Бджоли, осмії, джмелі... Яким методам запилення садів і ягідників варто віддати перевагу
24.03.2020

Без правильного запилення культур не буде високого врожаю – це відомо навіть початківцям аграрної справи. До того ж якісне перехресне запилення культур, зокрема плодово-ягідних, позитивно впливає на смак, аромат та розмір і навіть забезпечує більш симетричну форму плодів. Попри те, що основний запилювач рослин – саме медоносна бджола, останнім часом чимало сільгоспвиробників успішно використовують з цією метою інших комах. Земляні джмелі та осмії (дикі бджоли) здатні «впоратися» з запилюванням не менш успішно. Проте, щоб отримати бажаний ефект, потрібно правильно організувати цей важливий для рослин процес. Про переваги та недоліки різних методів запилення журналу «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації» розповіли науковці та аграрії.

ВЗАЄМОВИГІДНА СПІВПРАЦЯ

На території України трапляються сотні видів комах, які запилюють не тільки дикі рослини, а й аграрні культури. Однак значна розораність земель та їхній постійний обробіток хімічними засобами захисту рослин призвели до різкого скорочення чисельності спочатку диких запилювачів. А за останні два роки внаслідок масових отруєнь медоносних бджіл пестицидами значно зменшилася і їхня кількість, розповідає кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри конярства і бджільництва Національного університету біо ресурсів і природокористування України Леонора АДАМЧУК.

До того ж на скорочення бджолиних сімей, які утримують приватні пасічники, впливає й постійне зменшення реалізаційної ціни на мед у всьому світі, що впливає і на український ринок. Хороша перспектива на майбутнє – взаємовигідна співпраця фермерів і пасічників, так зване кероване запилення, коли пасічники вивозять вулики на запилення садів і посівів сільськогосподарських культур. Але поки що ринок керованого запилення в Україні перебуває на стадії розвитку.

– Нині в Україні мало поширене кероване запилення садів і ягідників. Пасічники тільки починають вивчати особливості надання послуг із запилення, переформатовують свої пасіки з медово-товарних на пасіки запилювального напрямку. До того ж аграріям також потрібно навчитися добропорядної співпраці з пасічниками у питаннях обробітку полів засобами захисту рослин. Зараз деякі господарства використовують медоносних бджіл у яблуневих садах, а на лохині високорослій – земляних джмелів, – розповідає Леонора Адамчук.

Досі кероване запилення було не надто поширеною практикою, оскільки пасічники завжди утримували велику кількість бджіл у кожному районі та навіть селі. Тому наявність медоносних бджіл, а також велика кількість диких комах-запилювачів достатньо забезпечували запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Нині ж фермери звертають особливу увагу на якість запилення, тому така співпраця пасічників та аграріїв за умови її правильної організації може стати вигідною для обох сторін.


Продовження статті читайте у номері 1(20) журналу "Садівництво та Виноградарство.ТІ".

Оформити передплату можна за тел.: +38 (0362) 60 88 21, а також зконтактувати з менеджером за тел: +38 063 056 47 88, +38 068 568 66 58, +38 096 491 66 92
або надіслати заявку на e-mail: info@techdrinks.info



КАЛЕНДАР
ЧИТАТИ ЖУРНАЛ
наверх