Це робиться для того, щоб вино якомога довше зберігало свою свіжість. 95% споживачів обирають саме таке вино, а от витримане через специфічний аромат полюбляє вузьке коло поціновувачів, – ділиться спостереженнями Андрій Варґа. – Інша тенденція, яка спостерігалася під час дегустацій, – тренд на сухі вина, хоча український споживач досі віддає перевагу напівсолодким сортам.

Знайомство з будь-якими винами потребує дотримання ритуалу та відданості процесу, продовжує винороб. Як і з людиною, з вином треба спілкуватися, лише тоді воно розкриває свій неповторний букет. Саме за такими принципами винороби проводять дегустації для своїх гостей.

Андрій Варґа впевнений, винний туризм – це перспективний напрямок для розвитку виноробства в регіоні та культури споживання вина. Тому заходити зі своєю продукцією до супермаркетів не планує. Каже, що авторське вино має бути ближчим до кінцевого споживача: супроводжуватися історією сімейної виноробні та місцевих традицій.

У напрямку екотуризму родина працює вже 10 років. На дегустацію подають 7 видів вина та обов’язково закуски. Гостинна виноробня Андрія та Іштвана приймає як вітчизняних поціновувачів вина, так і туристичні групи з-за кордону. Проте винороби не замикаються на власній локації, а залюбки представляють своє вино
на конкурсах. Але перемоги – не головна причина участі у таких заходах, наголошує Андрій Варґа:

– Якщо винороб куштуватиме тільки своє вино, згодом отримує синдром «підвальної сліпоти», тобто визнаватиме якісним лише свій продукт. Важливо отримати незалежну експертну оцінку. Крім того, на конкурсах можна спробувати вина інших виробників, порівняти зі своїми. Тільки так можна зрозуміти свій рівень і потенціал вин. Це дає розуміння, куди рухатися далі, поштовх для розвитку та вдосконалення!



КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх